Постанова № 23689332, 28.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року 18:05 Справа № 2а-0870/12271/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: Кузьменко Є.В.

від відповідача: Сахно О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмін»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про: визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмін» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 11.10.2011 №0000122305/26968 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 116 077,00грн. в тому числі: за червень 2011 року на 35706,00грн., за липень - на 80371,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 186,50грн., в тому числі: за червень 1,00грн., за липень 40 185,50грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарської операції та відповідно зазначені позивачем суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість. Таким чином враховуючи зазначене, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 28.03.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмін» (код ЄДРПОУ 33134232), 12.08.2004 зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №195083 від 12.08.2004.

ТОВ «Адмін» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 12.08.2004 за № 2004/483 та на час розгляду справи перебуває обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя.

На підставі наказу від 19.09.2011 №1137, згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Адмін» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 35706,00грн., за липень 2011 року у розмірі 82040,00грн., заявлених до відшкодування в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

26.09.2011 за результатами перевірки працівниками ДПІ було складено акт №138/23-5/33134232. В ході перевірки виявлено, що ТОВ «Адмін» допущені порушення пп.14.1.8 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п.1, 2, 3, 5 розділу 9, пп.4.6.3, пп.4.6.6, пп.4.6.5 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935, а саме ТОВ «Амін» завищено суму бюджетного відшкодування на суму 117 746,00грн., в т.ч. по періодах: за червень 2011р. - 35706,00грн.; за липень 2011 - 82040,00грн.

В своєму заперечені на позов, відповідачем зазначено, що перевіркою встановлені розбіжності у показниках рядків податкової декларації за червень 2011року з врахуванням даних уточнюючого розрахунку за червень 2011 року та вимог наказу ДПАУ №41.

Згідно п.5 розділу 9 наказу ДПАУ №41, у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 та 23.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем було допущено помилки при відображені показників у податковій звітності за червень 2011р., та наслідком чого є невірне відображення даних щодо суми відшкодування ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 35706,00грн.

Відповідно до додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 0 грн.

ТОВ «Адмін» надана до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжі декларація з податку на додану вартість за липень 2011р. (вх. №59431 від 11.08.2011) та розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно до якої заявлена сума відшкодування з бюджету в рахунок зменшення податкових з податку на додану вартість 82 040,00грн.

Позивач не заперечує той факт, що ним було дійсно допущені методологічні помилки, які полягають у помилковому застосуванні вимог п.1, 2, 3, 5 розділу 9 наказу №41, вказане було наслідком помилкового розуміння положень цього розділу.

Проте, встановлення заниження або завищення розміру бюджетного відшкодування на підставі даних зазначених в податкових деклараціях платника податків ожливо лише під час здійснення камеральної перевірки.

Відповідно до положень ст.76 Податкового кодексу України, вся податкова звітність платників податків суцільним порядком підлягає камеральній перевірці. Камеральна перевірка проводиться виключно н підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача за червень-липень 2011 року порушень вимог наказу №41 відповідачем не встановлювалося, про що свідчить відсутність складених актів камеральних перевірок та податкових повідомлень-рішень.

Під час проведення документальної перевірки, податковий орган зобов'язаний проводити перевірку не тільки на підставі податкових декларацій, а і з застосуванням регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів та зробити об'єктивний та неупереджений висновок про наявність або відсутність порушень податкового законодавства. Факти порушення наказу №41 зафіксовані в акті, не ґрунтуються на даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства позивача, а встановлені виключно на підставі уточнюючого розрахунку №54321 від 21.07.2011р.

З тексту акту перевірки та наданими сторонами доказів, вбачається, що основними постачальниками у травні 2011р. були ТОВ «Модуль» - ремонтні роботи ліфтової площадки підземних галерей на загальну суму без ПДВ - 176631,67грн., ПДВ 35326,33грн., що становить 83.4% від загальної суми податкового кредиту, та РК «Ностальжі» - рекламні послуги на загальну суму без ПДВ 13333,33грн., ПДВ - 2666,67грн., що становить 6,3% від загальної суми податкового кредиту.

Відповідачем зазначено, що у зв'язку з тим, що неможливо простежити сплату по ланцюгу постачання товарів та послуг, відсутня можливість підтвердити суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2011 року - 35706,00грн.

Згідно з додатком 2 до декларації з ПДВ липень 2011р. сума ПДВ, що заявлена до відшкодування складається із залишку від'ємного значення наступних періодів: грудень 2008р. - 1669,00грн. та червень 2011р. у сумі 80371,00грн.

Позивач погоджується з встановленим відповідачем порушенням ч. «а» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 1 669,00грн.

За результатами перевірки було зроблено висновок, що позивач порушив норми пп.14.1.8 п.14.1 ст.14, п.п.198.3, 198.6, ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Проте, пп. 14.1.8 п. 14 ст. 14 дає визначення поняттю «аукціон (пуб. торги)».

Описова частина акту перевірки містить посилання на порушення норм п. 198.3 ст.198 ПК України, а саме: «норма п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, однією з підстав виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку».

Пункт 198.3 ст. 198 ПКУ встановлює порядок визначення податкового кредиту, а саме: Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень-липень 2011 року на 116 077,00 грн.

Відповідачем встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством завищена сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 116 077,00 грн. (в тому числі червень 2011 року - на 35 706,00грн., за липень - на 80 371,00грн.) на підставі того, що податковий орган не може простежити сплату ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання товарів та послуг.

Загальні засади встановлення податків і зборів визначені ст.7 ПК України. Відповідно до п.7.1.5, 7.1.7 ст.7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються, зокрема, такі елементи, як порядок обчислення податку; строк та порядок сплати податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При здійсненні перевірки порушень визначення сум податкового зобов'язання за періоди, що перевірялися не встановлювалося.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та зокрема складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів. V тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Акт перевірки не містить фактів, що позивачем порушено порядок формування податкового кредиту, встановлений п.198.3 ст.198 ПК України.

Відповідно до п. 198.6 п.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Актом перевірки не встановлено фактів, що у червні-липні 2011 року до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України в акті перевірки не підтверджені посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сум податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Норми пункту 200.5 ст. 200 ПК України визначає перелік осіб, які не мають право на отримання бюджетного відшкодування, а саме особи які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту, внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Актом перевірки не встановлено, що позивач належить до категорії визначених п.200.5 ст.200 ПК України, як такі що не мають право на бюджетне відшкодування.

Неможливість податковим органом простежити сплату ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання товарів та послуг не є законодавчо встановленою підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Лише при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом IV Податкового кодексу України (п. 200.2 ст. 200 ПКУ).

Таким чином, відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку відповідно до положень статті 187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а не контрагент такої особи.

Якщо контрагент в ланцюгу поставок товарів, робіт (послуг) не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ та права на отримання бюджетного відшкодування за умови, що виконано усі, передбачені Податковим кодексом, вимоги стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що не заперечується відповідачем.

Законодавство України не передбачає обов'язку платника податку здійснювати контроль за господарською діяльністю контрагентів.

Оглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що надані документи та пояснення представника позивача підтверджують фактичне виконання робіт за договорами, тобто свідчать про здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Адмін» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя №0000122305/26968 від 11.10.2011, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 116077 (сто шістнадцять тисяч сімдесят сім) гривень, у тому числі: за червень 2011 року на 35706 грн., за липень 2011 року на 80371 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40186 (сорок тисяч сто вісімдесят шість) гривень 50 коп., у тому числі за червень 1,00 грн., за липень 40185,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмін» (ЄДРПОУ 33134232) сплачений судовий збір у сумі 1562 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дві ) грн. 55 коп., відповідно до платіжного доручення від 22.12.2011 №1002 (30 грн. 12 коп.) та платіжного доручення від 13.02.2012 №1049 (1532 грн. 43 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова