Постанова № 23689510, 28.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року 13:00 Справа № 0870/1095/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя

до:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 154-юр від 01.07.2011;

ОСОБА_2, довіреність № 244-юр від 01.11.2011

від відповідача:ОСОБА_3, довіреність від 10.01.2012

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0002230802 від 05.12.2011 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 348 436,06 грн. у повному обсязі.

В обґрунтування позову посилається на те, що спір з приводу прийнятого відносно позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій виник з визначення події, яку слід вважати такою, що завершує імпортну операцію. На думку податкового органу такою подією є оформлення вантажно-митної декларації типу ІМ-40 та випуску товару у вільний обіг. В свою чергу позивач стверджує, що завершенням митної операції слід вважати момент перетину товаром митного кордону України або перехід права власності на зазначений товар, що імпортується від продавця до покупця. Власну позицію позивач ґрунтує на положеннях ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. ст. 6, 43 Митного кодексу України. У зв'язку із цим, вважає безпідставним та законодавчо необґрунтованим посилання відповідача на Інструкцію НБУ, затверджену постановою від 24.03.1999 № 136. Вказує, що остання має застосовуватись у в частині, що не суперечить Законам України та відповідно не може змінювати положення, визначені актами вищої юридичної сили.

На вимогу суду 27.03.2012 представником позивача надані також додаткові пояснення у справі (вих. № 90-юр), в яких товариство звертає увагу на те, що листи уповноважених банків є лише засобом повідомленнями податкового органу про можливі порушення суб'єктом господарювання вимог валютного законодавства та відповідно не є беззаперечними доказами таких обставин.

В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 26.03.2012 вих. № 2239/10/10-013 посилається на те, що проведеною податковим органом перевіркою (акт від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794) встановлено порушення ПАТ «Мотор Січ» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження в законодавчо встановлений термін товару за імпортними операціями по контрактах № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010 фірма «MEGGITT SA» Швейцарія, № 1323/658-І10-126СH756(FTD) «SVENTA AG», Швейцарія, № 0117 від 20.11.2008 з ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія, № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) від 11.03.2011 «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина. Вказує, що згідно п. 3.3 Інструкції № 136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Вказує, що із змісту вказаної норми випливає, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ФМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»). Вважає, що оскільки під час перевірки встановлено відсутність події, яка завершує імпортну операцію у встановлений законом термін (оформлення ВМД типу ІМ-40 не здійснено), то податковий орган обґрунтовано дійшов висновку про наявність з боку товариства порушень вимог валютного законодавства. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 28.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлення від 28.10.2011 № 0956 головним державним податковим ревізором-інспектором сектору податкового контролю юридичних осіб відділу податкового супроводження підприємств машинобудівної та інших галузей СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, згідно з п. п. 75.1.2 п .75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу від 28.10.2011 № 1203 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Мотор Січ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з нерезидентами ООО ЗЄМ «СЄПО-ЗЄМ» АО Саратовское электроагрегатное производственное объединение, Росія по контракту № 804/34209484/00016 від 08.10.2004, фірма «MEGGITT SA» Швейцарія по контракту № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010, ОАО «Омское машиностроительное конструкторское бюро», Росія по контракту № 460/02 від 10.07.2009, компанія «THALES AVIONICS ELEKTRICAL SYSTEMS S.A.S «TAES», Франція по контракту № 10-089 від 28.10.2010, фірма «SVENTA AG», Швейцарія по контракту № 1323/658-І10-126СH756(FTD) від 19.05.2010, Авіаційна Технологічна корпорація Тяньлі Китая (CHINA TALY AVIATION TECHNOLOGIES CORP), Пекін по контракту № 1323/658-Е06-217-CN156 від14.03.2008, ОАО «Авиакор-Авиационный завод», Росія по контракту № 1323/658-Е06-021-RU643 від 17.04.2006, ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія по контракту № 0117 від 20.11.2008 , фірма «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина по контракту № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) від 11.03.2011 за період з 30.09.2009 по 11.11.2011, про що складено акт від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794.

Перевіркою зокрема встановлено, що ПАТ «Мотор Січ» порушено вимоги ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: контракт № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010 фірма «MEGGITT SA» Швейцарія, № 1323/658-І10-126СH756(FTD) «SVENTA AG», Швейцарія, № 0117 від 20.11.2008 з ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія, № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) 11.03.2011 «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина.

05.12.2011, на підставі акту перевірки від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002230802, яким ПАТ «Мотор Січ» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 348 436,06 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2011 № 0002230802 ПАТ «Мотор Січ» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 185/94 від 23.09.1994 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі ст. 4 Закону № 185/94, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем допущено порушення вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме відсутність надходження товару в законодавчо встановлений строк за контрактами № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010 фірма «MEGGITT SA» Швейцарія, № 1323/658-І10-126СH756(FTD) «SVENTA AG», Швейцарія, № 0117 від 20.11.2008 з ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія, № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) 11.03.2011 «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина.

При цьому, акт перевірки містить стислий виклад змісту контрактів та процес їх виконання (перерахування коштів, надходження товару тощо). Потім, без аналізу та зазначення норм законодавства, податковим органом зроблено висновок про те, що імпортований за ВМД типу ІМ-40 товар було отримано із порушенням законодавчо встановленого строку.

Таким чином, в акті перевірки від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794, в порушення вимог п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, не зазначено, з чого саме (згідно яких норм законодавства та на підставі яких документів) виходив податковий орган обчислюючи дотримання строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

В судових засіданнях з усних та письмових пояснень податкового органу судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, посилаючись на положення п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 № 136 (далі - Інструкція № 136) виходить з того, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ФМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»).

Однак, суд не погоджується із таким висновком податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 959-ХІІ від 16.04.2001 «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-ХІІ), імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

В свою чергу, «момент здійснення експорту (імпорту)», відповідно до вказаної статті Закону - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Виходячи з положень п. 2 ст. 1 МК України термін «ввезення та вивезення товарів» означає фактичне переміщення товару через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст. 1 МК України передбачено, що «переміщення товарів - через митний кордон України у вантажних відправленнях» - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 МК України, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 5 ст. 43 МК України передбачено, що митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

Згідно зі ст. 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Отже, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

З огляду на викладене суд вважає, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Вказана позиція також підтверджується постановою Верховного Суду України від 16.01.2012 по справі № 21-412а11.

Із долучених до справи документів судом встановлено, що ПАТ «Мотор Січ»:

за контрактом № UA223/2101-10/R1 (UZ) від 01.03.2010 фірма «MEGGITT SA» Швейцарія грошові кошти перераховані згідно платіжного доручення № 783 від 03.11.2010, а отже граничний термін завершення операції - 02.05.2011. Товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України та взятий під митний контроль 04.04.2011 (Київська митниця) та 13.04.2011 (Запорізька митниця);

за контрактом № 1323/658-І10-126СH756(FTD) «SVENTA AG», Швейцарія грошові кошти перераховані згідно платіжних доручень від 24.11.2010 та 15.12.2010, а отже граничний термін завершення операції - 23.05.2011 та 13.06.2011 відповідно. Товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України та взятий під митний контроль 20.11.2010 (Львівська митниця) та 30.11.2010 (Запорізька митниця);

за контрактом № 1323/658-І11-066-DE276(FTD) 11.03.2011 «SIEMENS AG, I DT MC MT», Німеччина грошові кошти перераховані згідно платіжних доручень № 144 від 31.03.2011 та № 509 від 14.09.2011, а отже граничний термін завершення операції - 27.09.2011 та 12.03.2012 відповідно. Товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України та взятий під митний контроль 29.09.2011 (Ягодинська митниця);

за контрактом № 0117 від 20.11.2008 з ОАО «Металургический завод «Электросталь», Росія грошові кошти перераховані згідно платіжного доручення № 88 від 21.01.2011, а отже граничний термін завершення операції - 20.07.2011. Товар за вказаним контрактом надійшов на митну територію України та взятий під митний контроль 04.04.2011 (Запорізька митниця), 16.04.2011, 28.04.2011, 19.05.2011 (Харківська митниця), 22.06.2011 та 06.07.2011 (Сумська митниця) і 16.07.2011 (Глухівська митниця).

Отже, судом встановлено, що товар за всіма спірними контрактами перетнув митний кордон України у межах строків, визначених ст. 2 Закону № 185/94-ВР.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення ПАТ «Мотор Січ» вимог ст. 2 Закону № 185/94-ВР є необґрунтованим та спростовується долученими до справи доказами.

Посилання податкового органу в обґрунтування своєї позиції на положення п. 3.3 Інструкції № 136 суд вважає безпідставним, оскільки ані безпосередньо вказана норма, ані жодний інший нормативно-правовий акт України не встановлює правило, згідно якому єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД, зокрема типу ІМ-40. Інструкцією НБУ № 136 встановлюється лише можливість її використання для зняття операції з контролю.

Крім того, визначення таких термінів як «імпорт», «момент здійснення імпорту» тощо визначаються законодавчими актами, що мають вищу юридичну силу, ніж Інструкція № 136.

Також безпідставним є посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на те, що листи уповноважених банків встановлюють обставини порушення суб'єктом господарювання вимог валютного законодавства. Такий висновок суперечить як положенням Податкового кодексу України, так і положенням самої Інструкції № 136.

Суд зазначає, що листи уповноважених банків є лише формою повідомлення податкових органів про можливі порушення суб'єктом господарювання вимог валютного законодавства. Безпосередньо сам факт таких порушень має встановити податковий орган, перевіривши усі документи та надавши їм відповідну оцінку, оскільки це входить до його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 17.11.2011 № 193/08-02/14307794, про порушення ПАТ «Мотор Січ» вимог ст. 2 Закону № 185/94 є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 05.12.2011 № 0002230802, яким нараховано Публічному акціонерному товариству «Мотор Січ» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 348 436,06 грн. слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 05.12.2011 № 0002230802, яким нараховано Публічному акціонерному товариству «Мотор Січ» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 348 436,06 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» 2 146,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко