Постанова № 23691373, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5/92

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАкулової Н.В., Алєєвої І.В.,розглянувши касаційні скарги1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. (головуючий суддя: Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Вербицька О.В.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. (суддя: Паламар П.І.)у справі№ 5/92 Господарського суду міста Києваза позовомДочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд"пророзірвання договору,за участю представниківпозивачаСобко О.В.;відповідача-1Волянська О.Ю.;відповідача-2Журба М.В., Крочак О.В.;В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «Рудіс»(далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова база «Укрбуд»(далі - відповідач-2) про розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 у справі № 5/92, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р., позов задоволено повністю, розірвано договір про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р.

Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями, відповідача звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Відповідач-1 в касаційні скарзі просить змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову про розірвання договору про спільну діяльність № 429 віл 13.05.2004 р. між позивачем та відповідачем-1, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач-1 не порушував умов договору про спільну діяльність, а тому відсутні підстави для розірвання договору між позивачем та відповідачем-1. Відтак, останній просить суд відмовити в задоволенні позову в частині розірвання договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. між позивачем та відповідачем-1.

Відповідач-2 в касаційній скарзі просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову про розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. відмовити повністю, мотивуючи свої вимого тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню в повному обсязі, касаційна скарга відповідача-2 -частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.05.2004 р. між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" було укладено договір № 429 про спільну діяльність, умови якого змінювалися додатковими угодами № 1 від 27.09.2004 р., № 2 від 1.10.2005 р., № 3 від 1.01.2006 р., № 4 від 7.02.2006 р., № 5 від 5.02.2006 р., № 6 від 27.01.2010 р. Останньою додатковою угодою до участі у договорі було прийнято Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд".

За умовами вказаного договору сторони зобов'язалися спільно діяти з метою одержання прибутку від здійснення робіт по відновленню та збільшенню видобутку вуглеводнів на свердловинах №№ 161 Більського, 15, 21, 26, 110, 113, 117, 120, 124 Кулічихінського родовищ, 201, 203, 300 Північно-Яблунівської площ.

Відповідно до умов п. 2.1 договору метою цього договору є отримання прибутку в порядку, передбаченому чинним законодавство України та цим договором. Предметом цього договору є здійснення робіт з відновлення та збільшення видобутку вуглеводнів на свердловинах №№ 161 Більського, 15, 21, 26, 110, 113, 117, 120, 124 Кулічихінського родовищ, 201, 203, 300 Північно-Яблунівської площ (повний перелік свердловин, які є об'єктами спільної діяльності, наводиться у програмах робіт до цього договору), здійснення за рахунок додаткових внесків сторін та/або за рахунок амортизаційних відрахувань, згідно з умовами даного договору, робіт з розвідки вуглеводнів в межах Північно-Яблунівської, Дубрівської, Білоусівсько-Чорнухинської площ, реалізація видобутих вуглеводнів та отримання прибутку.

Згідно з п. 2.2 договору сторони взяли на себе зобов'язання об'єднати свої грошові, матеріальні, трудові, інформаційні ресурси, виробничо-технічний потенціал для спільного досягнення мети спільної діяльності, а саме: опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, які зазначені в п. 2.1 цього договору; здійснення робіт, направлених на відновлення та збільшення видобутку вуглеводнів із застосуванням різних технологічних методів та обладнання на об'єктах спільної діяльності, проведення робіт з розвідки, дорозвідки, дослідно-промислової розробки, промислової експлуатації родовищ вуглеводнів; облаштування свердловин та родовищ, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, а також видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ); видобуток, реалізація видобутих вуглеводнів та отримання прибутку.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що для досягнення мети спільної діяльності сторони роблять внески відповідно до статті 5 даного договору, розмір часток сторін складає: позивача 50 %, відповідачів по 25%.

Відповідно до ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Умовами розділу 6 договору визначено, що керівництво спільною діяльністю здійснює колегіальний орган - комітет управління спільною діяльністю, оператор спільної діяльності є виконавчим органом спільної діяльності, який діє виключно в межах повноважень, наданих договором та рішеннями комітету управління.

Основними обов'язками оператора є, зокрема, поточне керівництво спільною діяльністю, виконання рішень комітету управління спільною діяльності, забезпечення своєчасного проведення засідань комітету управління спільної діяльності, на яких розподіляється прибуток, звітування перед комітетом управління спільної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, до 27.01.2010 р. оператором спільної діяльності за договором був відповідач-1, а з 27.01.2010 р. оператором призначено відповідача-2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2010 року - І півріччя 2011 року відповідачем-2 не ініціювались та не проводились у терміни, визначені договором, планові засідання комітету управління спільною діяльністю, на яких, зокрема, повинен був розподілятись прибуток спільної діяльності. Прибуток спільної діяльності за 4-й квартал 2009 року був розподілений на засіданні комітету управління, яке відбулося 20.10.2010 р., а прибуток спільної діяльності за 2010 рік був розподілений на засіданні комітету управління спільною діяльністю 24.02.2011 р., прибуток спільної діяльності за І-й квартал 2011 року сторонами не розподілений.

Листами № 4-4443 від 26.05.2010 р., № 4-5002 від 16.06.2010 р., № 4-8227 від 10.09.2010 р., № 4-700 від 27.01.2011 р., № 20/2-01/1-733 від 03.02.2011 р., № 20/2-011-2683 від 13.04.2011 р. позивач звертався до відповідача-2 з вимогою проводити засідання комітету управління, проте відповідач-2 вимог позивача та умов договору щодо своєчасного проведення планових засідань комітету управління не виконав.

На думку позивача, спір у даній справі виник внаслідок того, що всупереч умов договору відповідачами були допущені дії та бездіяльність, пов'язані із здійсненням витрат за рахунок коштів спільної діяльності у завищених розмірах, ненадання документів спільної діяльності, ухилення від проведення засідань комітету управління спільною діяльністю, прийняття на проведених засіданнях рішень про розподіл прибутків спільної діяльності, що порушують його права як учасника спільної діяльності, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості належним чином брати участь в управлінні спільною діяльністю, своєчасно і у повному обсязі отримувати прибутки від цієї діяльності, а тому позивач стверджує про наявність підстав для розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р.

Сторонами у справі 27.01.2010 р. було затверджено програму робіт № 3 на об'єктах спільної діяльності, де визначено перелік робіт, які повинні бути виконані, термін виконання робіт, орієнтовний обсяг та джерело фінансування таких робіт, а також визначено, що загальний обсяг фінансування робіт, визначений в даній програмі, складає 25.000.000,00 грн., а джерелом фінансування таких робіт є внески відповідача-2.

Відповідно до звіту про фінансові результати спільної діяльності відповідачем-2 були понесені витрати у розмірі 73.046.700,00 грн. за рахунок коштів спільної діяльності.

Матеріали справи не містять програми робіт, рішення комітету управління, якими відповідача-2 було б уповноважено здійснювати витрати у такому розмірі за рахунок коштів спільної діяльності. Доказів того, що кошти в розмірі 73.046.700,00 грн. були спрямовані на потреби спільної діяльності, матеріали справи також не містять.

З урахуванням наведеного судами встановлено, що відповідач-2, здійснивши витрати в сумі 73.046.700,00 грн. з коштів спільної діяльності за відсутності програми робіт спільної діяльності чи рішення комітету управління спільною діяльністю, які передбачають здійснення таких витрат, порушив п. п. 3.1, 3.4, 6.6.7, 8.1.1. Договору.

Відповідно до п. п. 8.2.4, п. 9.4 Договору оператор зобов'язаний надавати сторонам у строк до 15 місяця, наступного за звітним наступну інформацію: перелік виконаних робіт на об'єктах спільної діяльності (короткий опис виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин); обсяги видобутку вуглеводнів; обсяги реалізації вуглеводнів у кількісному та грошовому вигляді; розміри внесків/додаткових внесків сторін, щоквартально до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом надавати сторонам попередню бухгалтерську звітність результатів спільної діяльності (попередній баланс та попередній звіт про фінансові результати за підписом керівника та бухгалтера з печаткою) і довідку про вартість виконаних робіт з буріння, капітального та поточного ремонту свердловин та про перерахування прибутку сторонам за звітний квартал та щоквартально протягом 40 днів після завершення звітного кварталу надає сторонам завірені печатками копію податкової звітності та бухгалтерську звітність результатів спільної діяльності (баланс та звіт про фінансові результати).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом вказаної норми договір може бути розірвано лише з тією стороною, яка істотно порушила умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в т.ч. позовної заяви та доданих пояснень до неї, позов мотивовано тим, що відповідачі неналежно виконували обов'язки оператора спільної діяльності.

Разом з тим відповідач-1 був оператором спільної діяльності лише до 27.01.2010 р. і з цього часу до моменту звернення позивача до суду і прийняття рішення у справі відповідних функцій не виконував.

Отже, на момент звернення позивача до суду і прийняття рішення у справі відповідача-1 не міг неналежно виконувати договір у відповідній частині та порушувати права позивача.

Що стосується посилань судів на судові рішення, якими підтверджується неналежне виконання відповідачем-1 договору про спільну діяльність, то з них вбачається, що всі спори в цій частині повністю врегульовані в судовому порядку до подання позову в даній справі.

Водночас відповідач-2 на момент звернення позивача до суду і прийняття рішення у справі виконував і продовжує виконувати функції оператора спільної діяльності з порушенням умов договору.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. в частині правовідносин ТОВ "Торгова база "Укрбуд" з іншими учасниками спільної діяльності, оскільки, як встановлено судами, ТОВ "Торгова база "Укрбуд" систематично істотно порушувало умови договору про спільну діяльність, внаслідок чого ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" були значною мірою позбавлені того, на що вони розраховували при укладенні спірного договору.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій помилково дійшли висновку про розірвання договору в частині правовідносин ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з ТОВ "Бурова компанія "Рудіс", оскільки судами за результатами дослідження й аналізу обставин справи, а також наявних у справі належних та допустимих доказів не встановлено, що на момент прийняття рішення у справі з боку ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" мають місце істотні порушення, які є підставою для розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. із ТОВ "Бурова компанія "Рудіс".

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. з ТОВ "Торгова база „Укрбуд", однак помилково визначили необхідність розірвати вказаний договір з ТОВ "Бурова компанія "Рудіс", оскільки підстави для розірвання договору про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. з ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" відсутні. Тобто, договір про спільну діяльність №429 від 13.05.2004 р. в частині встановлення правовідносин між ДК „Укргазвидобувапня" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" підлягає залишенню чинним, а в частині правовідносин з ТОВ "Торгова база "Укрбуд" підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржників, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним та обґрунтованим лише в частині розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Торгова база "Укрбуд".

При цьому, рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Бурова компанія "Рудіс" підлягають скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та перерахунком судових витрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені відповідачем-1 зі сплати судового збору у розмірі 702,80 грн. за подання касаційної скарги, зі сплати державного мита у розмірі 42,50 грн. за подання апеляційної скарги підлягають компенсації за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" задовольнити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі № 5/92 в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В частині задоволення позовних вимог про розірвання договору про спільну діяльність № 429 від 13.05.2004 р. між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова база "Укрбуд" рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. у справі № 5/92 залишити без змін.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідент. код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, ідент. код 31511844) 702,80 грн. судового збору та 42,50 грн. державного мита.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіН.В. Акулова І.В. Алєєва