Рішення № 23692203, 24.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р. Справа № 5010/1815/2011-14/87

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В. І.

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина"

вул. Яремчука, 17, с. Ямниця, Тисменицький район,

Івано-Франківська область, 77422

до відповідачів: 1) Приватного підприємства фірми "Спіка"

вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ, 76000

2) Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк"

вул. Артема, 30, м. Харків, 61002

про визнання недійсними генерального договору на здійснення кредитних операцій № ГД-04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 03/2009 від 25.05.2009 р. та кредитного договору № 04/2009 від 25.05.2009 р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність б/н від 05.08.2011 р.);

від відповідача-1: не з"явилися;

від відповідача-2: ОСОБА_3 - директор Івано-Франківського центрального регіонального відділення, (довіреність № 13-486/11д від 07.07.2011 р.)

до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Соснина" до Приватного підприємства фірми "Спіка" та Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсними генерального договору на здійснення кредитних операцій № ГД-04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 03/2009 від 25 05 2009 р. та кредитного договору № 04/2009 від 25.05.2009 р.

В засіданнях суду 19.04.12 та 05.04.12 оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 13.09.12 порушено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 21.10.11 припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.11р. ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.11р. у даній справі скасовано, справу передано на розгляд господарському суду Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 30.12.11р. призначено справу до розгляду в засіданні суду на

12.01.12 р.

Ухвалою суду від 04.01.12р. зупинено провадження у справі до вирішення справи у Вищому господарському суді України (касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина").

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.12 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.11р. - без змін.

Ухвалою суду від 12.03.12.р. поновлено провадження у справі

№5010/1815/2011-14/87.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній. Крім того, позивач надав суду письмові пояснення (№2320/2012-свх. від 04.04.12) в яких зазначено, позовні вимоги підтримує повністю. ТзОВ «Соснина» у своїй позовній заяві, як на підставу для звернення до господарського суду, посилається на укладений між ним та ПП Фірма «Спіка»договір від 11.03.2010р. про солідарну відповідальність, згідно умов якого ТзОВ «Соснина»зобов'язалось солідарно в межах 20000,00 грн. (двадцяти тисяч гривень) відповідати перед ПАТ «Мегабанк»за виконання зобов'язань, що виникли із Кредитних договорів, у зв'язку з чим на обґрунтування недійсності цих Кредитних договорів вказує, що в них в порушення вимог ч. 2 ст. 345 ГК України не визначено відповідальність ПАТ «Мегабанк»як кредитора щодо видачі кредиту, а отже при таких обставинах Кредитні договори, як оспорювані правочини, на думку позивача, підлягають визнанню недійсним господарським судом на підставі ст.ст. 203 ч. 1, 215 ЦК України.

Відповідач 1, ПП фірма «Спіка», в засідання суду не з"явився, причин неявки суду не повідомив. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував.

Відповідач 2, ПАТ «МЕГАБАНК», проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (№92-486 від 26.09.12), вважає позов безпідставним.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

23.07.2008 між Приватним підприємством фірма «Спіка»та Відкритим акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № ГД -04/2008 від 23.07.2008 року. Відповідно до умов генерального договору, ним визначаються загальні умови надання ВАТ «Мегабанк»послуг позичальнику ПП фірма «Спіка»по здійсненню активних операцій, зокрема надання кредитів, в тому числі надання овердрафту і відкриття кредитних ліній, а також загальні умови передачі в заставу майна/майнових прав в забезпечення виконання зобов'язань перед ВАТ «Мегабанк»за вказаними операціями.

23.07.2008 року між ВАТ «Мегабанк»та ПП фірма «Спіка», в межах Генерального договору укладено Кредитний договір № 04/2008. Згідно з п. 1.1. цього Кредитного договору ВАТ «Мегабанк»надає грошові кошти (відкриває відновлювальну кредитну лінію) Позичальнику ПП фірма «Спіка»в розмірі

16 000 000,00грн. в строк 23.07.2008 до 30.12.2010 на поповнення обігових коштів та рефінансування кредитної заборгованості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 24% річних, на умовах передбачених договором.

Між ВАТ «Мегабанк»та ПП фірма «Спіка»25.05.2008 року, в межах Генерального договору укладено Кредитний договір № 03/2009. Згідно з п. 1.1. даного Кредитного договору ВАТ «Мегабанк»надає грошові кошти (кредит) Позичальнику ПП фірма «Спіка»в розмірі 1 060 000,00грн. на строк з 26.05.2009 до 30.12.2010 на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 25% річних, на умовах передбачених договором.

25.05.2009 року між ВАТ «Мегабанк»та ПП фірма «Спіка», в межах Генерального договору укладено Кредитний договір № 04/2009. Згідно з п. 1.1. даного Кредитного договору ВАТ «Мегабанк»надає грошбві кошти (кредит) Позичальнику ПП фірма «Спіка»в розмірі 940 000,00грн. на строк з 26.05.2009 до 30.12.2010 на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити 25% річних, на умовах передбачених договором.

01 серпня 2011р. у справі №29/425-10 господарського суду Харківської області за позовом ПАТ «Мегабанк»до відповідачів ПП фірма «Спіка», ВАТ «Прикарпатагробуд», ПП «Астарта-Л»за участю третьої особи, яка не заявляють вимог на предмет спору ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення штрафів за іпотечними договорами, прийнято рішення. Відповідно до зазначеного вище рішення:

звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008, а саме на:

- приміщення інженерно-лабораторного корпусу, літера А -приміщення інженерно-лабораторного корпусу (прим. №№ 9-12), з усіма при належностями, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20266101, яке належить Приватному підприємству фірмі «Спіка»(76000, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14, код ЄДРПОУ 23926102), та знаходиться за адресою: Івано-Франківської обл., м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії (вул. Радянської армії), буд. 14,

- приміщення кафе, літера А -приміщення кафе, з усіма при належностями, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 8171562, яке належить Приватному підприємству фірмі «Спіка»(76000, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14, код ЄДРПОУ 23926102), та знаходиться за адресою: Івано-Франківської обл., м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії (вул. Радянської армії), буд. 14, для задоволення вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК»(61002, м. Харків, вул. Артема, 30; Код ЄДРПОУ 09804119), які виникли, станом на 06.10.2010 з Кредитного договору № 04/2008 від 23.07.2008, у розмірі 19137210,02 грн., яка складається з: 16000000,00 грн. - сума залишку по кредиту, 2041100,02 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків, 1096110,00 грн. - сума штрафу; з Кредитного договору № 04/2009 від 25.05.2009, у розмірі 1478336,58 грн., що складається з: 940000,00 грн. - сума залишку по кредиту, 173825,48 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків, 364511,10 грн. - сума штрафу; з Кредитного договору № 03/2009 від 25.05.2009, у розмірі 1538766,64 грн., що складається з: 1060000,00 грн. - сума залишку по кредиту, 67722,21 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків; 411044,43 грн. - сума штрафу, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Мегабанк»від свого імені зазначеного предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна у порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Для чого зобов'язано Приватне підприємство фірма «Спіка»передати у володіння ПАТ «МЕГАБАНК»зазначені предмети забезпечувального обтяження. Надано ПАТ «МЕГАБАНК»право на отримання витягів (на відчуження) з реєстру прав власності щодо перелічених предметів забезпечувального обтяження, а також надати право на отримання довідок та інших будь-яких документів щодо земельних ділянок на яких розташоване зазначене нерухоме майно, а також право на отримання інших документів в органах державної влади та місцевого самоврядування необхідних для виконання рішення суду.

Стягнуто з Приватного підприємства фірма «Спіка»на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК»заборгованість за Іпотечним договором № ГД 04/2008-з1 від 23.07.2008 у розмірі 576849,45 грн. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Астарта-Л», ВАТ «Прикарпатагробуд», приватного підприємства фірма «Спіка»на користь ПАТ «МЕГАБАНК», державне мито у розмірі 25 000,00 грн та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Вказане вище рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. у справі № 29/425-10 залишено без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011р.

Частиною 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, вказана частина статті вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер (обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ). Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Таким чином, рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. у справі №29/425-10 встановлено, що кредитні кошти за Кредитними договорами, ПАТ «Мегабанк»для ПП Фірма «Спіка»були видані, однак не повернуті останнім у зв'язку з чим ці кошти, відсотки за користування ними, а також неустойку вказаним судовим рішенням вирішено стягнути на користь ПАТ «Мегабанк», а тому ці обставини між ПАТ «Мегабанк»та ПП Фірма «Спіка»у справі №5010/1815/2011-14/87 господарського суду Івано-Франківської області додатковому доведенню не підлягають у відповідності до ст. 35 ч. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відносяться наступні умови:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається із змісту оспорюваних Кредитних договорів ПАТ «Мегабанк»(кредитором) та ПП Фірма «Спіка»(позичальником) погоджені такі їх істотні умови як предмет, ціна та строк дії договору. Таким чином, сторонами додержані загальні вимоги передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, внаслідок чого відсутні підстави, передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України, для визнання правочину недійсним.

Крім того, відповідальність ПАТ «Мегабанк»як кредитодавця, щодо видачі кредиту, не може бути істотною умовою кредитного договору оскільки така відповідальність суперечить правовій природі кредитних договорів, як договорів реальних.

У відповідності до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Нормою ч.2 ст.640 Цивільного кодексу України встановлено: якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У відповідності до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Виходячи із викладеного, слід відмітити, що кредитний договір є укладеним з моменту передання позичальникові грошових коштів, а відтак безпідставне посилання позивача на те, що відповідальність кредитодавця, щодо видачі кредиту, є істотною умовою договору.

Отже, доводи позивача щодо недосягнення між ПАТ «Мегабанк»(кредитором) та ПП Фірма «Спіка»(позичальником) згоди з такої істотної умови , передбаченої ч.2 ст.345 Господарського кодексу України, як відповідальність Банку щодо видачі кредиту, могло б мати наслідком встановлення господарським судом неукладеності цих правочинів, а не визнання їх недійсними, хоча за своїм юридичним змістом Кредитні договори є не консенсуальними, а реальними, тобто вважаються укладеними з моменту передання грошей від Кредитодавця Позичальнику, а не з моменту укладення кредитних договорів.

У відповідності до ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно до ч.2 ст.527 Цивільного кодексу України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст.528 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У відповідності до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, із викладених вище норм матеріального права вбачається, що повернення кредиту та сплата процентів за користування цим кредитом є особистим обов'язком позичальника, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Разом з тим, Кредитними договорами не передбачено право позичальника, ПП Фірма «Спіка», покласти обов'язок з повернення кредиту та сплати процентів за користування цим кредитом на іншу особу, а навпаки зазначено, що цей обов'язок виконується особисто позичальником.

Оскільки із змісту ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України та умов Кредитних договорів вбачається, що повернення кредиту і сплата процентів за користування цим кредитом є особистим обов'язком позичальника, то укладення між ПП Фірма «Спіка»та ТзОВ «Соснина»договору від 11.03.2010р. про солідарну відповідальність жодним чином не створює цивільних прав та обов'язків між ПАТ «Мегабанк»і ПП Фірма «Спіка»з однієї сторони, як сторін Кредитних договорів, та ТзОВ «Соснина» з іншої сторони, а отже при таких обставинах права ТзОВ «Соснина»не порушені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" до відповідачів Приватного підприємства фірми "Спіка", Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсними генерального договору на здійснення кредитних операцій № ГД-04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 03/2009 від 25 05 2009 р. та кредитного договору

№ 04/2009 від 25.05.2009 р.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід залишити за позивачем .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.124 Конституції України, ст.ст.203,215,345, 527,528,638,640,1046,1054 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" до відповідачів Приватного підприємства фірми "Спіка", Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсними генерального договору на здійснення кредитних операцій № ГД-04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 04/2008 від 23.07.2008 р., кредитного договору № 03/2009 від 25 05 2009 р. та кредитного договору

№ 04/2009 від 25.05.2009 р.

Судові витрати залишити за позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Соснина" .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 25.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 25.04.12