Рішення № 23692371, 17.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5016/514/2012(8/32)

За позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго",

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а,

до відповідача Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Бриз",

54029, м. Миколаїв, вул. Правди, 6а,

про стягнення коштів у сумі 14375 грн. 88 коп., -

Суддя Гриньова -Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача -ОСОБА_2, дов. № 5997/01 від 28.10.2010р.

Від відповідача -не з'явився.

Суть спору: Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Бриз" (далі - відповідач) коштів у сумі 14375 грн. 88 коп., з яких: 13867 грн. 96 коп. -основний борг; 389 грн. 39 коп. -пеня; 42 грн. 16 коп. - інфляційні втрати; 76 грн. 37 коп. -три проценти річних, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 8.08 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, укладеного сторонами 31.10.2011р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Заявою № 1614/01 від 13.04.2012р. позивач повідомив суд про сплату відповідачем 23.03.2012р. суми основного боргу у розмірі 13867 грн. 96 коп., надавши в підтвердження цього банківську виписку. У зв'язку з цим позивач просить суд припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу і стягнути з відповідача лише пеню, інфляційні втрати та три проценти річних.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався; листом № 266 від 29.03.2012р. також повідомив суд про сплату ним суми основної заборгованості у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних підтримав і просив їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

31.10.2011р. між сторонами укладено договір № 8.08 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію, а відповідач -використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у Додатку № 1 цього Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору він є чинним до теперішнього часу.

Сторони встановили, що усі розрахунки по Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць на підставі наданих рахунків на передплату для бюджетних організацій та у розмірі, вказаному у Додатку № 1 до Договору для інших груп споживачів до 5 числа поточного місяця (п. 1.7 Договору).

Згідно з п. 1.8 Договору остаточний розрахунок здійснюється відповідно до рахунку-фактури: до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 20 числа місяця, наступного за звітним, іншими групами споживачів.

Виконуючи умови Договору, позивач в період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 13867 грн. 96 коп., що підтверджується нарядами на підключення опалення, відомостями споживання теплової енергії та розрахунком позивача (а.с. 6, 14-18).

Згідно з вимогами п. п. 1.7, 1.8 Договору позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії (а.с. 19-22).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за спожиту теплову енергію належним чином не виконував, лише 22.03.2012р. сплатив позивачу 13867 грн. 96 коп.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За несвоєчасну оплату послуг у строки, визначені Договором, сторони в п. 5.1 Договору встановили відповідальність споживача (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за спожиту теплову енергію в період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р., позивачем на підставі п. 5.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, за період з 21.12.2011р. по 10.03.2012р. нараховано пеню, розмір якої складає 389 грн. 39 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 7).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведених норм Законів України, стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. підлягають інфляційні втрати у сумі 42 грн. 16 коп., а також за період з 21.12.2011р. по 10.03.2012р. - три проценти річних у сумі 76 грн. 37 коп. (розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 8, 9).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13867 грн. 96 коп. провадження у справі слід припинити, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю, адже спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 610, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради "Бриз" (54029, м. Миколаїв, вул. Правди, 6а; ідентифікаційний код 33250539) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а; ідентифікаційний код 31319242) 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 39 грн. пені; 42 (сорок дві) грн. 16 коп. інфляційних втрат; 76 (сімдесят шість) грн. 37 коп. три проценти річних; 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 13867 грн. 96 коп. основного боргу - провадження у справі припинити.

Повне рішення складено та підписано "23" квітня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька