Постанова № 23689362, 17.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року Справа № 0870/1695/12

10 год.55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Русінової Т.Ю.

представника відповідача Крючек К.В.

прокурора Стешенко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

за участю прокуратури Запорізької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач або ПАТ «Дніпроспецсталь») звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2011 №0000610801, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 436 669 грн. за листопад 2011 року та № 0000640801, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 436 669 грн. за грудень 2011 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 218 334,50 грн.

Позовні вимоги про протиправність податкових повідомлень-рішень, які прийняті на підставі висновків акту камеральної перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року та на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань правомірного декларування від'ємного значення за листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2011 по 31.10.2011, відповідно до яких поставка товару ТОВ «Металл - Ресурс» на адресу ПАТ «Дніпроспецсталь» не здійснювалась, виписані ТОВ «Металл - Ресурс» первинні документи є недійсними, оскільки з аналізу податкової звітності ТОВ «Металл - Ресурс» був встановлений факт відсутності у підприємства - постачальника необхідних потужностей для виробництва феронікелю та мішметалу, а також по ланцюгу поставки товару був встановлений факт, що постачальник товару згідно інформації податкового органу, яка була використана фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі під час проведення перевірок є підприємство - постачальник, яке має негативну податкову історію, при цьому по ланцюгу постачання товару не було встановлено його виробника, внаслідок чого позивачем завищено заявлену за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 436 669 грн., суму податкового кредиту та від'ємного значення листопад 2011 року на загальну суму ПДВ - 436 669 грн., обґрунтовані невідповідністю висновків акту перевірки фактичним обставинам. У зв'язку з чим позивач зазначає, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарчих операцій зазначений постачальник (ТОВ «Металл - Ресурс») у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ПАТ «Дніпроспецсталь» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від такого постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами.

Також позивач зазначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

На підставі викладеного просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2012 №0000610801 та №0000640801.

В судовому засіданні за заявою представника відповідача замінено відповідача, а саме СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі замінено на його правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

Представник позивача, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Додатково в судовому засіданні представник позивача пояснила, що відсутність сертифікату походження товару не є підставою для відсутності законних підстав для формування податкового кредиту, оскільки сертифікат не є первинним документом в розумінні Податкового кодексу України. При цьому, вказала на те, що для формування податкового кредиту встановлення факту хто саме є виробником товару взагалі не вимагається, оскільки це не є необхідною умовою для віднесення платником податку сплачених сум до податкового кредиту.

Представник відповідача позов не визнала, проти його задоволення заперечувала та зазначила, що співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі були проведені камеральна та позапланова виїзна документальна перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь», за результатами яких встановлено завищення заявленої за грудень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 436 669 грн., суми податкового кредиту та від'ємного значення за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ - 436 669 грн. по операціям з придбання феронікелю та мішметалу від контрагентів, серед постачальників яких виявлено підприємство ТОВ «Металл - Ресурс», якому надано ризиковий кредит по операціям з придбання феронікелю та мішметалу на загальну суму ПДВ - 436 669 грн. У зв'язку з чим, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі приходить до висновку, що поставка товару ТОВ «Металл - Ресурс» на адресу ПАТ «Дніпроспецсталь» не здійснювалась, виписані ТОВ «Металл - Ресурс» первинні документи є недійсними, оскільки під час проведення перевірок з аналізу податкової звітності ТОВ «Металл - Ресурс» був встановлений факт відсутності у підприємства - постачальника необхідних потужностей для виробництва феронікелю та мішметалу, а також був встановлений факт, що постачальник товару згідно інформації податкового органу, яка була використана фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі під час проведення перевірок є підприємство - постачальник, яке має негативну податкову історію, при цьому по ланцюгу постачання товару не було встановлено його виробника, що було враховано при проведенні перевірки.

Матеріалами перевірок ТОВ «Металл - Ресурс», яка була проведена співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі встановлено: відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність підприємства ПАТ «Дніпроспецсталь», по операціям з отримання товарів (послуг) від вищевказаного контрагента, здійснюється поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини між ПАТ «Дніпроспецсталь» та ТОВ «Металл - Ресурс» є нікчемним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

При здійсненні обох видів перевірок співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі використовувалась інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби, зокрема Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання.

З урахуванням викладеного, представник відповідача вважає, що правочини укладені між ПАТ «Дніпроспецсталь» та підприємством - постачальником не спричинили реального настання юридичних наслідків, у зв'язку з чим у ПАТ «Дніпроспецтсаль» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємством - постачальником.

