Ухвала суду № 23688215, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

17 квітня 2012 р.Справа №2а-2847/12/0170/3

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Шкляр Т.О., розглянувши адміністративний позов

Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державного підприємства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державного підприємства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій у розмірі 10200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України закріплено поняття суб'єкту владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства України, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Таким чином, згідно зі ст.ст. 2, 3, 17 КАС України визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.

Владні управлінські функції - це здатність нав'язувати волю, підкоряти, виражати владу, це сукупність прав та обов'язків, що закріплені та реалізуються з метою здійснення покладених на орган державних функцій та завдань.

При визначенні публічно-правових відносин серед широкого спектру суспільних відносин, суд звертається до характеристики їх змісту. Основними ознаками публічно-правових відносин можна назвати:

1) обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями.

Влада, яку реалізують державні органи, органи місцевого са моврядування, їхні посадові та службові особи, уповноважені ними суб'єкти, виходить від держави або територіальної громади і спрямована на здійснення завдань та функцій цих соціальних утворень, а отже, така влада є публічною. Для визнання відносин публічно-правовими потрібно, щоб суб'єкт, якого наділено пу блічно-владними повноваженнями, здійснював у цих відносинах свої повноваження.

2) підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень.

Підпорядкованість проявляється у можливості суб'єкта влад них повноважень, здійснюючи свої повноваження, вирішувати питання про права та обов'язки особи, яка бере участь у правовідносинах.

3) імперативність публічно-правових відносин.

Імперативність означає можливість виникнення та реалізації прав, обов'язків осіб, виконання владних повноважень лише у спосіб та у випадках, передбачених законом.

4) домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Тобто основу публічно-правових відносин складають публічні інтереси, що відображають потреби держави, приватні ж інтереси пов'язані із потребами окремої особи, яка вступає у приватно-правові відносини для задоволення свого приватного інтересу.

Позов подано в інтересах іншого позивача - Державного підприємства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго", в порядку, передбаченому ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.60 КАС України.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст.60 КАС України передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Пунктом 8 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Враховуючи вимоги ст.59 КАС України, повноваження прокурора як законного представника позивача у цьому випадку безумовно повинні відповідати правам, які має позивач.

Позовна заява, подана Заступником прокурора Київського району м. Одеси, не відповідала вимогам ст.ст. 2, 3, 17 КАС України в частині підтвердження статусу позивача, Державного підприємства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго", як суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних правовідносинах владних управлінських функцій, у зв'язку із чим ухвалою суду від 16.03.12 р. адміністративний позов залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків, до 12.04.12 р.

Зокрема, позивачу запропоновано надати докази, які підтверджують виконання позивачем владних управлінських функцій у спірних правовідносинах як суб'єктом владних повноважень, що визначає право останнього на звернення до суду із позовними вимогами до юридичної особи.

Вих.№ 16-2-096-12вих. від 12.04.12 р. Прокуратурою Київського р-ну м. Одеси на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 16.03.12 р. надано копію Статуту Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України № 121 від 27.02.2007 р.

Міністерство палива та енергетики України було реорганізовано разом з Міністерством вугільної промисловості України згідно з Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 р. № 1085, внаслідок чого утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міненерговугілля України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс).

Відповідно до п. 47) ч. 3 Положення № 382 Міненерговугілля України здійснює внутрішній контроль, у тому числі - контроль за фінансово-господарською діяльністю, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля України здійснює управління корпоративними правами держави;

Відповідно до додатку 1 Наказу Міненерговугілля 01.04.2011 N 39, ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ЄДРПОУ 00100227) станом на 01.03.2012 року входить до Переліку державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Так, згідно з п. 2.2. Статуту, копію якого надано прокуратурою на усунення недоліків позовної заяви, метою діяльності підприємства є здійснення централізованого оперативно-технологічного управління об'єднаною енергетичною системою (ОЕС) України із забезпеченням надійної паралельної роботи теплових, атомних і гідравлічних електростанцій України, об'єднаних магістральними електричними мережами та інш.; згідно п. 2.3 Статуту основними напрямами діяльності підприємства є забезпечення оперативно-технологічного управління ОЕС України, забезпечення ефективної експлуатації та ремонту магістральних та міждержавних електричних мереж та інш.

У складі державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (НЕК "Укренерго") діє та здійснює допоміжні заходи із забезпечення надійного і сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).

Відповідно до п. 1 Наказу Мінпаливенерго України від 03.11.2006 р. № 422 "Про державний енергетичний нагляд" Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд) безпосередньо підпорядкована Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 929 (далі - Положення № 929).

Відповідно п. 5 до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. N 929, яке є обов'язковим для постачальників та споживачів електричної і теплової енергії незалежно від форм власності та видів діяльності, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд) складається з таких підрозділів:

- головна організація - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії;

- державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у регіонах (кількох областях);

- державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно до абз. 2), 15) п. 4 Положення № 929 завданнями та функціями Держенергонагляду є: здійснення в межах своєї компетенції контролю за усуненням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії виявлених порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії; здійснення в межах своєї компетенції нагляду за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії вимог Правил та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання.

Відповідно до абз. 10, 11 п. 11 Положення № 929 Держенергонагляд має право вимагати від суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії; надавати (надсилати) суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи, розпорядження та інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії, виконання яких є обов'язковим для керівників та посадових осіб суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності відповідно до п. 15 Положення № 929.

Відповідно до абз. 1) п. 11 Положення № 929 Держенергонагляд має право застосовувати до суб'єктів господарювання штрафні санкції у порядку, визначеному законодавством.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, саме Держенергонагляд має право на стягнення з суб'єктів господарювання штрафних санкцій в порядку, визначеному законодавством.

Позивачем у даній справі є Державне підприємство "Національна Енергетична Компанія "Укренерго", яке у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, наділеним владно-управлінськими функціями.

З огляду на те, що визначальною ознакою справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги заявлені до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД", яке є юридичною особою, не є суб'єктом владних повноважень, не наділено владно-управлінськими функціями, а відтак будь-які його дії не спричиняють виникнення владно-правових відносин.

Отже у даній справі відсутні обов'язкові ознаки справи адміністративної юрисдикції, зокрема:

- відсутній суб'єкт владних повноважень у якості сторони по справі (позивач не суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, відповідач є юридичною особою);

- відсутнє виконання владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин за участю вказаних сторін.

Таким чином, адміністративний позов Державного підприємства «НЕК «Укренерго» із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" не є справою адміністративної юрисдикції та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Адже випадки, коли відповідач не є суб'єктом владних повноважень, прямо передбачені законодавством. Відповідно до ч. 3 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Відносно спірних правовідносин такі випадки не передбачені ст. 50 КАС України та чинним законодавством України.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадженні у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що позовні вимоги не належать до юрисдикції адміністративних судів, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109, ст. 158, 165 Кодексу, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.