Постанова № 23695137, 27.04.2012, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 1711/621/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Малкова В.В., розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Кузнецовського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про перерахунок та виплату недоотриманих сум одноразової щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (далі -Центр) про перерахунок і виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 -го травня, як учаснику бойових дій, у розмірі, встановленому ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№3551-ХІІ від 22.10.1993 року (далі -Закон №3551). Спір виник у зв"язку з тим, що відповідачі нарахували і виплатили позивачу у 2009-2011 роках разову допомогу до 5-го травня в меншому розмірі, ніж це встановлено ст.12 Закону №3551.

02.04.12 позивач подав уточнений адміністративний позов, згідно з яким просить зобов»язати Центр провести перерахунок і виплату грошової допомоги до 5-го травня за 2009-2011 роки.

Ухвалою судді від 03.04.12 провадження у справі відкрите в частині вимог позивача до відповідача Центру про перерахунок і виплату грошової допомоги до 5-го травня за 2011 рік. Вимоги про виплату допомоги за 2009 та 2010 роки залишені без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

Згідно із запереченнями проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки виплата допомоги до 5 травня проведена позивачу за 2011 рік у розмірі, що визначений постановою КМУ від 4 квітня 2011 р. N 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (далі- постанова №341) - 460 гривень. Тому у відповідності із ст.23 БК України, бюджетні платежі проведені у відповідності до Бюджетного призначення, затвердженого Законом "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Крім того вказує на відсутність фінансування у Державному бюджеті України на 2011 рік виплат допомоги до 5-го травня у розмірі, передбаченому Законом №3551.Також просить відмовити у позові через пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Згідно доповнень до заперечень Центр вказує, що як слідує із висновків Конституціного суду (рішення від 26.12.2011 року №20-рп/2011), виплата соціальної допомоги до 5-го травня у 2011 році, була проведена в межах бюджетних асигнувань на вказані видатки та відповідає розміру цієї допомоги, визначеному державою на відповідний період, що відповідає чинному законодавству та практиці Європейського суду з прав людини (Справа "Ейрі проти Ірландії", 1979 року та "Кйаптан Асмундсон проти Ісландії", 2004 року, далі- рішення ЕСПЛ).

В результаті повного і всебічного дослідження наявних у справі доказів та на підставі закону, суд прийшов до наступного висновку.

Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни -учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № 110231 видане 28.05.1997 року Кузнецовським МВК. 29.04.2011 року на рахунок позивача в банку була перерахована грошова допомога в розмірі 460 гривень. Тобто допомога до 5-го травня в розмірі, встановленому п.п.2 п.1 постанови №341.

Частиною 1 ст. 17-1 Закону №3551 передбачено, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюється органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно довідки від 28.10.2011 року Центр нарахував позивачу разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій 27.04.11 за 2011 рік в розмірі 460 гривень. У відповідності із випискою з рахунку позивача у Кузнецовському відділенні ВАТ "Ощадбанк" станом на 11.10.2011 грошові кошти в розмірі 460 гривень зараховані на рахунок позивача 29.04.2011 року, вказана сума отримана позивачем 04.05.2011 року.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону №3551 (в редакції пункту 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI (далі-Закон №107), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Вказані зміни до ст.12 Закону №3551, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008.

У 2011 році положення ст.12 Закону №3551 щодо порядку виплати та розмірів допомоги до 5-го травня Законами України не змінювались та не зменшувались. Отже при розгляді спору слід застосовувати положення ст.12 Закону №3551 в редакції, що діє на день виникнення спірних правовідносин. А саме, ч.5 ст.12 цього Закону передбачено щорічну виплату до 5 травня учасникам бойових дій разової грошової допомоги у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, постанова №341 не визнавалась незаконною. Однак, згідно з ч.4 ст.9 КАС, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Виходячи із наведенного та із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, до яких зокрема відносяться постанови Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при нарахуванні і виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підлягає виплаті позивачу у 2011 році як учаснику бойових дій, відповідач повинен був виходити із розміру допомоги -п"ять мінімальних пенсій за віком, як це передбачено ч.5 ст. 12 Закону №3551 для учасників бойових дій, а не із розміру цієї допомоги, встановленого постановою №341 для вказаних осіб.

На думку суду, положення ст.95 Конституції України та ст.23 БК, на які посилається Центр як на підставу відмови у позові, не є перешкодою для застосування при визначенні розміру належної позивачу допомоги до 5 травня, відповідних положень ст.12 Закону №3551. Оскільки вказані норми Конституції України та БК, визначають загальні порядок та умови здійснення виплат з Державного бюджету. Також суд вважає необгрунтованими посилання Центру, як на підставу для відмови у позові, на пропуск позивачем, встановленого ч.2 ст.99 КАС, процесуального строку звернення до суду. Оскільки допомога до 5-го травня за 2011 рік у розмірі 460 гривень отримана позивачем 04 травня 2011 року, а позов подано в суд 02.11.2011 року (здано на пошту 02.11.2011 року, що підтверджується відміткою відділення зв»язку на конверті), тобто в межах, встновленого ч.2 ст.99 КАС, шестимісячного строку звернення до суду.

Посилання відповідача на наведені у рішенні Конституціного суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 та в рішеннях ЄСПЛ підстави визнання конституційними положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та правомірності зменшення соціально-економічних гарантій прав людини, в залежності від фінансового становища в державі, як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд вважає некоректними з наступних міркувань. По-перше, у рішенні Конституційного суду України №20-рп/2011 йдеться про визнання конституційними положень пункту 4 р.7 "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"від 23.12.10 №2857-VI (далі -Закон №2857). Розділ 7 був доповнений п.4 Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року N 3491-VI, вказаний Закон набрав чинності 19.06.2011 року. По- друге, у п.4 р.7 Закону №2857 не йдеться про надання права Кабінету Міністрів України (іншому державному органу) визначати розміри соціальних виплат, що встановлені ч.5 ст.12 Закону № 3551, виходячи із наявного фінансового ресурсу Державного бюджету на відповідний період. Іншими Законами України у 2011 році положення ст.12 Закону №3551 щодо розміру допомоги до 5-го травня Законами України теж не змінювались. В свою чергу, як в рішенні Конституційного суду №20-рп/2011, так і в зазначених рішеннях ЄСПЛ, йдеться про правомірність дій держави щодо тимчасового зменшення, раніше встановлених конкретними актами законодавства, розмірів (обсягів) конкретних соціальних виплат. За умови внесення змін до відповідних актів законодавства чи встановлення механізму реалізації положень відповідних актів, через надання відповідному органу держави права на певний період або строк зменшити розміри (обсяги) конкретно визначених соціальних виплат, що встановлюються саме цими законодавчими актами.

Тому суд вважає протиправними дії відповідача по виплаті позивачу у 2011 році разової грошової допомоги до 5 -го травня у меншому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.12 Закону №3551.

З метою захисту та відновлення порушеного права позивача, необхідно зобов"язати Центр зробити перерахунок і виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.

Оскільки Законом №3551 не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, суд вирішив застосувати аналогію закону та визначити вказаний розмір виходячи із положень статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі- Закон №1058), що регулює подібні правовідносини. Згідно із ч.1 ст.28 Закону №1058, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 94 гривні 10 коп. (згідно квитанції №62 від 02.04.12) підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом списання вказаної суми з рахунку відповідача.

На підставі наведеного та керуючись Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.ст. 11, 71, 94, 160-163,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації по нарахуванню і виплаті позивачу ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 -го травня за 2011 рік в розмірі 460 гривень.

Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації провести перерахунок і виплатити позивачу ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2011 рік відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п"ять мінімальних пенсій за віком, що визначається згідно із ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, та з урахуванням отриманої позивачем у 2011 році щорічної разової грошової допомоги до 5 -го травня.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 94 гривні 10 копійок шляхом безспірного списання вказаної суми із рахунку Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Малков