Рішення № 23692207, 23.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа№ 5015/1258/12

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі:

Позивача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

Про: стягнення 24493,32грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Старостенко О.В.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Прокуратури: Татарин Ю.Б.

Позивача: ОСОБА_3- предст. (дов. № 2302-вих-2 від 03.01.2012р.)

Відповідача: не з'явився

Представникам прокуратури та позивача, які взяли участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20,22,29,81-1 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники прокуратури та позивача відмовились.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі: позивача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів; до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 24493,32грн. неустойки.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 02.04.2012р. за даним позовом справу призначено до розгляду на 23.04.2012р.

В судовому засіданні 23.04.2012р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задоволити.

Відповідач у судове засідання 23.04.2012р. явки повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження від 02.04.2012р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України -за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

01.07.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №3-6366-8, відповідно до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 17, загальною площею 10,5 кв.м.

У зв'язку із неналежним виконанням договірних зобов'язань з боку відповідача, вказаний Договір розірвано згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2011р. у справі №5015/1487/11, яке набрало законної сили з 22.05.2011р.

Станом на момент звернення позивачем до суду, відповідач не передав орендованого майна Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

У зв'язку із невиконанням обов'язку щодо повернення орендованого, згідно із Договором майна позивачем нараховано відповідачу 24493,32грн. неустойки за період з 01.06.2011р. по 01.02.2012р.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

У разі припинення договору найму, згідно із вимогами ст. 785 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач повністю виконав умови договору, а відповідач порушував умови договору і проводив оплату несвоєчасно, рішення господарського суду Львівської області у справі №5015/1487/11 не виконав, орендованого майна не повернув, в результаті позивач звернувся до суду з вимогою стягнути неустойку за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення орендованого майна. Відповідач дану обставину належним чином не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 785 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 24493,32 грн. неустойки.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету 1609,50 грн. судового збору.

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.05.2012р., керуючись вимогами ст. 85 ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.