Рішення № 2369009, 04.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.08 р. Справа № 25/155

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ

третя особа з боку позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта” м. Кременчук Полтавської області

до відповідача державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 3849грн.53коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Булій Т.В. – представник (довіреність № ЦХП-18/3160 від 29.09.2008), Новікова Ю.А. – представник (довіреність № ЦХП-18/3264 від 08.10.2008);

від відповідача: Пушкіна С.І.– юрисконсульт (довіреність № Н-01/3419 від 03.09.2007р.), Семигук Н.В. - юрисконсульт (довіреність № Н-01/4937 від 13.12.2007);

від третьої особи: Дряхлов Є.О. – представник (довіреність № 24 від 25.04.2008)

Позивач – державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлене паливо в сумі 3849грн.53коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № ЦХП-10206 від 30.12.2005, додаткову угоду № 2 від 01.06.2006 до договору № ЦХП-10206 від 30.12.2005, специфікацію № 12 до договору № ЦХП-1-206 від 30.12.2005, квитанції про приймання вантажу, наказ Укрзалізниці № 329-ЦЗ від 30.04.2004 „Про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП „Укрзалізничпостач” і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи”, рахунок-фактуру № ТОП06-1288 від 12.12.2006, сповіщення № 14409 від 12.12.2006.

У відзиві на позовну заяву (вих. № 5547 від 02.10.2008) відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що при комісійному прийманні поставленого дизельного палива було виявлено нестачу, про що 18.12.2006 був складений акт № 187 приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП. За фактом виявленої нестачі на адресу постачальника (позивача) була направлена претензія на суму 3849,48грн. разом з пакетом необхідних документів. Відповіді на претензію позивач не надав. 26.04.2007 на адресу постачальника було направлено уточнення претензії, відповідно до якого кількість нестачі склала 488кг на суму 1950,72грн. Відповідач вважає, що він виконав свої зобов’язання, сплативши вартість фактично поставленого палива.

Ухвалою від 07.10.2008 суд за письмовим клопотанням позивача залучив до участі в справі в якості третьої особи з боку позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта” м. Кременчук Полтавської області.

04.11.2008 позивач через канцелярію господарського суду подав заперечення на відзив відповідача, квитанцію (фіскальний чек) № 9928 від 29.10.2008 та копію списку направлених рекомендованих листів в підтвердження направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи.

Зазначені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

В запереченнях на відзив відповідача позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з посиланням на те, що акт приймання нафтопродуктів по кількості № 187 складений залізницею з порушеннями, що позбавляє цей акт доказової сили в розумінні ст. 34 ГПК України.

Третя особа через канцелярію суду подала пояснення на позовну заяву, копію довіреності на представника № 24 від 25.04.2008, копію квитанції про приймання вантажу № 43912715, копію відвантажувальної відомості від 10.12.2006, копію квитанції зважування від 11.12.2006, копію відомості накладання ЗПП від 11.12.2006, копію договору № 2570/10 від 01.07.1999, копію свідоцтва про повірку „Інформаційно-вимірювальної системи „SCALEX-2200” від 05.10.2007.

Перелічені документи судом розглянуті та залучені до справи.

В поясненнях на позовну заяву (вих. № 23ю/1378 від 03.11.2008) третя особа зазначає про те, що факт належного виконання нею своїх обов’язків за договором підтверджується квитанцією про приймання вантажу до перевезення № 43912715 від 11.12.2006. Факт відповідності маси дизельного палива, зазначеної в перевізних документах, масі фактично завантаженій АТ „Укртатнафта” в цистерну № 74746330, підтверджується квитанцією зважування від 11.12.2006 на інформаційно-вимірювальній системі „SCALEX-2200”, яка спеціально призначена для зважування вагоно-цистерн без розчеплення під час руху та була повірена на момент визначення маси нафтопродуктів. Претензій з приводу неналежного виконання зобов’язань по договору від АТ «Укртатнафта” до ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

30.12.2005 між державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту „Укрзалізничпостач” (Постачальник) та державним підприємством „Донецька залізниця” (Покупець) був укладений договір № ЦХП-10206.

Відповідно до п. 1.1. даного договору Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар), найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору.

Поставка товару в рамках цього договору здійснюється у відповідності до ІНКОТЕРМС – 2000 на умовах FCA (франко – перевізник) станція відправника.

На виконання умов договору № ЦХП-10206 від 31.12.2005, на підставі Специфікації № 12 до цього договору позивач за залізничними накладними в залізничних цистернах № № 79722377, 79721544, 79519617, 79550836, 79505335, 79504882, 79550455, 79721825, 79561023, 74244450, 72322688, 79542106, 79722062, 79722567, 79558912, 74746330, 72819378, 72847692, 74006651, 72717622, 74036823, 74926924 та 73547739 поставив для потреб відповідача дизельне паливо Л-0,2-62, ДСТУ 3868-99.

Факт поставки продукції в кількості, зазначеній в залізничних накладних, підтверджується квитанціями про приймання вантажу, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно Правил „Інкотермс-2000” постачання товару залізничним транспортом на умовах FCA – станція відправника є завершеним, коли Продавець (Постачальник) здав товар на приймальному пункті залізниці або відвантажив його в транспортний засіб, наданий залізницею.

