Ухвала суду № 23693233, 23.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/1493/12

вх. номер 1493/12

Суддя Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В. посв. №173 від 23.08.2007 року,

позивача - не з'явився,

1-го та 2-го відповідача - не з'явились,

3-ої особи - не з'явився,

розглянувши відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління ком.майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна, м. Х-в 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Постійно діючий Третейський суд при товарній біржі "Санвест" , м.Харків,

до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про скасування рішення третейського суду

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі. Управління ком.майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна, м. Х-в звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків про скасування рішення третейського суду від 09.06.2008 року у справі 12/ПТС-08. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 2,29,122-1,122-2 ГПК України, з урахуванням чого просить суд поновити строк на оскарження рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 17.06.2008 року по справі 12/ПТС-08 та скасувати зазначене рішення, судові витрати просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 18.04.2012 року о 10:45 годині. Крім того, було залучено до участі у справі , в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Постійно діючий Третейський суд при товарній біржі "Санвест" (61121, м.Харків, пр-т Тракторобудівників, б. 140-Б, кв. 75) .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2012 року було розгляд справи відкладено на 23.04.2012 року о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 23.04.2012 року від представника прокурора надійшло клопотання (вх. 8692), відповідно до якого, просить суд додлучити до матеріалів справи Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.04.2012 року стосовно 1-го та 20го відповідача.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні заяву про скасування рішення третейського суду від 09.06.2008 року у справі 12/ПТС-08 підтримав у повному обсязі та просить суд її задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник 1-го та 2-го відповідача в призначене судове засідання не з'явились, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду від 27.03.2012 року не виконали.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження 1-го відповідача є таким: АДРЕСА_2; 2-го відповідача - АДРЕСА_3.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

1-й та 2-й відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про скасування рішення третейського суду від 09.06.2008 року у справі 12/ПТС-08, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника прокурора, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець, 1-й відповідач) 25 лютого 2008 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (нежитлові приміщення загальною площею - 183,2м2) з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 ( орендар, 2-й відповідач).

Відповідно до умов зазначеного договору оренди, 1-й відповідач передав нежитлове приміщення загальною площею 183,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у строкове платне володіння та користування 2-му відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 1-й відповідач звернувся з позовною заявою до постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» (Третейський суд, 3-тя особа) про розірвання договору оренди №04 від 25.02.2008 та виселення 2-го відповідача з вище зазначених нежитлових приміщень та визнання права власності на нежитлові приміщення за 1-м відповідачем.

Постійно діючим Третейським судом при товарній біржі «Санвест» (3-ою особою) 17 червня 2008 року прийнято рішення від 09.06.2008 у справі №12/ПТС-08 про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (1-го відповідача по справі) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (2-гоВідповідача) про розірвання договору оренди №04 від 25.02.2008, визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею - 183,2м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виселення та стягнення заборгованості за договором оренди.

16 липня 2008 року ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 29/344-08 було видано відповідний наказ на виконання вказаного рішення.

03.09.2008 року ОСОБА_1 було укладено договір дарування нежитлових приміщень (завірений приватним нотаріусом Харківської області ОСОБА_3.), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ.«А», загальною площею 183,2 кв. м. її чоловікові ОСОБА_4

07.11.2009 року ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу вище зазначених житлових приміщень з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору продавець передав у власність покупцям, а покупці прийняли, в рівних частинах для кожного, належні продавцю на праві приватної власності нежитлові приміщення підвалу №№13, 14, 14а, 146, 14в, 14г, 15, 15а, 156, 16, 16а, 166, 16в, 16г, 16д, 16е, 17, 17а в літ. «А-4», загальною площею 183,2 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення 12 сесії Харківської міської ради народних депутатів 1 скликання «Про комунальну власність міста» від 28.09.1992 року житловий будинок і підвальні приміщення за адресою: АДРЕСА_1, літ.«А» є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс».

Як зазначає прокурор у своїй заяві та як встановлено судом, в період з 2007 року по 2012 приміщення підвалу площею 183,2м2 по АДРЕСА_4 у м. Харкові в оренду суб'єктам господарювання управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не передавалися.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_4 у м. Харкові переданий у господарське відання КП «Жилкомсервіс» та відображається на балансі підприємства, відповідно до розпорядження управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 28.02.2007 №187.

Відповідно до п.3.1. рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 №210/07 «Про затвердження Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова»: «КП Жилкомсервіс» - укладає договори оренди індивідуально визначеного рухомого майна та нерухомого майна, що передане їм для використання під власні потреби, з дозволу позивача. Враховуючи той факт, що приміщення підвалу житлового будинку АДРЕСА_4 для використання під власні потреби КП «Жилкомсервіс» не передавалося, будь-які договори оренди підприємством не укладалися. Відомостей що до окремого статусу нежитлових приміщень підвалу житлового будинку АДРЕСА_4 знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова.

Крім того, відповідно до Статуту територіальної громади міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007року №121/07 та зареєстрованого згідно свідоцтва № 2 від 16.07.2007 Харківським міським управлінням Міністерства юстиції України, міська рада є представницьким органом територіальної громади, що здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України і законами України, а також приймає від її мені рішення.

Відповідно до Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.11.2010 року №07/10, метою діяльності Управління є збереження та примноження комунальної власності територіальної громади м. Харкова, створення умов для ефективного її використання, забезпечення дохідної частини бюджету міста.

На Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради покладено повноваження представляти інтереси Харківської міської ради у судових органах з питань комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що1-й відповідач не мав правових підстав для того, щоб укладати договір оренди нежитлового приміщення підвалу №№13, 14, 14а, 146, 14в, 14г, 15, 15а,156, 16, 16а, 166, 16в, 16г, 16д, 16е, 17, 17а в літ. «А-4», загальною площею 183,2 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 з 2-м відповідачем та в подальшому звертатися до Третейського суду з позовною заявою та потім до Господарського суду у Харківській області з заявою про видачу наказу на підставі рішення третейського суду тому, що як встановлено судом, 1-му відповідачу не належало вищезазначене спірне нежитлове приміщення на праві власності та вона не орендувала зазначене приміщення.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що 1-им відповідачем та 2-им відповідачем доказів на спростування позиції прокурора та позивача суду не надано, хоча в супереч ухвалі господарського суду Харківської області від 27.03.2012 року, судом було зобов'язано відповідачів відзив на заяву про скасування рішення третейського суду.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.15 Рекомендацій Президії ВГСУ від 11.04.2005 р. N 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, передбачених частиною третьою статті 51 Закону.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до ст.122-5 ГПК України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з оскаржуваного рішення третейського суду, справу розглянуто в супереч вимогам чинного законодавства та третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а саме стосовно позивача по справі, оскільки спірні не житлові приміщення підвалу житлового будинку АДРЕСА_4 знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова, та належать позивачу, проте, в супереч цьому в спірному рішенні третейського суду, зазначений факт взагалі не знайшов свого відображення.

Згідно до ч. 1 ст.122-1 ГПК України - сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення" третейського суду.

Як свідчать матеріали справи, про порушення майнових прав територіальної громади м. Харкова прокуратурі м. Харкова стало відомо після надходження до прокуратури листа управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 13.02.2012 №1547 про рейдерський захват вищезазначеного комунального майна територіальної громади м. Харкова.

Таким чином, у зв'язку з встановленням факту порушення вимог чинного законодавства у справі про відчуження нерухомого майна територіальної громади міста Харкова прокурор звертається до господарського суду Харківської області із заявою про скасування рішення третейського суду від 17.06.2008 у справі №12/ПТС-08, яким задоволені позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 до ФО-П ОСОБА_2 про розірвання договору оренди № 04 від 25.02.2008, визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею - 183,2м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виселення та стягнення заборгованості за договором оренди.

Тому, враховуючи викладені обставини, повно та всебічно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд вважає поважною причину пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, встановленого ст. 122-1 ГПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Положеннями ст. 122-4 ГПК України, передбачено, що справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом одного місяця з дня надходження до господарського суду заяви про скасування рішення третейського суду. Про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які беруть участь у справі. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 122-5 цього Кодексу. Справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з особливостями, встановленими цим розділом. За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право:1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.51 Закону України "Про третейські суди", п. 1.15 Рекомендацій Президії ВГСУ від 11.04.2005 р. N 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди", статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 86, 122-1 - 122-5 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити Прокуратурі м.Харкова строк на оскарження рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест»від 17.06.2008 року по справі №12/ПТС-08.

Заяву про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 17.06.2008 року по справі №12/ПТС-08 задовольнити повністю.

Скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при товарній біржі «Санвест» від 17.06.2008року по справі №12/ПТС-08 про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про розірвання договору оренди №04 від 25.02.2008р., визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею - 183,2м', що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виселення та стягнення заборгованості за договором оренди №04 від 25.02.2008р..

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, рахунок №31215206783003, в ГУ ДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 2) - 2146,00 грн. судового збору.

Видати відповідний накази після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст ухвали по справі 5023/1493/12 складено та підписано 24.04.2012 року