Рішення № 2369086, 18.11.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.08р.

Справа № 6/375-08

За позовом Приватного підприємства "Залізничник", м. Умань, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквалайф-Нікополь", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 79 905,05 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

Від позивача: Шляєв І.В., довіреність № 3 від 10.10.2008 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Залізничник", м. Умань, Черкаська область–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквалайф-Нікополь", м. Нікополь, Дніпропетровська область–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 70 000,00 грн. основного боргу на підставі ст.693 Цивільного кодексу України.

Додатково, на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 524,23 грн. інфляційних та 1 380,82 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 799,05 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач вимоги суду двічі без поважних причин не виконав, у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, незважаючи на те, що ухвалу суду було направлено на адресу відповідача зазначену відповідачем в умовах вищеназваного договору яка співпадає з адресою відповідача зазначеною в довідці Держкомстату станом на день розгляду справи у суді.

06.11.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 06.11.2008р. у зв’язку з тим, що відповідач вимоги суду без поважних причин не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у судове засідання не з`явився.

06.11.2008р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 10 на виготовлення відповідачем запасних частин до пасажирських вагонів на загальну суму 134 200,00 грн., у відповідності з п.1.1 умов якого відповідач зобов’язався виготовити і поставити позивачеві запасні частини до пасажирських вагонів на загальну суму 134 200,00 грн., а позивач зобов’язався прийняти і оплатити, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем для огляду в судове засідання та не оспорюється відповідачем по суті спору.

Виконуючи умови вищеназваного договору, позивач на підставі рахунку-фактури відповідача № 111 від 20.12.2007р. на суму 70 000,00 грн., у якості передоплати, платіжним дорученням № 333 від 24.12.2007р. перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 70 000,00 грн., на які відповідач зобов’язався до 01.04.2008р. виготовити і поставити позивачеві запасні частини до пасажирських вагонів, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем для огляду в судове засідання та не оспорюється відповідачем по суті спору.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов вищеназваного договору, в установлений сторонами строк, тобто до 01.04.2008р., не поставив позивачеві запасні частини до пасажирських вагонів на суму передоплати, що становить 70 000,00 грн., позивач 22.07.2008р. за № 62 звернувся до відповідача з листом-вимогою про повернення грошових коштів, якого керівник відповідача 25.07.2008р. отримав власноручно, але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 70 000,00 грн. основного боргу на підставі ст.693 Цивільного кодексу України.

Додатково, на підставі ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 524,23 грн. інфляційних та 1 380,82 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 799,05 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару (продукції), не передав товар (продукцію) у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару (продукції) або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 70 000,00 грн. повністю підтверджується матеріалами справи та вимогами ст.693 Цивільного кодексу України згідно якої продавець, який одержав суму попередньої оплати товару (продукції), не передав товар (продукцію) у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару (продукції) або повернення суми попередньої оплати.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань, 8 524,23 грн. інфляційних та 1 380,82 грн. -3% річних, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, так як позивач інфляційні та річні нарахував починаючи з січня 2008 року по червень 2008 року, тоді як з листом-вимогою до відповідача про повернення коштів у сумі 70 000,00 грн. вперше звернувся 22.07.2008р.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 799,05 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,693 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквалайф-Нікополь" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Краснодонська, 2, корп.2, кв.61, код ЄДРПОУ 33125673) на користь Приватного підприємства "Залізничник" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Піонтковського, 8, кв.1, код ЄДРПОУ 31668761, р/р 2600110485 в "Шостому Уманському відділенні ЧОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 354411) 70 000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень 00 коп.) - основного боргу, 700,00 грн. (сімсот гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 13.11.2008р.