Постанова № 23688571, 17.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/1899/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представника позивача -Скрипльова С.М.,

представника відповідача -Петрова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського Риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське Риболовецьке товариство з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького, звернувся до суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про зобов'язання погодити Зміни до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область), розробленого для ТДВ ім. Б. Хмельницького. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25.11.11 товариство звернулось до відповідача з листом від 18.11.11 №103 з метою погодження Змін до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища із наданням всіх необхідних документів відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах. Проте надані зміни безпідставно не були погодженні відповідачем із помилковим наведенням положень нормативно-правових актів. Представник позивача в судовому засідання зазначив, що відповідно до Указу Президента України від 10.03.94 №79/94 на землях, що резервуються не забороняється рибогосподарська діяльність, а лише не допускається без погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України промислове, господарське, дачне та інше будівництво, проведення меліоративних робіт, розорювання та залісення цілинних і перелогових земель та інша діяльність яка може призвести до знищення або руйнування цінних природних комплексів та об'єктів що підлягають заповіданню. Крім того, представником позивача звернуто увагу суду на те, що Режим рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область), розроблений для ТДВ ім. Б. Хмельницького, до якого мають бути внесені Зміни, вже був раніше погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області. Мотивуючи доводи щодо необґрунтованості та незаконності відмови відповідача погодити Зміни представником позивача зазначено, що чинне законодавство не потребує додаткового укладання договору оренди або іншого правовстановлюючого документу на даний рибогосподарський водний об'єкт, дно або воду, що підтверджується і листом Державного Агентства рибного господарства України від 05.03.12 №2-5.3-17/1170.

Відповідач, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, в судове засідання з'явився, позов не визнав з підстав, наведених в письмових запереченнях, зокрема аргументуючи тим, що позивачем не враховані вимоги, які встановлено для проведення рибогосподарської діяльності в межах територій, зарезервованих на створення ландшафтних заказників загальнодержавного значення, а також відсутні документи на право користування землями водного фонду. Представником відповідача також зазначено, що відповідно до ст.85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними проводяться за вимогами земельного законодавства. Шолоховське водосховище є водним об'єктом загальнодержавного значення. Згідно з вимогами ст.51 Водного кодексу орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Отже, враховуючи, що до теперішнього часі у позивача відсутнє або постійне або тимчасове право користування Шолохівським водосховищем, зміни позивача погоджені бути не можуть.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач набув статусу юридичної особи (код ЄДРПОУ 02775627), відповідні реєстраційні дії проведені 09.03.00 в Апостольській районній раді Державної адміністрації Дніпропетровської області за №12001450000000839. Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивачем обрані наступні види діяльності за КВЕД: рибальство, надання послуг у рибальстві, вирощування зернових та технічних культур, рибництво, надання послуг у рибництві, виробництво рибних продуктів, оптова торгівля іншими продуктами харчування, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на р. Базавлук (Дніпропетровська область) на період 2009-2017рр. (далі - Режим), розробленого для ТДВ ім. Б.Хмельницького на виконання Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.08 №4 (зареєстрована в Мінюсті 28.01.08 №64/14755, далі - Інструкція), позивач здійснює свою діяльність з промислового лову водних живих ресурсів у Шолохівському водосховищі (рибогосподарський водний об'єкт загальнодержавного значення, Дніпропетровська область). Суд відмічає, що згаданий Режим погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області 12.08.08 та затверджений Головою Державного комітету рибного господарства України 01.12.08. Викладене вбачається з копії Режиму, наявної в матеріалах справи (а.с.85-92), та не заперечується відповідачем із зазначенням, що таке погодження відбулось на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.08. Згадане рішення суду залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.09 (а.с.34-35).

З метою внесення Змін до Режиму, керуючись вищезазначеною Інструкцією позивач листом від 18.11.11 №103 направив на адресу відповідача Зміни до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область). В додаток до Змін позивачем були надані Науково-біологічне обґрунтування таких Змін, копії Виписки з ЄДР юридичних та фізичних - осіб підприємців, Довідки з ЄДР підприємств та організацій України, Статуту ТДВ ім. Б. Хмельницького, Програми проведення науково-дослідних робіт НВП «Аквабіопроект», Картки-схеми Шолохівського водосховища.

Як вбачається зі змісту листа відповідача від 19.12.11 №1-1862-13-1 (а.с.30), надані позивачем Зміни та документи до них були розглянуті відповідачем, але не погоджені з наступних підстав. По-перше, відповідно до ст.2 Указу Президента України від 10.03.94 №79/94 зарезервовані території залишаються у віддані землевласників та землекористувачів і використовуються за цільовим призначенням, а цільове призначення Шолохівського водосховища - захист від повідкових родовищ марганцю, що експлуатуються відкритим способом. По-друге, позивач не заключив договір оренди із рейдержадміністрацією. По-третє, Зміни до Режиму не містять конкретні заходи щодо охорони та відтворення водних живих ресурсів і меліоративні роботи, а пунктом 15.1. зазначено, що на даній територій забороняється господарська діяльність, але рибогосподарська діяльність теж відноситься до господарської діяльності.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість відмови відповідача в погодженні Змін до Режиму позивача та відповідність такої відмови вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується вищенаведеною Інструкцією, яка розроблена у відповідності до Законів України «Про тваринний світ», «Про виключну (морську) економічну зону України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року», постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192 «Про затвердження Тимчасового порядку здійснення рибного господарства і здійснення рибальства», від 24.01.2007 N 42 «Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України». За правилами п.2.9 Інструкції для внесення змін і доповнень до діючого Режиму користувачу необхідно подати на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України наукове обґрунтування щодо змін та доповнень до Режиму, які погоджені з територіальними органами рибоохорони і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та розроблені за відповідним НБО. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України в місячний термін розглядає надані зміни та доповнення до Режиму і приймає відповідне рішення щодо їх затвердження або відмови в затвердженні.

Суд зауважує, що положення п.2.9 Інструкції не містять спеціальних строків погодження Змін до Режиму територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відтак такі Зміни мають бути розглянуті територіальним органом в строки, визначені п.2.3 для погодження Режиму, а саме протягом місяця з дня його отримання, а якщо Зміни до Режиму не погоджуються, то в місячний термін вони мають бути надіслані користувачу з мотивованим повідомленням та відправлений на доопрацювання. Отже, направлення відповідачем на адресу позивача листа від 19.12.11 №1-1865-13-1 (а.с.30) з проектом Змін, що не погоджені, та копією Режиму, свідчить про фактичну відмову територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області погодити Зміни позивача до діючого Режиму.

Щодо посилання відповідача в обґрунтування відмови позивачу у погодженні Змін на положення Указу Президента України «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій» від 10.03.94 №79/94 (далі - Указ) суд зауважує на наступному. Встановлений ст.2 Указу режим охорони та використання зарезервованих територій не містить прямих застережень або заборон щодо проведення рибогосподарської діяльності на таких територіях (об'єктах). Вивченням змісту спірних Змін судом не встановлено запровадження позивачем діяльності з будівництва (промислового, господарського, дачного та іншого), проведення меліоративних робіт, розорювання та залісення цілинних і перелогових земель та іншої діяльності, яка може призвести до знищення або руйнування цінних природних комплексів та об'єктів, що підлягають заповіданню, проведення яких відповідно до п.2 Указу не допускається без погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Відповідачем не надано доказів до суду в підтвердження зворотного. Навпаки, п.15.1 Змін передбачено, що у зв'язку із запланованим створенням в межах Шолохівського водосховища та прилеглих ландшафтів природоохоронної території, господарська діяльність на Шолохівському водосховищі, згідно з Указом обмежується. За викладених обставин посилання відповідача на положення Указу в обґрунтування відмови погодити Зміни є помилковим та безпідставним. Крім того, суд бере до уваги, що позивач вже здійснює діяльність з промислового лову водних живих ресурсів у Шолохівському водосховищі на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на р. Базавлук (Дніпропетровська область) на період 2009-2017рр., який є діючим та затвердженим 01.12.08 Головою Державного комітету рибного господарства України за погодженням, в тому числі, відповідачем.

Стосовно доводів відповідача в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності у позивача договору оренди із райдержадміністрацією суд зазначає наступне. Зміст ст.51 Водного кодексу України дає підстави для висновку, що договором оренди оформлюється право водокористування, тобто право використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів). Водним об'єктом законодавець визначає природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Відповідно до ч.1 ст.51 Водного Кодексу України у користування на умовах оренди можуть бути надані водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства унормовані спеціальним нормативно-правовим актом - Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим Постановою КМУ від 28.09.9 № 1192 (далі - Тимчасовий порядок). Положення згаданого Тимчасового порядку не дають жодних підстав для висновку про обов'язковість взяття у використання водного об'єкту задля здійснення промислового рибальства, а також організації культурних рибних господарств, любительського і спортивного рибальства рибогосподарські водойми (їх ділянки). Не встановлено такої вимоги - взяття у використання водного об'єкту та, відповідно, оформлення договору оренди - і положеннями Інструкції. Так, приписи п.2.1. Інструкції місять чіткий перелік документів, який має подати користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання, серед яких відсутній такий документ як договір оренди на право використання водного об'єкту. Отже, взяття в оренду водного об'єкту для здійснення промислового рибальства, а також організації культурних рибних господарств, любительського і спортивного рибальства рибогосподарські водойми є правом, а не обов'язком Позивача.

Також суд відмічає, що з долучених до матеріалів справи документів (статуту, Довідки з ЄДР), не вбачається, що позивачем здійснюється діяльність із використанням водних об'єктів, в тому числі Шолохівського водосховища, в розумінні Водного Кодексу України, адже він є користувачем водних живих ресурсів - сукупності водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді, що не є тотожнім використанню водних об'єктів. Як зазначено вище, позивачу, як користувачу водних живих ресурсів, виданий Режим, який є діючим, що з огляду на п.2.8 Інструкції, безперечно вказує на наявність у Позивача одноосібного права саме на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті.

Розв'язуючи спір, суд також бере до уваги положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частиною 2 ст.4 якого визначено, що водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення не можуть бути об'єктами оренди. Враховуючи наведені положення, а також з огляду на те, що норми Інструкції не містять вимоги щодо надання відповідного договору оренди при внесенні Змін до Режиму, покликання відповідача щодо необхідності складання договору оренди водосховища є безпідставними та такими що не відповідають положенням діючого законодавства.

Необґрунтованими визнаються також доводи відповідача щодо невизначення позивачем конкретних заходів щодо охорони та відтворення водних живих ресурсів та зазначення про п.15.1, яким «забороняється господарська діяльність». Так, як вбачається з п.15.1 Змін до Режиму (а.с.104), господарська діяльність не «забороняється», а «обмежується», а рибогосподарська діяльність на Шолохівському водосховищу здійснюється користувачем відповідно до Режиму та Доповнень, які в свою чергу, визначають певні заходи охорони та відтворення водних живих ресурсів, та які є чинними та затвердженими Головою Державного комітету рибного господарства України. Необґрунтоване зазначення відповідачем про відсутність в Змінах конкретних заходів щодо охорони та відтворення водних живих ресурсів свідчить про недобросовісне використання ним своїх повноважень.

Вирішуючи справу, суд не вбачає підстав для неврахування листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.02.12 №2101/08/10-12 (а.с.39), яке, з урахуванням існуючих обставин, вважає за можливе погодження Змін до Режиму позивача, та листа Державного агентства рибного господарства України від 05.03.12 №2-5.3-17/1170 (а.с.64), адже погоджується із доводами, наведеними у цих листах.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведені вище обставини, а також враховуючи надання позивачем відповідачу всіх необхідних документів, визначених Інструкцією, в тому числі і наукове обґрунтування спірних Змін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача погодити Зміни до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область), розробленого для ТДВ ім. Б. Хмельницького, направлені листом від 18.11.11 №103, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, адже як встановлено судовим розглядом справи, відповідач безпідставно та незаконно відмовив Сільськогосподарському Риболовецькому товариству з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького у погоджені таких Змін.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області погодити Зміни до Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища (р. Базавлук, Дніпропетровська область), розробленого для ТДВ ім. Б. Хмельницького, направлені листом від 18.11.11 №103.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського Риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (код ЄДРПОУ -02775627) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сум 32 грн. (тридцять дві гривні) 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 13.04.12.

Суддя А.О. Коренев