Рішення № 2368103, 17.11.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р.

справа № 5020-5/424

За позовом: Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Кримтур” (95017 м. Сімферополь, вул. Шмідта, 9)

до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А)

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5

про визнання права власності та про спонукання до проведення реєстрації

Суддя: І.В. Євдокимов

Представники:

Позивач - Родненко Наталя Олександрівна, представник, довіреність № 517/01 від 15.09.08, Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Кримтур”;

Відповідач - не з’явився, КП „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР;

Відповідач - не з’явився, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „Кримтур” звернувся до суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР, про визнання права власності на житлові будинки відпочинку (котеджі типу курінь) №№ 1-24, 31-38, 41, 45-53 та огорожі № 5-37, розташовані на території туристсько-оздоровчого комплексу ім.А.В. Мокроусова за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115, та про спонукання до проведення реєстрації.

Ухвалою суду від 29.09.2008 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що набув право власності на вказане майно під час передачі його засновником - Українською радою профспілок у складі незавершеного будівництва. Зазначене майно знаходиться у нього на балансі та він несе всі витрати по його утриманню.

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем уточнені вимоги. Відповідно до поданої заяви позивач просить визнати за ним право власності на житлові будинки відпочинку (котеджі типу курінь) №№ 1-20, 31-38, 41, 45-53 та огорожі № 5, 6, 8а, 8, 10, 11, 13, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 37, 37а, 37б, 37в, розташовані на території туристсько-оздоровчого комплексу ім.А.В. Мокроусова за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115, та про спонукання до проведення реєстрації.

Відповідачі на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.1962 рішенням Севастопольського виконкому № 475 від 04.09.1962 відведено земельну ділянку Севастопольській турбазі (Укрсовпроф) в Учкуєвці і передано на баланс незавершені будівництвом будівлі і споруди від управління торгівлі.

27.04.1981 розпорядженням виконкому Севастопольської міської ради народних депутатів забудовнику Кримській обласній Раді по туризму й екскурсіях дозволено здійснювати проектно-вишукувальні роботи.

05.05.1981 рішенням виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів №6/359 уточнено площу земельної ділянки, яку виділено під будівництво туристичної бази ім. А.В. Мокроусова –10,3 га, видано державний акт на право постійного користування землею І-КМ №005127 від 31.03.1999 дочірньому підприємству Кримського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР”, яке 03.04.1992 було створено, а 12.03.1999 протоколом № 7 реорганізоване в філію акціонерного товариства.

25.12.1978 Постановою Президії Центральної Ради по туризму й екскурсіях (протокол №13 п.12) визначено, що туристська база ім. А.В. Мокроусова створена в 1963 році.

Кримське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” створено постановою Федерації Незалежних Профспілок Криму №1 від 16.01.1992, зареєстроване 28.01.1992 в виконкомі Київської райради м. Сімферополя №27 на базі майна туристських екскурсійних організацій Кримської республіканської ради по туризму та екскурсіях.

10.01.1992 за актом приймання-передачі здійснена передача майна на суму 61800,00 тис. руб. згідно з доданим до нього переліком, в тому числі туристсько-оздоровчий комплекс ім. А.В. Мокроусова.

10.12.1999 вказане майно передано позивачем за Актом своїй філії –туристсько-оздоровчому комплексу ім. А.В. Мокроусова.

13.12.2004 розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №1937-р створена Державна приймальна Комісія по прийняттю спірних об’єктів в експлуатацію.

23.12.2004 державна приймальна комісія Актом прийняла в експлуатацію будівлі і споруди першої черги будівництва філії Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” туристсько-оздоровчому комплексу ім. А.В. Мокроусова.

28.12.2004 розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №2060-р затверджено Акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію першої черги будівництва туристсько-оздоровчому комплексу ім. А.В. Мокроусова.

Вказані факти встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя від 08-12 серпня 2005 року у справі №20-7/186 за позовом Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, Державного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна м. Севастополя, Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Севастополі про визнання права власності, спонукання видати свідоцтво про право власності на спірне майно, спонукання здійснити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Факти, які встановлені цим рішенням, мають преюдиціальну силу відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, тому не підлягають доведенню знову під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так у серпні 1962 року Міністерство торгівлі України передало будмайданчик пансіонату у м. Севастополі з незавершеним будівництвом Української раді профспілок, яка в свою чергу передала Кримській обласній Раді по туризму й екскурсіях, правонаступником якої є позивач.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (Закон України № 435-ІV від 16.01.2003) останній застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини сторін продовжують існувати після 01.01.2004, тому до спірних правовідносин застосовується Цивільний кодекс України (Закон України № 435-ІV від 16.01.2003).

Оскільки право власності на спірні об’єкти не було підтверджено до набранням законної сили Цивільним кодексом України № 435-ІV від 16.01.2003, то суд застосовує положення Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з актом вибору земельних ділянок та довідок про витратну частину замовником в будівництві була Кримська обласна Рада по туризму й екскурсіях, правонаступником якої є позивач.

Кримська обласна Рада по туризму й екскурсіях утворив нові будівлі та споруди, тобто власником даного майна є позивач.

Згідно зі ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов'язаний надати до відома заявників. Розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Пункт 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачає, що БТІ здійснює реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів, вказаних у додатку № 1.

Відповідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, згідно цьому Положенню, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Стаття 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” містить повний перелік підстав для відмові у реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.

Проте, відповідач в порушення вимог діючого законодавства безпідставно відмовив позивачеві у реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які належать йому за рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до пункту 3 статті 134 Господарського кодексу України правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Пункт 2 статті 4 Цивільного кодексу України вказує, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

У зв’язку з тим, що норми вказаного вище Положення не відповідають Цивільному кодексу України суд вважає необхідним застосовувати положення Кодексу, які встановлюють порядок придбання права власності на новостворене нерухоме майно.

Відповідно до частини 4 статті 133 Господарського кодексу України держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Пунктом 2 статті 20 Цивільного кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Кримського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” (95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, буд. 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02648828) на житлові будинки відпочинку (котеджі типу курінь) №№ 1-20, 31-38, 41, 45-53 та огорожі № 5, 6, 8а, 8, 10, 11, 13, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 37, 37а, 37б, 37в, розташовані на території туристсько-оздоровчого комплексу ім.А.В. Мокроусова за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115.

3. Зобов'язати Державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А, ЕДРПОУ 03358363) здійснити державну реєстрацію права власності за Кримським закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях „КРИМТУР” (95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта, буд. 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02648828) на житлові будинки відпочинку (котеджі типу курінь) №№ 1-20, 31-38, 41, 45-53 та огорожі № 5, 6, 8а, 8, 10, 11, 13, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 37, 37а, 37б, 37в, розташовані на території туристсько-оздоровчого комплексу ім.А.В. Мокроусова за адресою: м. Севастополь, вул. Челюскінців, 115.

Суддя І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.11.2008

Розсилка:

1. Кримське ЗАТ по туризму та екскурсіях „Кримтур” (95017 м. Сімферополь, вул. Шмідта, 9)

2. КП „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської МР (99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А)

3. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

4. Справа

5. наряд