Постанова № 23689176, 12.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2813/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Токмань В.Т.

представника відповідача Гавриленко З.В.

розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» до Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0005551520 від 10 жовтня 2011 року про нарахування штрафу у сумі 90 924,89 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» звернулося до суду з позовом до Бердянської об*єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №0005551520 від 10 жовтня 2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 530/152-32954692 від 27.09.2011 відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 454624.49 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки позивач мав право не сплачувати борг, що був стягнутий за судовими рішеннями, у період наданої відстрочки до 01 січня 2012 року та відповідач не мав права зараховувати здійснені позивачем платежі у рахунок сплати цього податкового боргу. На думку позивача, податковий орган, вчинивши зарахування здійснених позивачем платежів у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення - за датами нарахування податкових зобов*язання 30 січня 2009 року, 02 березня 2009 року, 30 березня 2009 року, 30 квітня 2009 року, 01 червня 2009 року, 30 червня 2009 року), повинен був би за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовувати штраф у розмірі 1 грн. за кожне порушення сплати податкового зобов*язання, тобто всього 6 грн., тому нараховані штрафні санкції у сумах 15202,22грн, 3030,76грн., 8377,69грн., 9855,29грн., 1553,16грн., 2864,57грн., 11408,45грн., 2166,80грн., 3668,44грн., 11408,45грн., 3156,08грн. застосовані до підприємства незаконно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що твердження позивача, що судом було надано підприємству право не сплачувати самостійно визначені податкові зобов*язання та як наслідок неправомірності нарахованих штрафних санкцій за таку несплату є помилковим. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 18 листопада 2004 року, включено до ЄДРПОУ за № 32954692 та перебуває на обліку в Бердянській об*єднаній державній податковій інспекції Запорізької області Державної податкової служби як платник податків, є платником податку на додану вартість (ПДВ).

Відповідач, - Бердянська об*єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби (далі за текстом - Бердянська ОДПІ Запорізької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Бердянська ОДПІ Запорізької області проводила невиїзну документальну перевірку з питань дотримання платіжної дисципліни по орендній платі за землю за період з 30 січня 2009 року по 28 липня 2011 року ЗАТ «Бердянський машинобудівний завод», за результатом якої було складено акт №530/152-32954692 від 27 вересня 2011 року та встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме підприємством проводилась несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з орендної плати за землю самостійно задекларована позивачем податковою декларацію:

№1523 від 28.01.2009 року по строкам сплати 30.01.2009 рік (січень 2009р.) сплата здійснена 26.01.2011р. в розмірі 76011.12 гри., затримка 726 днів санкція в сумі 15202.22 грн.

№1523 від 28.01.2009 року по строкам сплати 02.03.2009 рік (лютий 2009р.) сплата здійснена 26.01.2011р. в розмірі 15153.78 грн., затримка 695 днів санкція в сумі 3030.76 грн.

№1523 віл 28.01.2009 року по строкам сплати 02.03.2009 рік (лютий 2009р.) сплата здійснена 24.02.2011р. в розмірі 41888.47 гри., затримка 724 днів санкція в сумі 8377.69 грн.

№1523 від 28.01.2009 року по строкам сплати 30.03.2009 рік (березень 2009р.) сплата здійснена 24.02.2011р. в розмірі 49276.43 грн., затримка 696 днів санкція в сумі 9855.29 грн.

№1523 від 28.01.2009 року по строкам сплати 30.03.2009 рік (березень 2009р.) сплата здійснена 31.05.2011р. в розмірі 7765.82 грн., затримка 792 днів санкція в сумі 1553.16 грн.

№1523 від 28.01.2009 року по строкам сплати 30.04.2009 рік (квітень 2009р.) сплата здійснена з 1.05.2011р. в розмірі 14322.86 гри., затримка 761 днів санкція в сумі 2864.57 грн.

№1523 від 28.01.2009 року по строкам сплати 30.04.2009 рік (квітень 2009р.) сплата здійснена 31.05.2011р. в розмірі 57042.24 грн., затримка 761 днів санкція в сумі 11408.45грн.

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 01.06.2009 рік (травень 2009р.) сплата здійснена 31.05.2011р. в розмірі 10833.98 грн., затримка 729 днів санкція в сумі 2166.80 грн.

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 01.06.2009 рік (травень 2009р.) сплата здійснена 30.06.2011р. в розмірі 18342.22 грн., затримка 759 днів санкція в сумі 3668.44 грн.

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 01.06.2009 рік (травень 2009р.) сплата - здійснена 30.06.2011р. в розмірі 57042.25 грн., затримка 759 днів санкція в сумі 1 1408.45 грн.

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 30.06.2009 рік (червень 2009р.) сплата здійснена 30.06.2011 р. в розмірі 15780.42 гри., затримка 730 днів санкція в сумі 3156.08 грн.

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 30.06.2009 рік (червень 2009р.) сплата здійснена 28.07.2011р. в розмірі 13395.79 грн., затримка 758 днів санкція в сумі 2679.16 грн.

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 30.06.2009 рік (червень 2009р.) сплата здійснена 28.07.2011 р. в розмірі 57042.25 гри., затримка 758 днів санкція в сумі 11408.45 грн.,

№17319 від 16.04.2009 року по строкам сплати 30.07.2009 рік (липень 2009р.) сплата здійснена 28.07.201 І р. в розмірі 20726.86 гри., затримка 728 днів санкція в сумі 4145.37 грн.

На підставі акту перевірки та статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 792 календарних днів сплати суми грошового зобов*язання в розмірі 454624,49грн. Бердянською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005551520 від 10.10.2011року, яким ЗАТ «Бердянський машинобудівний завод» зобов*язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 90 924грн. 89коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на такі обставини.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про систему оподаткування», тощо.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

· при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

· при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведених норм Закону є факт несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 4.1.4. підпункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Зазначені позивачем суми у встановлені строки не сплачені.

Наявність цього боргу підтверджується також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 р. по адміністративній справі №2а-8273/10/0570 позов Бердянської державної податкової Запорізької області до Закритого акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості у 1 311 031,64 гривень задоволено повністю та стягнути з Закритого акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" заборгованість перед бюджетом у 1 311 031,64 (один мільйон триста одинадцять тисяч тридцять одна гривня шістдесят чотири копійки) на рахунок 33212812700011, Бердянське відділення державного казначейства, код 34676953 ГУДКУ Запорізької області, МФО 813015, код платежу 13050200.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 р. по адміністративній справі №2а-8273/10/0570 без змін.

11 лютого 2011 р. ухвалою Донецького окружного адміністративного суду заяву Закритого акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" про відстрочення та розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду 19 травня 2010 року у справі за позовом Бердянської державної податкової Запорізької області до Закритого акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості у 1 311 031,64 гривень, - задоволено частково та відстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-8273/10/0570 19 травня 2010 року за позовом Бердянської державної податкової Запорізької області до Закритого акціонерного товариства "Бердянський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості у 1311 031,64 гривень до 01 січня 2012 року.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України слід визначити погашену суму боргу, а потім, у залежності від кількості днів затримки, розрахувати відповідний відсоток, від погашеної суми боргу. Тому вказана штрафна (фінансова) санкція застосовується виключно після погашення суми боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було здійснено оплату платіжними дорученнями, які податковим органом були зараховані у рахунок податкового боргу встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 р. по адміністративній справі №2а-8273/10/0570 та застосовані штрафні фінансові санкції.

Позивач, вважає, що податковим органом незаконно було застосовано штрафні санкції за порушення граничного терміну сплати податкового зобов*язання з орендної плати за землю у сумі 1 311 031,64грн., яка вже була стягнута судовим рішенням та відстрочено її сплату до 01 січня 2012 року. Також зазначає, що підприємство мало право не сплачувати зазначений податковий борг у період дії наданої відстрочки до 01 січня 2012 року та відповідно відповідач не мав права зараховувати здійснені підприємством платежі у рахунок сплати цього податкового боргу.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, тому порядок погашення податкового боргу, який був здійснений після 01.01.2011 року повинен регулюватися Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Кодексу визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення (у тому числі і посилання на виконання судових рішень), що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Отже зазначені дії відповідача не порушують ухвалу суду про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-8273/10/0570 19 травня 2010 року, оскільки відстрочення надавалось судом на стягнення заборгованості з позивача у розмірі 1311 031,64 гривень до 01 січня 2012 року, втім податковий орган безпосередньо стягнення податкового боргу відповідно до зазначеного рішення не здійснював.

Тому суд не приймає до уваги посилання позивача на судове рішення, якими відстрочені їх виконання.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 115.1. статті 115 Податкового кодексу України встановлено, що у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Згідно з п. 14.1.265 ст. 14 того самого кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу даної норми вбачається, що складом передбаченого нею податкового порушення є бездіяльність, яка полягає у несплаті суми грошового зобов'язання у встановлені кодексом строки. Таке порушення є триваючим, оскільки один раз почавшись (з дня, наступного за граничним строком сплати) воно чиниться шляхом безперервного невиконання відповідного обов'язку.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період до набрання чинності Податкового кодексу України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно -правові акти України, які діяли в той період.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 2, пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків у строки, визначені законом, повинні подавати до податкового органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державним цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Посилання позивача на вищезазначене судове рішення Донецького окружного адміністративного суду є безпідставним, у зв'язку з тим, що вказаним судовим рішеннями не встановлений факт сплати або визнання недійсним суми по податковим розрахункам.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відстрочення (розстрочення) не припиняють податкові зобов'язання, вони встановлюють лише спосіб та порядок їх стягнення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивачем в судове засідання не надані будь-які докази сплати узгодженої суми

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно наказу ДПА України від 07.12.2010р. № 927 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні відстроченні) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби» пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу, який підлягає розстроченню (відстроченню) за рішенням суду, нараховуються на загальних підставах. Пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу, який підлягає розстроченню (відстроченню) за рішенням суду, нараховується відповідно до вимог статті 129 (пеня нараховується за весь період існування податкового боргу, включаючи період розстрочення (відстрочення) на підставі рішення суду) та статті 126 Податкового кодексу України у день фактичного погашення.

Також, суд не приймає посилання позивача на п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення., з огляду на те, що оскільки позивачем вчинено триваюче порушення, початок вчинення якого припав на 2009 - 2010р.р. сума штрафних санкцій відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у даному випадку не застосовується.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є обґрунтованим та такими, що не спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є обґрунтованим зобов*язання сплатити штраф спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» до Бердянської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0005551520 від 10 жовтня 2011 року про нарахування штрафу у сумі 90 924,89 грн. - відмовити в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 12 квітня 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 17 квітня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.