Рішення № 23692948, 24.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р.Справа № 11/5025/295/12

За позовом товариства з обмеженою "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" м. Кіровоград

до приватного підприємства "Маршал Плюс" с.Маниківці, Деражнянського р-ну, Хмельницької області

про стягнення 64 324, 02грн. заборгованості, з яких 63 400, 71грн. - борг, 772, 22грн. - пеня, 151, 09грн. - 3% річних.

Суддя Радченя Д.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" м. Кіровоград звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача - приватного підприємства "Маршал Плюс" с. Маниківці, Деражнянського р-ну, Хмельницької області 64 324, 02 грн. заборгованості, з яких 63 400, 71грн. заборгованості за поставлені кондитерські вироби, 772, 22 грн. пені за прострочку виконання грошових зобов'язань та 151, 09 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 13 березня 2012р. порушено провадження у справі.

Через неявку представника відповідача ухвалою суду від 27.03.2012р. розгляд справи відкладався.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з ПП „Маршал плюс с.Маниківці, Деражнянського району, Хмельницької області 21.11.2011р. укладено договір № 079 купівлі-продажу, на виконання якого ТОВ „Кондитерська фабрика „СХІДНІ ЛАСОЩІ м. Кіровоград поставив товар на визначену договором адресу відповідача, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач зобовязань щодо оплатити поставленої продукції відповідно до п. 7.1 договору не виконав, внаслідок чого виникла дебіторська заборгованість станом на 05.03.2012р. у сумі 63400,71 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору позивачем нараховано пеню в розмірі 772,22грн. та 3% річних в сумі 151,09 грн. з огляду на положення ч.2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем надсилалась претензія №18 від 27.02.2012р. з вимогою оплатити суми заборгованості 63400,71 грн., яка відповідачем залишена без задоволення.

Відповідач доказів сплати заборгованості за договором №079 від 21.11.11р. не надав.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати поставленої продукції в строк, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 27 березня 2012 року на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на докази, які є в матеріалах справи, в судове засідання 24 квітня 2012 року за викликом не зявився, проте листом від 19.04.2012 року № 49, підтримуючи позовні вимоги, заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства за наявними у справі доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, що зазначена в довідці АБ №112385 від 26.06.2009 року.

З огляду на викладене, оскільки неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, оцінивши подані позивачем по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

21.11.2011р. між ТОВ „Кондитерська фабрика „СХІДНІ ЛАСОЩІ м. Кіровоград та ПП „Маршал Плюс с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області укладений договір купівлі-продажу кондитерських виробів, продуктів харчування № 079.

За змістом наведеного договору сторони домовились про таке:

Відповідно до п. 1.1 договору продавець (позивач) зобовязаний передати товар у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобовязується прийняти товар, сплатити його вартість та реалізувати його на умовах даного договору відповідно до п.1.4.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 ціна договору являє собою планову сукупну вартість товару, який повинен бути переданий продавцем у власність покупцю впродовж дії договору та встановлюється у відповідних додатках до цього договору залежно від кількості та суми замовлення.

Умови та порядок передачі-приймання товару, згідно замовлення встановленого зразка покупця, у строк не менше ніж за 3-5 днів до моменту відвантаження товару здійснюється шляхом направлення замовлення по факсу або у електронному вигляді із використанням електронної пошти (п.п.4.3, 4.4 договору).

Згідно з п.4.9 датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї з сторін), в інших випадках відмітка про отримання на товаро-супровідних документах. Після прийняття товару покупець зобовязаний направити продавцю підписану зі свого боку накладну та довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони встановлюють, що за даним договором покупець розраховується за товар одержаний на умовах даного договору по ціні вказаній у товарній накладній не пізніше ніж через 21 календарний день від дати отримання товару, вказаній у товарній накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця обумовлений у даному договорі.

Згідно з п. 8.2 договору за кожен день прострочення платежу покупцем і до спливу строку позовної давності продавець має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивачем поставлено продукцію, що підтверджується накладними № 209 від 21.11.11р. на суму 2574,2грн., №210 від 21.11.11р. на суму 485,16 грн., №235 від 21.12.11р. на суму 16601,2 грн., №236 від 21.12.11р. на суму 1754,8 грн., № 237 від 21.12.11р. на суму 21161,75грн., №49 від 16.01.12р. на суму 17679,6грн., №50 від 16.01.12р. на суму 3144,00 грн. на загальну суму 63400,71грн., яку отримано уповноваженою особою відповідача.

Однак відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати отриманого товару не виконано.

29.11.2011р. позивачем надіслана претензія щодо проведення оплати заборгованості у сумі 63400,71 грн. у найкоротший термін. Отримання відповідачем претензії не підтверджено. Відповідач, в свою чергу, не здійснив оплати згідно з вимогою та відповіді не надіслав.

Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи надані сторонами доказами, оцінюючи їх в сукупності судом приймається до уваги таке:

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов договору позивачем в період з 21.11.11р. по 16.01.12р. відповідно до наданих накладних поставлено товар на загальну суму 63400,71грн., який отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджено підписами та печатками на видаткових накладних.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що оплата проводиться не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту отримання товару покупцем.

Доказів про сплату заборгованості в сумі 63400,71 грн. за поставлений товар відповідачем до матеріалів справи не подано.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З посиланням на п. 8.2 договору позивачем нараховано відповідачу 772,22 грн. пені за прострочку виконання грошових зобовязань.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що заявлена сума пені нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 151,09 грн. - 3% річних за період з 06.02.2012р. по 05.03.2012р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних судом встановлено, що заявлена сума нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача в зв'язку з задоволенням позовних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд-

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" м. Кіровоград до приватного підприємства "Маршал Плюс" с.Маниківці, Деражнянського р-ну, Хмельницької області про стягнення 64 324, 02грн. заборгованості, з яких 63 400, 71грн. - борг, 772, 22грн. - пеня, 151, 09грн. - 3% річних задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Маршал Плюс" (с.Маниківці, Деражнянського р-ну, Хмельницької області, вул. Жовтнева,13, код 36404500) на користь товариства з обмеженою "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" (м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215, код 35720380) 63400,71грн. (шістдесят три тисячі чотириста гривень 71 коп.) основного боргу, 772,22 грн. (сімсот сімдесят дві гривні 22 коп.) пені, 151,09 грн. (сто пятдесят одна гривня 09коп.) - 3% річних та 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя Д.І.Радченя

Віддрук. 3 прим.

1 до справи,

2 позивачу рекомендованим з повідомленням на адресу: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215;

3 відповідачу рекомендованим з повідомленням на адресу: .Маниківці, Деражнянського р-ну, Хмельницької області, вул. Жовтнева,13