Постанова № 23693393, 18.04.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.04.2012р. справа №27пд/5014/59/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів від представників сторін: від позивача: від відповідача:Колядко Т.М. Бойченко К.І., Татенко В.М. Євстіфєєв Ю.В. б/н від 12.01.2012р. ОСОБА_5 за довір. № 01/1609 від 21.03.2012р. розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" м. Київ на рішення господарського суду Луганської областівід05.03.2012р.у справі№ 27пд/5014/59/2012 (суддя Лазненко Л.Л.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" м. Київ до публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" м. Стаханов Луганської області прозобов"язання відповідача виконати зобов"язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011р. та стягнення 181706,35грн.

Господарський суд Луганської області (суддя Лазненко Л.Л.) рішенням від 05.03.2012р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" м. Київ (далі - ТОВ "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК") та стягнув з публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" м. Стаханов Луганської області (далі - Завод) 63576,85грн. пені, 118129,50грн. збитків та судовий збір у сумі 3697,12грн.

У задоволенні вимоги про зобов"язання відповідача виконати зобов"язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011р., в частині відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на суму 979200,00грн. в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Приватбанк", МФО305299 суд відмовив, посилаючись на те, що позивач намагається захистити свої права у спосіб, непередбачений законом, що суперечить ст. 20 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 16 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення в частині відмови у задоволенні позову просить скасувати, та зобов"язати відповідача виконати зобов"язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011р., в частині відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на суму 979200,00грн. в ПАТ АБ "Приватбанк", МФО305299.

В обґрунтовування своїх вимог заявник посилається на невиконання відповідачем пункту 6 Специфікації № 1 Додатку № 1 до договору поставки № 261 від 06.09.2011р., згідно з якого останній зобов"язався проводити оплату шляхом відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на загальну суму договору протягом 15 днів з моменту підписання договору.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов"язання, позивач звернувся до суду. На думку позивача, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено в такий спосіб захисту цивільного права як примусове виконання обов"язку в натурі.

Відповідач доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та посилається на направлення позивачу пропозиції розірвати договір на підставі ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України в зв"язку з істотною зміною обставин та просить суд зупинити провадження у справі до розгляду відповідного позову господарським судом м. Києва.

Апеляційним судом клопотання не задовольняється, оскільки зазначені в ньому обставини не унеможливлюють розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012р., що є необхідною умовою згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК", колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з врахуванням наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 06.09.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 261 (далі - Договір), із специфікацією № 1 до Договору (а.с.16) та додатковою угодою від 18.11.2011р. до Договору (а.с.17).

Відповідно до п. 1.1 Договору, з урахуванням специфікації № 1 до Договору, позивач (постачальник) зобов"язується поставити відповідачу (покупцю) товар, а саме автобус пасажирський МАЗ 103462, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 18.11.2011р. до Договору, відповідач (покупець) здійснює оплату по Договору шляхом відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву відкритого на загальну суму Договору, що складає 979200,00грн. протягом 15 днів з моменту підписання Договору обома сторонами.

Таким чином, відповідач зобов"язаний був в строк не пізніше 21.09.2011р. відкрити в ПАТ комерційний банк "Приватбанк" акредитив на умовах, визначених в Договорі.

На виконання своїх зобов"язань за Договором позивач поставив товар на свій склад у м. Києві та надіслав відповідачу письмове повідомлення від 24.10.2011р. № СГА-427 про готовність передати (відвантажити) товар. (а.с.18), відповідач листом від 25.10.2011р. № 08/6079 (а.с.19) просив не здійснювати поставку товару до відкриття акредитиву.

Позивач, посилаючись на укладення з ПАТ „Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд „Коннект" договору відсоткової позики від 21.09.2011р. № 2/2011-к та виплату позикодавцю відсотків річних, а також сплату коштів за зберігання транспортного засобу за договором зберігання № 01/11 від 01.11.2011р. з ЗАТ "Автобаза № 1", просив суд стягнути зазначені витрати як збитки.

Господарський суд погодився з доводами позивача та визнав, з посиланням на ст. 224 Господарського кодексу України позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 118129,50грн. обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

З огляду на положення статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв"язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Втім позивач в позові не виклав, а суд першої інстанції в рішенні не надав правової оцінки наявності елементам складу цивільного правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем доведено причинного зв"язку між протиправною поведінкою боржника та збитками у вигляді відсотків річних, сплачених за договором відсоткової позики № 2/2011-к, укладеним з ПАТ "ЗНВКІФ "Коннект" (а.с. 25-26).