Крім того, представник відповідача, вказує на те, що факт здійснення господарських операції позивача з ТОВ «Металл - Ресурс» є нікчемними, разом з тим Податковим кодексом України встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, і оскільки контрагент позивача не виконав своїх податкових зобов'язань, підстави для відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Дніпроспецсталь» відсутні.

Також представник відповідача зазначив, що відсутність у позивача сертифікату походження товару, унеможливлює податковому органу встановити виробника товару, що постачався.

На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію представника відповідача та пояснив суду, що вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення законним та таким, що винесені податковим органом відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити ПАТ «Дніпроспецсталь» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в період з 10.01.2012 по 06.02.2012 співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань правомірного декларування від'ємного значення за листопад 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за листопад 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2011 по 31.10.2011, про що складено акт №82/08-01/00186536 від 06.02.2012.

Як зазначено в акті перевірки, встановлено, що в порушення п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, розділ V п. 4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.2011 за №197/18935 ПАТ «Дніпроспецсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ -436 669 грн.

На підставі вказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 №0000610801, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 436 669 грн. за листопад 2011 року.

Судом також встановлено, що в період з 19.01.2012 по 06.02.2012 фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну камеральну перевірку ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року, про що складено акт №84/08-01/00186536 від 06.02.2012.

Як зазначено в акті перевірки, встановлено, що в порушення п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, розділ V п. 4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.2011 за №197/18935 ПАТ «Дніпроспецсталь» завищено заявлену за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 436 669 грн.

На підставі вказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 №0000640801, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 436 669 грн. за грудень 2011 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 218 334,50 грн.

Висновки вищевказаних актів перевірок, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Виходячи зі змісту пунктів 200.1 - 200.4 ст. 200 ПКУ, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Податковий Кодекс України не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним Кодексом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 та п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Металл - Ресурс», призначалися для використання ПАТ «Дніпроспецсталь» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеним постачальником позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначеного товариства як платника ПДВ. На вимогу ПАТ «Дніпроспецсталь» йому були надані копія свідоцтва про реєстрацію цього постачальника як платника ПДВ, копії установчих документів та довідки про внесення його до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (копії долучені до матеріалів справи).

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначений постачальник у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ПАТ «Дніпроспецсталь» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від такого постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акти перевірок зазначені факти не спростовують.

Перевірками не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.180.1 ст. 180 ПКУ, платник податку це особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно зі ст. 180 цього ж Кодексу, платники податку, визначені у п. 180.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Як вбачається з актів перевірок, то вони взагалі не містять відомостей щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Металл - Ресурс».

Відповідно до п. 5.5 та п. 5.6 розділу V Наказу ДПА України № 978 від 22.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2010 за № 1191/18486 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 7). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Тобто, до моменту прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ всі повноваження платника ПДВ (в тому числі виписування податкових накладних) за ним збережено.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація особи платником ПДВ діє до дати її анулювання.

Відтак до дати здійснення такого анулювання особи, зареєстровані платниками податку на додану вартість, зобов'язані керуватися нормами законодавства, яким в Україні регламентується порядок оподаткування податком на додану вартість.

Само по собі анулювання свідоцтва платника ПДВ, що мало місце після укладання та виконання господарських угод між сторонами, не може доказом втрати контрагентом платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру, що в спірному випадку також мало місце після виконання таких угод.

Крім того, рішення про виключення з реєстру платників ПДВ оформлене рішенням про анулювання реєстрації платника ПДВ та виключення з реєстру платника ПДВ, не можуть мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

Таким чином, як в матеріалах перевірки, так і в матеріалах справи відсутні докази анулювання реєстрації постачальника товарів (послуг) - ТОВ «Металл - Ресурс» платником податку на додану вартість у період як до здійснення операції з поставки та виписки податкової накладної, так і після здійснення операції з поставки та виписки податкової накладної, а тому відсутні підстави для невизнання податкового кредиту у позивача - отримувача таких товарів (послуг) на підставі отриманої від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

З урахуванням вимог ст. 198 ПКУ покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. Відповідно до абзацу першого підпункту 201.8 п. 201 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Податковому кодексі України не передбачено.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Оскільки контрагент позивача (ТОВ «Металл - Ресурс») на момент укладання угод та складання податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), а також враховуючи, що самі акти перевірок не містять будь - якої інформації щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, а тому і немає підстав для визнання недійсними виписаних цим контрагентом податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Що стосується твердження відповідача про відсутність ТОВ «Металл - Ресурс» за юридичною адресою, то відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для застосування штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у позивача.

Стосовно твердження відповідача що витрати, які пов'язані з транспортуванням феронікелю та мішметалу від ТОВ «Металл - Ресурс» відсутні, то зазначені обставини не підтверджені дослідженими в ході перевірки позивача первинними документами.

Так, згідно до умов договору від 14.07.2010 №11100884 на поставку товару з ТОВ «Металл - Ресурс» постачальник зобов'язується продати, а покупець прийняти та сплатити феронікель та мішметал, вказаних в специфікаціях (додатки до договору № 19, 20, 21, 23). Ціна феронікелю та мішметалу та умови поставки встановлюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною угод і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.

Відповідно до специфікацій поставка феронікелю та мішметалу від постачальника здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ на склад покупця, згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Умовами СРТ передбачено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб, а покупець сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки. Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення.

Отже, обов'язок зі сплати послуг перевезення лежить на постачальнику-продавцеві і згідно п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 «Запаси» ці витрати включаються у вартість відвантаженого феронікелю та мішметалу.

Як свідчать матеріали перевірки, доставка феронікелю та мішметалу здійснювалась автомобільним транспортом, що підтверджується переліком товарно - транспортних накладних, що виключає належність автотранспорту позивачеві. До того ж в акті перевірки не заперечується що:

- ПАТ «Дніпроспецсталь» має в наявності оригінали документів на придбання феронікелю та мішметалу у зазначеного постачальника (рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів в оплату товару, товарно - транспортні накладні, податкові накладні), які мають статус первинних документів.

- у рахунках-фактурах вказані номери автотранспортних засобів, що здійснювали доставку феронікелю та мішметалу.

- розрахунки за одержаний феронікелю та мішметалу, у тому числі й за його перевезення, проведені своєчасно і в повному обсязі.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актами перевірок та про що не заперечував представник відповідача, так само як і реальність господарських операцій.

При цьому, податковим органом обставина щодо наявності реальних змін у податковому, бухгалтерському обліку позивача не спростована, оскільки в актах перевірок відсутнє жодне посилання на первинні документи, які б не відповідали змісту здійснених поставок.

Також як встановлено матеріалами перевірок посилання податкового органу щодо будь - яких порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання феронікелю та мішметалу між позивачем та ТОВ «Металл - Ресурс» в актах перевірок відсутні.

Крім того, поставка товару також підтверджується наданими представником позивача відомостями про заїзд автотранспорту постачальника (роздруківка із серверу відео спостереження), витягом з журналу зважування автомашин у цеху підготовки виробництва, журналом прибутку феросплавів (копії долучені до матеріалів справи).

Твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Металл - Ресурс» достатньої кількості засобів для виконання умов договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальника основних фондів, складських та торгівельних приміщень, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок на ПАТ «Дніпроспецсталь» феронікелю та мішметалу, не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ПАТ «Дніпроспецсталь», знаходяться поза межами податкового обліку позивача, не підтверджуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку ПАТ «Дніпроспецсталь».

Зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та позбавлення права бюджетного відшкодування.

Твердження відповідача про те податковий орган не має можливості встановити виробника товару, оскільки у позивача відсутній сертифікат походження товару, то суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки акти перевірок містять відомості про те, що згідно податкової інформації, яка була використана податковим органом під час проведення перевірок ТОВ «Металл - Ресурс» виступає вигодотранспортуючим суб'єктом по ланцюгу поставок товару, а також містять відомості про те, що позивачем до перевірки були надані сертифікати походження феронікелю, виписані ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» та завірений печаткою ТОВ «Металл - Ресурс» сертифікат походження мішметалу (фероцерій) Treibacher Auermet Produktionsges.m.b.H від 30.08.2000, в якому зазначено матеріал мішметал, країна походження товару - Китай та інше (арк. 8-9 акту перевірки від 06.02.2012 №84/08-01/00186536 та акр. 19 акту перевірки від 06.02.2012 №82/08-01/00186536).

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь - які неправомірні дії будь - кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

З урахуванням того, що господарські операції з поставки феронікелю та мішметалу від ТОВ «Металл-Ресурс» відповідно до умов укладеного з позивачем договору поставки № 11100884 від 14.07.2010 у жовтні, листопаді на суму ПДВ 436 669, 16 грн. мали реальний зміст, що підтверджується сукупністю наданими позивачем та дослідженими судом доказами, придбаний товар призначався для використання ПАТ «Дніпроспецсталь» у власній господарської діяльності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.02.2011 №0000610801, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 436 669 грн. за листопад 2011 року, та податкове повідомлення-рішення від 15.02.2011 № 0000640801, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 436 669 грн. за грудень 2011 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 218 334,50 грн. прийняті протиправно, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі податкове повідомлення-рішення № 0000610801 від 15.02.2012 і податкове повідомлення-рішення № 0000640801 від 15.02.2012

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову в повному обсязі виготовлено 20 квітня 2012 року.