Постанова № 23691196, 24.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5023/8634/11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012

зі справи № 5023/8634/11

за позовом приватного будівельно-монтажного підприємства "Міськсільбуд" (далі -Підприємство), м. Первомайський Харківської області,

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення)

про визнання недійсним рішення,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача -Соколая В.А.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 20.09.2011 № 47-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі -Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2011 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено: Рішення АМК визнано недійсним у частині пунктів 1 і 2 стосовно визнання вчиненого Підприємством порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та щодо стягнення 34 000 грн. штрафу.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон № 2210) мотивовано недоведеністю наявності в діях Підприємства складу відповідного правопорушення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 (колегія суддів у складі: Білоусова Я.О. -головуючий суддя, судді Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) рішення місцевого суду зі справи змінено: Рішення АМК визнано недійсним "в частині притягнення до адміністративної відповідальності" Підприємства; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції в частині зміни рішення місцевого суду зі справи з посиланням на пункт 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано безпідставністю виходу суду першої інстанції за межі заявлених позовних вимог.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відділення просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про повну відмову в позові.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції виходили з того, що:

- відділом житлово-комунального господарства виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області (далі -відділ ЖКГ) до участі в процедурі закупівлі за державні кошти робіт з поточного ремонту доріг міста Первомайський Харківської області (далі -Тендер) було запрошено Підприємство, колективне підприємство "Первомайський Агрошляхбуд" (далі -КП "Первомайський Агрошляхбуд") та приватне підприємство "Мастерок 2009" (далі -ПП "Мастерок 2009");

- 20.04.2010 відбувся Тендер, за результатами якого переможцем визначено КП "Первомайський Агрошляхбуд" через подання останнім найменшої цінової пропозиції;

- КП "Первомайський Агрошляхбуд", відділом ЖКГ (замовником) та Первомайським комунальним підприємством "Комунальник -1" (балансоутримувач) укладено договори на виконання поточного ремонту доріг від 26.04.2010 № 2 та від 03.06.2010 б/н;

- роботи за цими договорами було виконано в повному обсязі та проведено відповідні розрахунки;

- 02.06.2010 Відділенням розпочато розгляд справи № 4/01-27-11 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Підприємства, КП "Первомайський Агрошляхбуд" та ПП "Мастерок 2009";

- учасниками Тендеру на вимогу Відділення надані пояснення, в яких вони підтверджували своє знайомство один з одним, а також використання однієї й тієї ж комп'ютерної техніки, що належала КП "Первомайський Агрошляхбуд", де містилися зразки (форми) необхідної Тендерної документації;

- 25.07.2011 Відділенням складено акта про результати проведення позапланової перевірки дотримання Підприємством законодавства про захист економічної конкуренції. З висновків цього акта вбачається, що відповідачем підтверджено виявлені раніше ознаки порушення з боку позивача законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних погоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

- представник Підприємства від підписання акта відмовився;

- 20.09.2011 адміністративною колегією Відділення прийнято Рішення АМК яким:

визнано, що дії Підприємства, КП "Первомайський Агрошляхбуд" та ПП "Мастерок 2009", які полягали в погодженні тендерних пропозицій до проведення Тендеру, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних погоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

за вчинене порушення конкурентного законодавства відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону № 2210, зокрема, на Підприємство накладено штраф у сумі 34 000 грн.;

- Рішення АМК мотивовано тим, що подані учасниками Тендеру (Підприємством, КП "Первомайський Агрошляхбуд" та ПП "Мастерок 2009") документи у складі тендерних пропозицій мають нехарактерну для такого випадку схожість, а в деяких випадках ідентичність у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті, що виключає можливість підготовки цінових пропозицій кожним з названих суб'єктів господарювання окремо, без обміну інформацією. Такі дії призвели до заміни конкуренції на координацію поведінки цих підприємств з метою створення видимості конкуренції в межах Тендеру та, в свою чергу, призвели до спотворення його результатів.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розумінні частини першої статті 5 Закону № 2210 узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини першої пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

У пункті 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.

Як вбачається з викладеного, місцевий та апеляційний господарські суди, дослідивши обставини справи, дійшли висновку про відсутність протиправної поведінки (доказів вини), зокрема, Підприємства у вчиненні правопорушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів Тендеру.

Між тим наведений висновок попередніх судових інстанцій про недоведеність органом АМК узгодженості дій суб'єктів господарювання, що призвели до спотворення результатів Тендеру, є помилковим, оскільки в даному випадку згадані місцевий та апеляційний господарські суди припустилися переоцінки обставин, встановлених Відділенням. Проте господарські суди у розгляді таких справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету (підпункт 15.5 пункту 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

До того ж у прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, помилково вдавшись до переоцінки висновків Відділення, будь-яких доводів на спростування висновків викладених Відділенням у Рішенні АМК, не навели.

Відтак з урахуванням приписів частини першої статті 11110 ГПК України Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 зі справи та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "про судовий збір" підлягають перерозподілу і судові витрати зі справи.

Керуючись статтями 49, 1117, 1119 -11111, 122 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2012 зі справи № 5023/8634/11 скасувати.

3. В позові приватного будівельно-монтажного підприємства "Міськсільбуд" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовити.

4. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2011 зі справи № 5023/8634/11 у частині стягнення з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь приватного будівельно-монтажного підприємства "Міськсільбуд" 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -у разі подання названим територіальним відділенням відповідних заяви і довідки про списання зазначених сум.

5. Стягнути з приватного будівельно-монтажного підприємства "Міськсільбуд" у доход державного бюджету України 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Харківської області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов