Рішення № 23692743, 18.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р.Справа № 5017/192/2012

За позовом: Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк"

про розірвання договору та повернення майна

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -довір. № 01-199 від 24.11.2011 р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: ОСОБА_2 - довір. № 040511 від 04.05.2011 р.

У судовому засіданні 04.04.2012р. було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство транспортного будівництва "Одестрансбуд" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6", в якій просить розірвати договір купівлі-продажу, укладений між ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" та ТОВ "Трансбуд-СУ 6" 18.01.2008 року; зобов'язати відповідача повернути нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пров. Векслера, 3, передані йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.01.2008 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 58, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2639550, дата та час реєстрації: 18.01.2008 року, 13:09, у тому числі: літ. А - адмін. будівля, літ. Б - оздоровчий комплекс, літ. В - будівля, літ. Г - будівля, літ. Ж - склад, літ. З - склад, літ. И-склад, лит. К- контора, літ. М- склад, літ.Р - будівля, літ.С - майстерня, літ. Т - майстерня, літ. X - майстерня, літ. Щ - склад, літ. Ш -склад, літ. Ю - склад, літ. Ж1, будівля охорони, літ. М1 - будівля охорони, літ. У - майстерня, літ. У1 -навіс, літ. И2 - навіс, літ.Н1- навіс загальною площею 2895, 6 кв.м., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він виконав договір належним чином, передавши відповідачу за актом прийому-передачі нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Векслера, 3. Проте, як стверджує позивач, станом на дату подання позову, в порушення умов вказаного договору, відповідач не виконав зобов'язань щодо сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу, що є підставою для розірвання договору та повернення майна згідно до ст.1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року порушено провадження у справі № 5017/192/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2012р.

15.02.2012р. ухвалою суду, на підставі ст. 27 ГПК України судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство „Імексбанк".

14.03.2012р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області, у зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. у відрядженні, справу №5017/192/2012 було передано на розгляд судді господарського суду Горячук Н.О.

У зв`язку із закінченням терміну перебування судді Щавинської Ю.М. у відрядженні, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. вищезазначена справа передана на розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М.

Ухвалою суду від 26.03.2012р. справу №5017/192/2012 було прийнято до розгляду суддею Щавинською Ю.М. із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.04.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що сума коштів, яка була визначена п.2.1 договору купівлі-продажу, відповідачем не була перерахована на рахунок позивача.

Представник відповідача у судове засідання 18.04.2012 року не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис уповноваженого представника на розписці про оголошення перерви у судовому засіданні (а.с.58).

Однак, у судовому засіданні 04.04.2012р., під час якого здійснювалась технічна фіксація, представник відповідача пояснив, що право власності на майно відповідач за договором купівлі-продажу набув, але грошові кошти не були ним перераховані.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, а також просив суд задовольнити заяву про застосування судом строку позовної давності, яка була подана до господарського суду Одеської області.

Що стосується заяви третьої особи про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне:

Відповідно п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, суд зобов'язаний застосувати позовну давність за заявою сторони у спорі, якщо така заява була подана до винесення судового рішення.

При цьому, відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Частиною четвертою статті 27 ГПК передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками, зазначеними у цій статті).

Права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 ГПК та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як наведений припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб. Вказану позицію також сформульовано у листі ВГСУ від 12.03.2009р. N 01-08/163.

Враховуючи викладене, судом було відмовлено у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом, 18.01.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва "Одестрансбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого позивач продав, а відповідач купив нежитлові будівлі, що знаходяться у м. Одесі по провулку Векслера, будинок № 3 та складається з літ.А - адмін. будівля, літ.Б - оздоровчий комплекс, літ.В - будівля, літ.Г - будівля, літ.Ж - склад, літ.З - склад, літ. И-склад, лит.К- контора, літ.М- склад, літ.Р - будівля, літ.С - майстерня, літ.Т - майстерня, літ.X - майстерня, літ. Щ - склад, літ. Ш -склад, літ.Ю - склад, літ.Ж1, будівля охорони, літ.М1 - будівля охорони, літ.У - майстерня, літ.У1 -навіс, літ.И2 -навіс, літ.Н1- навіс загальною площею 2895, 6 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 22 730 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 58. (а.с.26).

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу, 24.01.2008 року Відкрите акціонерне товариство транспортного будівництва "Одестрансбуд" на підставі акту приймання-передачі передало відповідачу нерухоме майно, яке є предметом зазначеного договору та знаходиться у м. Одесі по провулку Векслера, будинок № 3 (а.с.28).

Крім того, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» та наявного в матеріалах справи (а.с.29), нежитлові будівлі на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, були зареєстровані 18.01.2008 року за новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУД-СУ 6», форма власності - приватна, частка 1/1.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Особливості правового регулювання договору купівлі-продажу, включаючи відповідальність за його порушення, визначені главою 54 ЦК України.

Згідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ч.3 цієї статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

При цьому, ч.4 ст.692 ЦК передбачає, що продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу у випадку, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар.

Крім того, право продавця при несплаті покупцем у встановлений строк товару, вимагати його повернення, передбачене нормою ч. 2 ст. 697 ЦК України.

Проте, суд зазначає, що наслідки порушення договору у вигляді відмови продавця від договору та повернення товару можуть бути застосовані виключно у разі неприйняття товару покупцем або при збереженні за продавцем права власності на товар.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як свідчать матеріали справи, п. 2.1. договору купівлі-продажу встановлено, що продаж об'єкту здійснюється за ціною 348 000,00 грн. (триста сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ.

Порядок проведення розрахунків за основним договором - безготівковий. При цьому, вказана сума перерахована покупцем на поточний рахунок продавця до підписання цього договору.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи наявний акт звірення взаємних розрахунків станом на 14.02.2012р, з якого вбачається, що станом на цю дату за відповідачем наявна заборгованість у сумі 348 000,00 грн., який підписаний належними представниками підприємств та скріплений печатками (а.с.56)

Проте, суд критично оцінює вказаний доказ, оскільки, як свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення від 29.01.2008р. №5 (а.с.82), призначенням платежу по якому є оплата за нерухомість згідно договору купівлі-продажу №58 від 18.01.2008р., ТОВ "Трансбуд-СУ 6" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача 417 600,00 грн. з урахуванням 69 600 грн. ПДВ, тобто повністю виконало свої обов'язки щодо сплати грошових коштів, що є ціною об'єкту за даним договором.

Враховуючи вищевикладене, у позові слід відмовити у повному обсязі, у зв'язку з чим підстави для покладення судових витрат на відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.04.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.