Постанова № 23691415, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5024/1863/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б. М.суддівКоваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційних скаргОрендного підприємства "Ужгородський коньячний завод"; Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" та Арбітражного керуючого Косенка С. Г. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року у справі№5024/1863/2011 За заявою Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод"доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м. Генічеськ пробанкрутствоЗа участю представників: від скаржників -Шерега В. М., Білик В. Є., Косенко С. Г.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.09.2011 року порушено провадження по справі №5024/1863/2011 про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м. Генічеськ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

25.10.2011 року ухвалою господарського суду Херсонської області визнано безспірні грошові вимоги кредитора Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" в сумі 638209,09 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника , призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка С. Г.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року (головуючий суддя: Лавриненко Л. В., судді: Картере В. І, Пироговський В. Т.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 25.10.2011 року в частині призначення розпорядника майн боржника арбітражного керуючого Косенка С. Г. -скасовано.

Не погоджуючись із винесеною постановою суду апеляційної інстанції, Орендне підприємство "Ужгородський коньячний завод"; Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ізумрудний" та Арбітражний керуючий Косенко С. Г. звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду від 25.10.2011 року.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Отже, ініціюючий кредитор повинен надати до суду документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності боржника, встановлених ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Згідно зі ст. 11 Закону України про банкрутство основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи Орендне підприємство "Ужгородський коньячний завод" звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м. Генічеськ, на підставі заборгованості, що підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 16.05.2011 року у справі №5024/330/2011, на виконання якого 31.05.2011 року видано відповідний наказ суду.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби генічеського районного управління юстиції від 20.06.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду від 31.05.2011 року у справі №5024/330/2011.

27.09.2011 року Орендне підприємство "Ужгородський коньячний завод" звернулось до господарського суду Херсонської області з заявою про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", м. Генічеськ.

Отже судами правомірно встановлено наявність на день порушення провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний", безспірних вимог, що не виконувались понад три місяці.

Як вбачається з матеріалів справи 10.10.2011 року судом було отримано лист Херсонського обласного сектору з питань банкрутства від 06.10.2011 року, яким запропоновану для призначення розпорядником майна боржника кандидатуру арбітражного керуючого Косенка С. Г., заява на призначення якого також наявна в матеріалах справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи також наявна заява арбітражного керуючого Андрющенка О. Р., однак вказана кандидатура судом першої інстанції розглянута не була.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до цього порядку розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі (абз. 1 ч. 2 ст. 13 Закону).

При цьому, право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає передбаченим Законом вимогам, належить кредиторам (абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону).

За наявності конкуренції кандидатур на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника, керуючого санацією, ліквідатора) остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника, керуючого санацією, ліквідатора) суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника, керуючого санацією, ліквідатора) судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника, керуючого санацією, ліквідатора) у конкретній справі та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.

Отже, остаточне рішення щодо вибору кандидатури розпорядника майна та його призначання приймає суд, виходячи з пропозицій учасників справи (кредиторів; у випадках, передбачених Законом, -державного органу з питань банкрутства).

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор просив призначити розпорядником майна у справі арбітражного керуючого Косенка С. Г.

В матеріалах справи також наявна заява іншого арбітражного керуючого Андрющенка О. Р. про участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна боржника.

Втім, призначивши розпорядником майна арбітражного керуючого Косенка С. Г. суд першої інстанції не розглянув кандидатуру арбітражного керуючого Андрющенка О. Р., а також не зазначено підстав її відхилення чим не дотримані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку призначення арбітражного керуючого розпорядником майна боржника.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косенка С. Г.

Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин справи доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" та Арбітражного керуючого Косенка С. Г. у справі № 5024/1863/2011 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 року у справі № 5024/1863/2011 залишити без змін.

Головуючий Поляков Б. М.СуддіКоваленко В. М. Короткевич О. Є.