Постанова № 23688584, 11.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3367/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача: представника відповідача: представника відповідача: Мороза С.В., Коваленка В.Ю., Каленик Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

07.03.2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» (далі - ТОВ «Рідний продукт») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000181542 від 22.02.2012р. та №0000691541 від 22.02.2012р., які винесені Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (далі - Відповідач).

Позов обґрунтовано тим, що податковою не надано жодного доказу, який би свідчив про відсутність товарів (надання послуг) за договорами ТОВ «Рідний продукт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Терлич» (далі - ТОВ «Терлич»), зазначеними в акті перевірки, а посилання на укладення угод без мети реального настання правових наслідків є лише припущенням, не підтвердженим належними доказами. Вказує, що враховуючи належність наявних первинних документів, ТОВ «Рідний продукт» має право на включення вартості макаронних виробів, придбаних у ТОВ «Терлич», до складу валових витрат та податкового кредиту.

03.04.2012р. у судовому засіданні заявлено клопотання представника Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про здійснення у справі процесуального правонаступництва Відповідача - Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на його правонаступника - Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представники сторін проти заміни Відповідача не заперечували.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, у зв'язку з утворенням Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №981 від 21.09.2011р. «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та припиненням юридичної особи Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, судом було винесено усну ухвалу про заміну Відповідача - Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на його процесуального правонаступника - Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідачем подані заперечення, у яких зазначає, що неможливо виготовити 1326281,95 кг макаронних виробів з 962626 кг борошна. Згідно з наданою до перевірки рецептурою, затвердженою директором ТОВ «Терлич», на виробництво 1000 кг макаронних виробів використовується 1017 кг борошна. У зв'язку з відсутністю відповідної сировини, технологій, рецептур, основних засобів, відповідної кількості сировини за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. ТОВ «Терлич» та ТОВ «Рідний продукт» мали характер штучного формування валових витрат та податкового кредиту в частині придбання макаронних виробів.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Рідний продукт» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.09.2006 р. та знаходиться на податковому обліку у Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

На підставі Наказу Дніпропетровської МДПІ №53 від 02.02.2012р. на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Князєвим В.В., старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Івасик Т.В., головним державним податковим ревізором-інспектором Рапутньою Л.М. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Рідний продукт» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Терлич» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки №71/150/34560700 від 08.02.2012р. (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100154470 від 15.12.2008р. ТОВ «Рідний продукт» зареєстрований платником податку.

Основними видами діяльності ТОВ «Рідний продукт» є: Виробництво продуктів борошномельної-круп'яної промисловості; виробництво макаронних виробів; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

До Дніпропетровської МДПІ надійшов від Млинівської МДПІ в Ровенській області Акт перевірки №497/23/36921849 від 16.12.2011р. "Про результати планової виїзної ТОВ "Терлич" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010р. по 30.09.2011р." в якому зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ «Рідний продукт» та ТОВ "Терлич" не створюють юридичних наслідків.

На підставі висновків Акту перевірки №497/23/36921849 від 16.12.2011р. інспектори зробили висновок, що ТОВ «Терлич» не могло продати макаронні вироби ТОВ «Рідний продукт» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. по Договорам №21/10/10ПМ від 21.10.2010р., №РП/ВТМ/2 від 08.08.2011р. тому, що ТОВ «Терлич» не могло виготовити макаронні вироби "Павутинка", "Пера", "Ракушка" так, як на момент здійснення реалізації матриць для виробництва саме таких макаронів у ТОВ «Терлич» не було.

У висновках до Акта перевірки Дніпропетровської МДПІ зазначено, що на порушення ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662. 655, 656 Цивільного кодексу України встановлено не реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Рідний продукт» і ТОВ «Терлич» та встановлено юридичну дефектність первинних документів.

На порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість всього в сумі 635023,00 грн., у т. ч. за січень 2011 р. у розмірі 44066,00 грн., за лютий 2011 р. у розмірі 70251,00 грн., за березень 2011 р. у розмірі 130251,00 грн., за квітень 2011 р. у розмірі 29282,00 грн., за травень 2011 р. у розмірі 15250,00 грн., за червень 2011 р. у розмірі 26559,00 грн., за липень 2011 р. у розмірі 72954,00 грн., за серпень 2011 р. у розмірі 134269,00 грн., за вересень 2011 р. у розмірі 112141,00 грн.

На порушення п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2, п. п. 139.1.1, п. п. 139.1.9 п .139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток всього у сумі 1652761,00 грн., у т. ч. за І квартал 2011 р. у розмірі 672563,00 грн., у ІІ кварталі 2011 р. у розмірі 179862,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 р. у розмірі 800336,00 грн.

На підставі Акту перевірки №71/150/34560700 від 08.02.2012 р. Дніпропетровською Дніпропетровської МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000181542 від 22.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 714870,00 грн., з них: 635023,00 грн. - основний платіж, 79847,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0000691541 від 22.02.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1652762,00 грн., з них: 1652761,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд з висновками Дніпропетровської МДПІ не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно п. п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, якою виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У Акті перевірки №71/150/34560700 від 08.02.2012 р. зазначено, що між ТОВ «Рідний продукт» та ТОВ «Терлич» укладались Договори №21/10/10ПМ від 21.10.2010р. та №РП/ВТМ/2 від 08.08.2011р. про поставку макаронних виробів.

Згідно п. 1.1 вказаних договорів ТОВ «Терлич» зобов'язується у порядку та строки, встановлені договором, виробити та передати товар під приватною торговою маркою ТОВ «Рідний продукт» у власність останнього, у визначеній кількості, асортименті, відповідної якості та по узгодженій ціні, а ТОВ «Рідний продукт» - прийняти товар та сплатити за нього на умовах, визначених у договорі.

За період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. ТОВ «Терлич» списано борошна 962626 кг. а макаронних виробів вироблено 1326281,95 кг.

Млинівська МДПІ у своєму Акті перевірки посилається на той факт, що згідно калькуляції виробництва макаронних виробів з додаванням борошна з твердих сортів зерна на 1 кг продукції норма використання борошна становить 1,06 кг, отже у зв'язку з нереальністю здійснення цієї господарської операції неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкового кредиту та неправомірно сформовані валові витрати ТОВ «Рідний продукт».

Однак, п. 3.5.1 перевірки Акта перевірки Млинівської МДПІ встановлено, що ТОВ «Терлич» окрім виготовлення макаронних виробів на власних виробничих потужностях, також, здійснювало імпортні операції з ОАО "Лепецкхлебмакаронпром" (Росія), АО "Диамант Интернешнл Малом Крафт" (Венгрія).

На сторінці 9 зазначеного Акта перевірки зазначено, що ТОВ "Терлич" реалізувало виключно макаронні вироби торгових марок "Руна", "Чемпіон", "Маріванна", "Хуторок", "Щедрик", "Галушка", "LA PASTA".

Суд звертає увагу на те, що Актом перевірки №497/23/36921849 від 16.12.2011р. встановлено, що в ТОВ «Терлич» макаронні вироби ТМ «Лимак» по бухгалтерському обліку ТОВ «Терлич» не обліковуються, проте, при дослідженні податкових накладних наданих ТОВ "Рідний продукт" до адміністративного позову, судом встановлено, що ТОВ "Терлич" реалізовував ТОВ "Рідний продукт" виключно макарони ТМ "LA PASTA", які згідно Акта перевірки №497/23/36921849 від 16.12.2011р. імпортовані в Україну.

В судовому засіданні на підставі пояснення представників сторін встановлено, що ТОВ «Терлич» відобразило реалізацію макаронних виробів у своїй податковій звітності. Придбані макаронні вироби ТМ "LA PASTA" реалізовані через мережу роздрібних продуктових магазинів, а також оптовим покупцям. Отже наявність макаронних виробів ТМ "LA PASTA" у ТОВ "Рідний продукт" представниками Дніпропетровської МДПІ не заперечується.

Пунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. п. 138.2, 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.1, 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат.

Не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що імпорт та наявність макаронних виробів ТМ "LA PASTA" у ТОВ «Терлич» встановлено Актом перевірки Млинівської МДПІ №497/23/36921849 від 16.12.2011р. та враховуючи наявність у матеріалах справи всіх первинних документів, які підтверджують факт придбання ТОВ "Рідний продукт" макаронних виробів ТМ "LA PASTA" у ТОВ «Терлич», суд дійшов висновку, що висновки Дніпропетровської МДПІ про не реальність їх придбання не відповідають дійсності, тому суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000181542 від 22.02.2012р. та №0000691541 від 22.02.2012р., винесені Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2012 року

Суддя Р.З. Голобутовський