Постанова № 23689550, 27.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 року Справа № 2а-1084/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проЗакритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»(далі по тексту - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 листопада 2011 року № 0019052310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі помилкових висновків про порушення ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при визначенні показників податкового кредиту у липні 2011 року. Відповідачем не було враховано той факт, що податкові накладні, які були підставою для формування податкового кредиту виписані контрагентами позивача у період дії Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтею 15 якого встановлений граничний строк давності визначення сум податкових зобов'язань, що становить 1095 днів. Ураховуючи, що позивач набув право на податковий кредит до набрання чинності Податковим кодексом України, норми пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що в порушення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачем включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість за податковими накладними, термін виписки яких перевищує 365 днів, тому спірне податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області є правомірним і скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»зареєстроване Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 25 березня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 600456 (а.с. 8).

На податковому обліку Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»перебуває в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 4 жовтня 2011 року по 17 жовтня 2011 року посадовими особами Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 13775156,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку. Результати перевірки оформлено актом від 17 жовтня 2011 року № 689/23-1/20048090 (далі по тексту -Акт перевірки) (а.с. 34-47).

У ході перевірки встановлено, що ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»було включено до складу податкового кредиту за липень 2011 року суми податку на додану вартість за податковими накладними від 30.04.2010 року № 87, від 30.04.2010 року № 89, від 09.03.2010 року № 621, від 31.08.2009 року № 3217, від 31.09.2009 року № 3696.

Вказуючи на те, що з дня виписки вказаних податкових накладних минуло більше ніж 365 днів, відповідач дійшов висновку, що ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», згідно абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, втратило право на включення податку на додану вартість за такими накладними до податкового кредиту. Тому позивачем безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 4503,72 грн.

1 листопада 2011 року позивач подав до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області заперечення на Акт перевірки від 17 жовтня 2011 року № 689/23-1/20048090 (а.с. 59-62). За результатами розгляду заперечень до акту перевірки, Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області надано відповідь від 7 листопада 2011 року № 8246/10/23-1/20048090, згідно якої висновки позапланової виїзної перевірки залишено без змін (а.с. 63-65).

На підставі висновків Акту перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення рішення від 8 листопада 2011 року № 0019052310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»(у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за липень 2011 року на суму 4503,72 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 2251,86 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Київській області із скаргою від 17 листопада 2011 року № 1-1-03/787 (а.с. 68-71).

17 січня 2012 року Державною податковою адміністрацією Київської області прийнято рішення № 125/10/25-817/379380-112, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 8 листопада 2011 року № 0019052310, а скаргу платника податків -без задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що за результатами здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у 2009, 2010 роках було виписано наступні податкові накладні: від 30.09.2009 року № 3696 на загальну суму 4545,00 грн., у тому числі ПДВ 754,38 грн. (а.с. 88); від 31.08.2009 року № 3217 на загальну суму 4545,00 грн., у тому числі ПДВ 754,38 грн. (а.с. 89); від 09.03.2010 року № 621 на загальну суму 15148,84 грн., у тому числі ПДВ 2524,81 грн. (а.с. 90); від 30.04.2010 року № 89 на загальну суму 93,92 грн., у тому числі ПДВ 15,65 грн. (а.с. 91); від 30.04.2010 року № 87 на загальну суму 2726,98 грн., у тому числі 454,50 грн. (а.с. 87).

Зазначені податкові накладні були отримані позивачем із запізненням, а саме 30 червня 2011 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року (а.с. 93-185).

Керуючись положеннями статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»включило суми сплаченого податку на додану вартість за вказаними податковими накладними до складу податкового кредиту за липень 2011 року.

На момент оформлення податкових накладних від 30.04.2010 року № 87, від 30.04.2010 року № 89, від 09.03.2010 року № 621, від 31.08.2009 року № 3217, від 30.09.2009 року № 3696, перелік платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету було визначено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.7. статті 1 зазначеного Закону податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на формування податкового кредиту обмежується положеннями абзацу 3 підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, згідно яких, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому закон не пов'язував дату виникнення права на податковий кредит з датою оформлення податкової накладної.

Таким чином, якщо платник податків набув право на податковий кредит у період дії Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»то він вправі подати заяву про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість протягом 1095 днів з дня виникнення такого права.

Разом з тим, з 1 січня 2011 року набрав чинності пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Тобто зі вступом в законну силу Податкового кодексу України, строк реалізації права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого платником податку при купівлі товарів (послуг) було зменшено із 1095 днів до 365 днів та пов'язано з датою оформлення податкової накладної.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому при визначенні змісту суб'єктивного права платника податку необхідно керуватися тим законом, який діяв на момент виникнення такого права.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, суми податку на додану вартість за якими включено позивачем до податкового кредиту за липень 2011 року, були виписані у період дії Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Отже ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»набуло право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими податковими накладними протягом 1095 днів, яке може бути реалізоване і в період дії Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України обмежують строк реалізації права платника податку на формування податкового кредиту до 365 днів з моменту оформлення податкової накладної, вони підлягають застосуванню лише щодо податкових накладних, які виписані з 1 січня 2011 року.

Оскільки право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання податкової накладної, суд дійшов висновку, що ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»правомірно віднесено до складу податкового кредиту за липень 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені у попередніх податкових періодах, за податковими накладними, які були отриманні із запізненням.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови від надання податкових накладних, оскільки за змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»звернення з такими скаргами є правом платника, а не його обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента від надання податкової накладної. В даному випадку, податкові накладні були складені контрагентами позивача, але отримані ним у інший звітний період від дати складання, що не зумовлює необхідності звернення платника податку до податкового органу з відповідними скаргами.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оцінивши докази, які є у справі, врахувавши ту обставину, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 8 листопада 2011 року № 0019052310 з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 листопада 2011 року № 0019052310.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язанням Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на користь Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 2 квітня 2012 року.