Постанова № 23693071, 24.04.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2012 р. справа №32/234

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 по дов.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №32/234 (суддя Сковородіна О.М.)

за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення безпідставно отриманих коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк, про стягнення з останнього безпідставно отриманих коштів в сумі 375 208,68грн.

Рішенням від 05.03.2012р. господарський суд Донецької області у задоволенні позову відмовив у повному обсязі з посиланням на те, що до даних правовідносин неможливе застосування ст. 1212 ЦК України, оскільки приписами вказаної норми закону регулюється право на повернення майна виключно від особи, яка його утримує без достатніх правових підстав, однак на момент звернення позивача до суду та на момент прийняття рішення у справі відповідач не володіє (не розпоряджається) грошовими коштами, на витребуванні яких наполягає позивач.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, ДП «Ровенькиантрацит», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав.

Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав їх необґрунтованості, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2011р. головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 було накладено арешт на розрахункові рахунки Державного підприємства «Ровенькиантрацит» згідно 11 постанов про арешт коштів боржника, а саме: постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 24614979 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №7/195 від 30.11.2008р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 4205972 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №3/282 від 02.07.2007р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 24614614 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №7/194 від 30.11.2008р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 20478508 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №4/41 від 18.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 20488583 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №4/74 від 18.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП №20477765 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №4/72 від 18.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 20484668 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №6/106 від 14.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП №20478912 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №6/105 від 14.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 20472942 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №4/73 від 18.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 20484452 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №6/108 від 14.06.2010р.); постанови про арешт коштів боржника від 31.05.2011р. по ВП № 20484837 (підстава - наказ господарського суду Луганської області №6/107 від 14.06.2010р.).

Згідно зазначених 11 постанов, вісім стосуються стягнення боргу на користь ТОВ «Україна», інші три - на користь ТОВ «Ровеньківське спеціалізоване ремонтно-транспортне підприємство»(ТОВ «РСРТП»).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2011р. на адресу відділу примусового виконання рішень Донецького обласного управління юстиції, надійшла заява від ТОВ «Ровенківське СРТП»про відмову від одержання грошових коштів, належних до стягнення з ДП «Ровенькиантрацит»на підставі наказів господарського суду Луганської області №7/195 від 30.11.2008р. на суму 188626,69грн.; наказу №3/282 від 02.07.2007р. на суму 2036831,24грн.; наказу №7/194 від 30.11.2008р. на суму 756299,23грн. на користь ТОВ «Ровенківське СРТП», та повернення зазначених виконавчих документів стягувачу без виконання. Також, заявник просив закінчити наступні виконавчі провадження: ВП №4205972; ВП № 24614614; ВП № 24614979, та зняти арешт, накладений на грошові кошти боржника на всіх його рахунках.

Посилаючись на те, що відділ примусового виконання рішень Донецького обласного управління юстиції мав право на примусове стягнення з розрахункових рахунків ДП «Ровенькиантрацит»лише суми боргу у розмірі 698545,62грн. та виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу - 69854,56грн., проте фактично стягнув 1 143 608,86грн., позивач, керуючись ст. 1212 ЦК України, звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з Головного управління юстиції у Донецькій області 375 208,68грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду виходячи з наступного.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови, господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, постановами підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Донецькій області: ВП № 24614979; ВП № 4205972; ВП № 24614614; ВП № 20478508; ВП № 20488583; ВП №20477765; ВП № 20484668; ВП №20478912; ВП № 20472942; ВП № 20484452; ВП № 20484837 від 31.05.2011р. був накладений арешт на розрахункові рахунки ДП «Ровенькиантрацит»на примусове виконання рішень господарського суду Луганської області за наказами № 7/195 від 30.11.2008р., №3/282 від 02.07.2007р., №7/194 від 30.11.2008р., №4/41 від 18.06.2010р., №4/74 від 18.06.2010р., №4/72 від 18.06.2010р., №6/106 від 14.06.2010р., №6/105 від 14.06.2010р., №4/73 від 18.06.2010р., №6/108 від 14.06.2010р., №6/107 від 14.06.2010р.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Зазначені у наведеній нормі виконавчі дії за своєю природою є способом забезпечення виконання судового рішення, як гарантії реального захисту і поновлення порушених прав кредитора, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Так, в ході примусового виконання вищевказаних рішень господарського суду Луганської області від ТОВ «Ровенківське СРТП»на адресу відділу примусового виконання рішень Донецького обласного управління юстиції надійшла заява про відмову від одержання грошових коштів, належних до стягнення з ДП «Ровенькиантрацит»на підставі наказів №7/195 від 30.11.2008р. на суму 188626,69грн., №3/282 від 02.07.2007р. на суму 2036831,24грн. та №7/194 від 30.11.2008р. на суму 756299,23грн. на користь заявника, проте, як вмотивовано зазначено судом, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що на дату надходження зазначеної заяви в провадженні відділу примусового виконання рішень Донецького обласного управління юстиції знаходились інші справи, за якими відкрито виконавчі провадження щодо примусового стягнення заборгованості саме з ДП «Ровенькиантрацит», на день зарахування на рахунок відділу примусового виконання рішень Донецького обласного управління юстиції спірної суми в розмірі 375 208,68грн. Стягнуті з боржника (позивача) кошти були розподілені між стягувачами.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо неможливості застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України, оскільки вказаною нормою закону регулюється право на повернення майна виключно від особи, яка його утримує (майно) без достатніх правових підстав.

Проте, як було обґрунтовано встановлено судом, на момент звернення до суду з позовом та станом на час винесення рішення відповідач не володів (не розпоряджався) грошовими коштами, на стягненні яких наполягає позивач.

Твердження заявника в апеляційній скарзі щодо невмотивованого посилання господарського суду на приписи ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі, якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Наведеним також підтверджується факт неможливості стягнення з відповідача заявленої суми, оскільки останній на момент звернення позивача до суду та станом на час винесення рішення не володів (не розпоряджався) вказаними коштами.

Інші твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження.

У зв'язку викладеним колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012р. у справі №32/234 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №32/234 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.) у справі №32/234-залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. Мясищев

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС