Постанова № 23688932, 25.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2539/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року,-

в с т а н о в и в :

17 лютого 2012 року управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на виконання своїх владних повноважень звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач своєчасно не здійснює розрахунки з Пенсійним фондом України, внаслідок чого допустив недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року на загальну суму 1 087 грн. 27 коп. В добровільному порядку заборгованість відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судове засідання сторони не з'явились.

Від представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 22).

Судом на адресу державної реєстрації відповідача направлялася судова повістка, проте, поштове відправлення повернулося до суду з довідкою «Укрпошти»«за закінченням терміну зберігання». Враховуючи, що повістка надсилалася судом на адресу державної реєстрації відповідача, і не вручена адресату з незалежних від суду причин, у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи.

За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.03.2003 р. (а.с. 5), перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, та у період з січня по вересень 2010 року була платником фіксованого податку.

17.07.2010 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 2461-VI від 08.07.2010 р. (надалі - Закон № 2461). До введення в дію зазначеного Закону, доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України № 2461 встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі -Закон № 1058).

З урахуванням внесених Законом України № 2461 змін, згідно п. 2 ч. 1 ст.7 Закону № 1058, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України № 1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України № 1058, страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 11 та частині першій ст. 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій ст. 12 цього Закону.

Частиною 3 ст. 15 Закону України № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Враховуючи, що Законом України від 08.07.2010 p. № 2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено обов'язок фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків.

Згідно п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, встановлений ст. 53 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»від 27.04.2010 р. № 2154-VI, мінімальний страховий внесок відповідача (33.2 відсотки від розміру мінімальної заробітної плати) становив: у липні-вересні 2010 р. -294 грн. 82 коп., у жовтні-листопаді 2010 р. - 301 грн. 12 коп., у грудні 2010 р. -306 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, є квартал.

Отже, сплата страхових внесків здійснюється щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень-вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року, за жовтень-грудень 2010 року-до 20 січня 2011р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надала до управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, в якому самостійно зазначила суму нарахованих страхових внесків за січень-вересень 2010 р. в розмірі 1 388 грн. 46 коп. (а.с. 6). Зазначена сума страхових внесків була сплачена відповідачем частково в сумі 756 грн., за рахунок відрахувань із суми фіксованого податку.

Отже, заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-вересень 2010 року становить 632 грн. 46 коп.

Також, у період з жовтня по грудень 2010 року ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, та сплачувала страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р., страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 11.11 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1, передбачено, що платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно додатку 23.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та п. 5.1.4 названої Інструкції передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

ОСОБА_1 подано до управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад, грудень 2010 року, в яких самостійно обчислені страхові внески на загальну суму 774 грн. 40 коп. (а.с. 7, 8)

Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Сума страхових внесків за листопад, грудень 2010 року була сплачена ОСОБА_1 частково, в сумі 319 грн. 59 коп. Решта внесків в сумі 454 грн. 81 коп. відповідачкою в установлені законодавством терміни не сплачена, внаслідок чого у неї виникла прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка, на зазначену суму.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року становить 1 087 грн. 27 коп.

Зазначена заборгованість є узгодженою, оскільки складається із суми самостійно обчислених відповідачем страхових внесків.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України та в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплачує прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Красногвардіському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (р/р 25608303123179 в Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, код ОКПО 21928605, МФО 305482) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 року в сумі 1 087 грн. 27 коп. (одна тисяча вісімдесят сім гривень двадцять сім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В.Чорна