Згідно зазначеного договору позикодавець надає позичальнику (позивачу) позику в межах суми, що становить 60000000,00грн. (п.2.1.). За цим договором позичальник зобов"язаний сплачувати відсотки в розмірі 26,5% річних (п. 2.4.).

Нарахування відсотків починається з дати, наступної за днем перерахування коштів (п. 2.5).

За таких умов, посилання позивача у позові, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов"язань за Договором, він змушений сплачувати відсотки річних за користуванням позикою є безпідставним, оскільки сплата процентів передбачена з дня отримання позики, а повернення позики передбачено частками, відповідно до графіка. Строк повернення першого платежу - 21.09.2012р. (п. 3.1.).

Тому, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено причинний зв"язок між невиконанням відповідачем своїх зобов"язань та сплатою процентів річних за договором позики.

Крім того, позивачем не доведено, що для купівлі пасажирського автобуса він використав саме запозичені у ПАТ "ЗНВКІФ "Коннект" кошти. Посилання позивача на внесення змін до п. 1.2. договору позики, а саме: "позика надається Позичальнику з метою закупівлі для подальшого продажу вантажних автомобілів (автобусів), поповнення обігових коштів та/або погашення кредиторської заборгованості" таким доказом не служить.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо обґрунтованості та доведеності збитків у вигляді плати за зберігання згідно договору з ЗАТ "Автобаза № 1", оскільки поставка автобуса згідно умов Договору поставки № 261 від 06.09.2011р. не залежить від відкриття акредитиву, а відповідач листом від 25.10.2011р. № 08/6079 просив поставити автобусу лише після відкриття акредитиву, тобто не прийняв виконання зобов"язання Постачальником.

Таким чином, витрати позивача зі зберігання автобусу за період з листопада 2011р. по січень 2012р. в сумі 18400,00грн. підлягають відшкодуванню.

Апеляційний господарський суд також не може погодитись з висновком суду щодо обґрунтованості стягнення пені згідно п. 9.2. Договору, який передбачає, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної розрахункової ставки НБУ.

Оскільки строк оплати за поставлений товар умовами договору не визначений, та товар відповідачем не прийнятий, підстави для застосування передбаченої п. 9.2. Договору відповідальності відсутні.

Відповідальності (пені) за несвоєчасне відкриття відповідачем акредитиву сторони в Договорі не передбачили.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо передбаченості ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України такого способу захисту цивільного права та інтересу як примусове виконання обов"язку в натурі.

Втім, задоволенню позовна вимога про зобов"язання відповідача виконати зобов"язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011р., в частині відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на суму 979200,00грн. в ПАТ АБ "Приватбанк", МФО305299 не підлягає з врахуванням наступного.

Пунктом 4.6. Договору сторони передбачили, що форма розрахунків зазначається в Специфікаціях (Додатках) до Договору.

Згідно п. 6 Специфікації № 1 в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2011р. "Покупець здійснює оплату шляхом відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву відкритого на загальну суму договору, що складає 979200,00грн. протягом 15 днів з моменту підписання договору обома сторонами, що виконується Банком ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ (а.с. 17).

Оскільки відповідач не виконав зобов"язання з відкриття акредитиву, настають правові наслідки, передбачені ст. 611 Цивільного кодексу України, а саме у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, у позивача відсутнє право вимагати оплати, у формі передбаченій п. 6 Специфікації № 1 до Договору, оскільки фактично, на момент звернення з позовом, пасажирський автобус відповідачу не поставлений.

За таких обставин, у задоволенні позовної вимоги про зобов"язання відповідача виконати зобов"язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011р., в частині відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на суму 979200,00грн. в ПАТ АБ "Приватбанк", МФО305299 відмолено правильно.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення збитків в розмірі 18400,00грн. за зберігання автобусу. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012р. по справі № 27пд/5014/59/2012 частково скасувати.

Викласти частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012р. по справі № 27пд/5014/59/2012 в наступній редакції:

"Стягнути з публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" (94000, м. Стаханов, Луганської області, ідентифікаційний код 00186513) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, ідентифікаційний код 33996560) 18400,00грн. збитків та судовий збір у сумі 374,15грн."

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді К.І. Бойченко

В.М. Татенко

Надрук.: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Луган. обл.