Рішення № 23692982, 24.04.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року Справа № 18/5026/366/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -представник за довіреністю,

від відповідача -представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк

"Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

м. Черкаси

про стягнення 16 686 грн. 66 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 17 891 грн. 75 коп., в тому числі: 10 000 грн. 00 коп. борг зі сплати кредиту, 2 786 грн. 66 коп. -борг зі сплати відсотків за користування кредитом, 845 грн. 09 коп. пеня, 360 грн. 00 коп. комісія та 3 900 грн. 00 коп. штраф.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 березня 2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27 березня 2012 року.

Проте, судове засідання 27 березня 2012 року не відбулося, у зв'язку з відрядженням головуючого по справі судді.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 березня 2012 року розгляд справи було призначено на 03 квітня 2012 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 квітня 2012 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 10 квітня 2012 року на 10 год. 00 хв., та у судовому засіданні, що відбулося 10 квітня 2012 року було оголошено перерву до 24 квітня 2012 року на 10 год. 40 хв.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У зв'язку з частковою проплатою відповідачем боргу, позивач звернувся до суду в порядку ст. 22 ГПК України з заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. боргу зі сплати кредиту, 2 786 грн. 66 коп. -боргу зі сплати відсотків за користування кредитом та 3 900 грн. 00 коп. штрафів, всього -16 686 грн. 66 коп.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням зменшеного їх розміру) підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 березня 2012 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 квітня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/366/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 02 грудня 2010 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" - правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (п. 1.1. Статуту публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було підписано анкету -заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

В зв'язку з чим відповідач погодився виконувати вимоги встановлені умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті ПриватБанку -www.privatbank.ua.

21 березня 2011 року відповідно до умов та правил надання банківських послуг відповідачу було надано кредитні кошти у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.18.1.1. умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (далі -кредит) надається на поповнення оборотних засобів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлення засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт -банк, інтернет клієнт банк, sms -повідомлення).

В п. 3.18.1.3. умов та правил надання банківських послуг вказано, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта повернути кредит, сплати відсотків та винагороди.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п.п. 3.18.4.1.-3.18.4.1.4. умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків проводиться по відсотковій ставці в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, напротязі 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якій дебетове сальдо підлягало обнуленню.

В разі непогашення кредиту на пртязі 90 днів закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважається порушеними. При порушенні клієнтом якого -небудь із грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. В разі порушення клієнтом якого -небудь із грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно п. 3.18.4.9. умов та правил надання банківських послуг розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними засобами, виходячи із 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту не зараховується в часовий інтервал нарахування відсотків. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати.

Оскільки відповідачем не було погашено кредит, позивачем з урахуванням вимог п.п. 3.18.4.1.1-3.18.4.1.3 умов та правил надання банківських послуг було нараховано 2 786 грн. 66 коп. відсотків за користування кредитом за період з 21 березня 2011 року по 06 січня 2012 року, а саме: за період з 21 березня 2011 року по 25 квітня 2011 року -0,00 грн., з 26 квітня 2011 року по 24 липня 2011 року розмір відсотків становить 600 грн. 00 коп. із застосуванням 24% річних та за період з 25 липня 2011 року по 06 січня 2012 року розмір відсотків складає 2 186 грн. 66 коп. із застосуванням 48 річних.

Слід вказати, що відсотки за користування кредитом нараховано позивачем в меншому розмірі, оскільки в періоді з 25 липня 2011 року по 06 січня 2012 року кількість днів становить 166, а не 164, як зазначено позивачем, однак банк самостійно визначив кількість днів у вказаному періоді, а тому заявлена до стягнення сума відсотків в розмірі 2 786 грн. 66 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.18.1.11. умов та правил надання банківських послуг періодом безперервного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення чи збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

В пункті 3.18.1.8. умов та правил надання банківських послуг вказано, що проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки із зразками підписів та відтисків печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт -банк/ інтернет клієнт -банк, або у формі обміну паперової чи електронної інформації, або в іншій формі -далі "Згода"). При порушенні клієнтом якого -небудь із зобов'язань, пердбачених "Умовами та Правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту. Згідно ст. ст. 212, 651 ГК України при порушенні клієнтом якого -небудь із зобов'язань по кредиту, банк на власний розсуд, починаючи з 91 дня порушення якого- небудь із зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Так, 13 січня 2012 року на адресу відповідача було надіслано повідомлення від 13 січня 2012 року за № Э.СS.0.0.0.0/18-81, в якому банк вимагав у термін до 23 січня 2012 року погасити суму боргу по кредиту в розмірі 10 000 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках -2 880 грн. 00 коп., заборгованість по винагороді -360 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 884 грн. 80 коп.

Даний факт відповідачем не спростовано.

Тобто з урахуванням вищенаведеного, строк повернення кредитних коштів в розмірі 10 000 грн. 00 коп. станом на день звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу по кредиту в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та процентів за користування кредитом в розмірі 2 786 грн. 66 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.18.5.2 умов та правил надання банківських послуг при порушені клієнтом будь - якого із зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.2.2.9, 3.18.2.2.10, 3.18.2.2.13, 3.18.4.11, 3.18.7.1 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні.

Згідно п. 3.18.2.2.9 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний надавати банку в письмовій формі не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб'єктів господарської діяльності, а також сумарні надходження на всі рахунки, що належать клієнту за три останні місяці, в розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію на вимогу банку, в т.ч. про належне клієнту на праві власності або повного господарського відання майно.

У відповідності до п. 3.18.2.2.10 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний щомісяця, в термін до 10-го числа, в будь-якій формі за вибором клієнта, інформувати банк про цільове використання кредитних коштів.

Оскільки відповідачем в порушення вимог п. 3.18.2.2.9 умов та правил надання банківських послуг не було подано банку на протязі 3 звітних кварталів фінансову інформацію, позивачем було нараховано 600 грн. 00 коп. штрафу.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення 1 800 грн. 00 коп. штрафу за неподання відповідачем інформації про цільове використання кредитних коштів на протязі 9 місяців.

Відповідно до п. 3.18.5.8. умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь -якому із грошових зобов'язань по кредиту, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, клієнт сплачує банку штраф, який розраховується за формулою: 1 000 грн. 00 коп. + 5% від суми встановленого у п. 3.18.1.6 ліміту.

Так, на підставі вищевказаного пункту умов та правил надання банківських послуг позивачем нараховано 1 500 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України доводи позивача, щодо порушення відповідачем п.п. 3.18.2.2.9, 3.18.2.2.10, 3.18.5.8. умов та правил надання банківських послуг спростовано не було, а тому заявлені до стягнення суми штрафів підлягають стягненню в судовому порядку.

Господарські витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 609 грн. 50 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.

В пункті 3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570 -10 000 грн. 00 коп. -заборгованості по кредиту, 2 786 грн. 66 коп. -заборгованості по відсоткам, 3 900 грн. 00 коп. штрафних санкцій та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 25 квітня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович