Рішення № 23692961, 18.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 5023/1309/12

вх. № 1309/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 05.07.10 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків", м. Харків

до Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" заборгованості за кредитним договором №К-29/7197 від 19.12.2007 р. у розмірі 468 536,64 грн. (заборгованість за кредитом - 392 000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 76 536,40 грн.) та судовий збір у розмірі 9 370,73 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У позовній заяві позивачем було викладено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Харкова брати на облік рахунки, які можуть бути відкриті ДП «126 Харківський автомобільний ремонтний завод» (код 07934846, адреса: 61034, м. Харків, вул. Цементна, 2 поточний рахунок № 26004301816731 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків» код банку 351458) в установах банку.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Як зазначалося в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": п.3. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про направлення та вручення ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

19.12.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Харківське Головне регіональне управління Промінвестбанку» (далі по тексту - Позивач) та Державним підприємством «Харківський автомобільний ремонтний завод» (далі по тексту - Відповідач ) укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № К-29/7197 та 12.05.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про внесення змін №ДУ-31/1467 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-29/7197 від 19.12.2007 року (далі по тексту - Кредитний договір).

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) було реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (копія Статуту додається). Філія «Харківське Головне регіональне управління Промінвестбанку» було перейменовано у філію «Відділення Промінвестбанку в м. Харків» (копія Наказу додається). Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Харків» перейменована в філію «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків».

Згідно умов цього договору позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2 000 000,00 (два мільйона) гривень, а відповідач зобов'язався повернути всі отримані в межах кредитної лінії сум кредиту не пізніше 17 грудня 2008 року ( п.2.2 кредитного договору) та сплатити відсотки за його користування.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позивачем свої зобов'язання за Кредитним договором були виконані: кредитні кошти були видані, що підтверджує відомість руху коштів по позичковому рахунку (копія документа додається).

У відповідності з п.3.2 Кредитного договору, за користування кредитом відповідач повинен сплатити позивачу відсоткову ставку у розмірі 18 (вісімнадцять) % річних.

Відповідачем в порушення п. 2.2 Кредитного договору на дату подачі позову Відповідачем не повернуто кредит у сумі 392 000,00 гривень, в порушення п.п. 3.2 - 3.4 кредитного договору не сплачено відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року.

Згідно з п.4.3.4. Кредитного договору, Банк- Позивач має право вимагати від Позичальника (Відповідача) незалежно від настання строку погашення кредиту, сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит…. у випадках, коли Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.5. кредитного договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 468 536, 64 гривень, яка складається з: 392 000,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 76 536,40 гривень - прострочені проценти за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року - правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (61034, м. Харків, вул. Цементна, 2, код ЄДРПОУ 07934846, поточний рахунок № 26004301816731 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Харків», код банку 351458) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків» (код 09351451/61003, м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10, рахунок № 373939012 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код банку 351458) заборгованість за кредитним договором в сумі 468 536,64 гривень (заборгованість за кредитом - 392 000,00 гривень, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 76 536,40 гривень) та судовий збір у розмірі 9 370,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/1309/12

Повне рішення складене 23 квітня 2012 року.