Рішення № 2368424, 06.10.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.08 Справа № 20/436/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, м.Запоріжжя

до Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”, м.Запоріжжя

про стягнення суми 10 485 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Слятіна Д.О. (довіреність № 021/35 від 01.01.2008р.);

Від відповідача –Шостак О.М. (довіреність № 08261 від 23.06.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” суми 10 485 грн. за договором оренди № 804/19018/07.

Ухвалою господарського суду від 08.09.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/436/08 , судове засідання призначено на 24.09.2008р.

24.09.2008р. у судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2008р.

06.10.2008р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 10 485 грн., з яких сума 8 802,14 грн. основного боргу, сума 605,11 грн. пені, сума 931,19 грн. інфляційних втрат, сума 146,56 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення суми 8 802,14 грн. основного боргу визнав. Просить суд не стягувати штрафні санкції, зменшити їх розмір, оскільки підприємство знаходиться на простої і не працює. За результатами господарсько - фінансової діяльності за 1 півріччя 2008р. підприємство має збитки, які складають 1943,2 тис.грн.. Станом на 1 вересня 2008р. заборгованість по заробітній платі становить 222,1 тис.грн., і як наслідок зростає заборгованість перед Пенсійним фондом України. Підприємство має 100% державної власності, державне замовлення відсутнє.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “Український графіт” (Позивач) та ДП “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” (Відповідач) було укладено договір оренди № 804/19018/07.

Предметом зазначеного договору є передача в орендне користування обладнання, відповідно до додатку № 1 до Договору, що підтверджується актом прийманні-передачі, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п.п. 3, 3.1. Договору розмір орендної плати визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, що затврджена Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 до Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди (січень 2002р.) дорівнює 321 грн. 96 коп. згідно з додатком №3 до договору. Додатком №3 визначено, що розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що відповідач сплачує ВАТ “Український графіт” орендну плату з експлуатаційними витратами не пізніше 5 днів після отримання рахунку, або платіжної вимоги.

Згідно з п.3.3 договору при несплаті у строк орендарем платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до п.10.1 договору він діє з 01.10.2000р. по 01.10.2010р. Згідно з п.3 додаткової угоди №1 строк дії додаткової угоди встановлено з 01.01.2002р. по 01.10.2010р.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Правовідносини сторін врегульовані договором № 804/19018/07, який за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно з ч.ч.1,5 ст.762 УК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, заявлена до стягнення сума 8 802,14 грн. основного боргу за період січень 2007р. - червень 2008р. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 931,19 грн. втрат від інфляційних процесів за період часу з березня 2007р. по липень 2008р. згідно з розрахунком та суму 146,56 грн. – 3 % річних від простроченої суми оплати за період з 22.02.2007р. по 05.09.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 931,19 грн. втрат від інфляційних процесів та суми 146,56 грн. –3 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 605,11 грн. пені за період часу з 17.09.2007р. по 05.09.2008р.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги про стягнення пені відповідають приписам наведеного вище законодавства та підлягають задоволенню.

Разом з тим, частиною 3 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

На підставі зазначених норм суд бере до уваги, що порушення зобов’язання відповідачем не завдало збитків позивачу; тяжкий фінансовий стан відповідача, який є державним підприємством, має заборгованість із виплати заробітної плати 222,1 тис.грн., що підтверджується звітом з праці за серпень 2008р.. Враховуючи ці обставини та інтереси обох сторін, суд вважає можливим зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 200 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій, заявлений до стягнення розмір пені визнано судом обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31–А, МСП–982, р/р 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 20, р/р 26008900301 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) суму 8 802 грн. 14 коп. основного боргу, суму 931 грн. 19 коп. інфляційних витрат, суму 146 грн. 56 коп. –3% річних, суму 200 грн. пені, суму 104 грн. 85 коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 11.11.2008 р.