Відповідно до ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві

Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, тобто вручення його набувачеві або перевізникові.

Таким чином, дизельне паливо вважається поставленим позивачем з моменту передачі його перевізнику на ст. Кагарлицька Південної залізниці. З цього ж моменту право власності та відповідальність за збереження товару перейшли від позивача до відповідача.

Пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено для проведення розрахунків Постачальник надає Покупцю рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення “авізо” на Товар, який було поставлено Покупцю.

Покупець протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1. цього договору, здійснює розрахунки за поставлений Постачальником Товар шляхом акцепту сповіщення за умови фактичного отримання Товару, що відповідає специфікації.

Позивач, зі свого боку, виписав відповідачу рахунок-фактуру № ТОП06-1288 від 12.12.2006 на загальну суму 7920808,06грн. та сповіщення № 14409 від 12.12.2006 на цю ж суму.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 7916958,53грн. Несплачена сума становить 3849грн.53коп.

Відповідач проти заявленої у позові суми 3849грн.53коп. заперечує, посилаючись на те, що при комісійному прийманні поставленого дизельного палива було виявлено нестачу (цистерна № 74746330, залізнична накладна № 43912715), про що 18.12.2006 був складений акт № 187 приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП. За фактом виявленої нестачі на адресу постачальника (позивача) була направлена претензія на суму 3849,48грн. разом з пакетом необхідних документів. Відповіді на претензію позивач не надав. 26.04.2007 на адресу постачальника було направлено уточнення претензії, відповідно до якого кількість нестачі склала 488кг на суму 1950,72грн. Відповідач вважає, що він виконав свої зобов’язання, сплативши вартість фактично поставленого палива.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Згідно п. 4.2. та 4.3. Договору прийомка Товару за кількістю, який поставлено:

- в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998р. № 81/38/101/235/122, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999р., із складанням “Акту приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою № 5-НП;

- в залізничному вагоні або автотранспортом – здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції Держарбітражу від 15.06.65р. № П-6 ”Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” із складанням Акту приймання за кількістю.

У випадку, коли виявлено нестачу Товару, яка перевищує норми природних втрат та межі відносної похибки вимірювань (в разі застосування нерівноцінних методів вимірювання), Покупець надає Постачальнику претензію, до якої повинні додаватись документи зазначені в Інструкціях згідно п. 4.2. та направляє телеграму вантажовідправнику з викликом для комісійного приймання Товару.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України закріплено, дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Згідно п. 8 Правил видачі вантажів датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

В порушення п. 8 цих Правил в графу „Вивантаження залізницею або подача під вивантаження засобами одержувача” залізничної накладної № 43912715 не внесена дата отримання залізницею вантажу.

В графі 5 „Відмітки залізниці” даної залізничної накладної стоїть відмітка залізниці, що товар прибув на станцію Іловайськ 14.12.2006.

В графі 6 „Відмітки про видачу вантажу” залізничної накладної № 43912715 зазначено, що товар був виданий 15.12.2006.

Акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 187 був складений тільки 18.12.2006.

В даному акті зазначено, що вантаж на станцію призначення прибув 16.12.2006, видавався вантажоодержувачу 19.12.2006, при цьому приймання товару розпочалося 18.12.2006.

Пункти 4.1.3.19 та 4.1.3.21. Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України” від 02.04.1998р. №81/38/101/235/122, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999, передбачають:

п. 4.1.3.19 – акт приймання нафтопродуктів за кількістю складається у день надходження нафтопродуктів;

п. 4.1.3.21 – у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства.

В порушення вимог Інструкції, умов п. 4.2. договору № ЦХП-10206 від 31.12.2005, приймання продукції не призупинялось, акт складений 18.12.2006, в той час, коли вантаж прибув на станцію 14.12.2006; дані вказані в залізничній накладній щодо дати надходження вантажу, дати видачі вантажу не відповідають даним, відображеним в акті; акт приймання нафтопродуктів за кількістю був складений після виконання позивачем договору поставки та після виконання договору перевезення.

З огляду на умови договору, укладеного між сторонами, належним доказом в підтвердження нестачі є акт приймання нафтопродуктів за кількістю.

Як зазначалося, вказаний акт складений з порушенням вимог Інструкції, а тому не може служити належним доказом в підтвердження нестачі в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, в п. 8 акту приймання нафтопродуктів за кількістю зазначено, маса вантажу визначена об’ємно - масовим статистичним методом вимірювання, а в таблиці показників щодо фактичної наявності вказано масу брутто та нетто.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3849грн.53коп. законні, обґрунтовані та документально підтверджені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 6, 23 Статуту залізниць України, ст. ст. 334, 509, 526, 664 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” м. Київ вом до державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлене паливо в сумі 3849грн.53коп. задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” (03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15; р/р № 26004074337201 в філії „КРУ” банку „Фінанси та кредит” м. Києва, МФО 300937, код ЄДРПОУ 19014832) основний борг в сумі 3849грн.53коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя