Рішення № 2367997, 12.11.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2008 р. Справа № 16/114-08

вх. № 6266/6-16

Суддя господарського суду Здоровко Л.М.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Тюменцев В.Ю., довіреність № 85/847 від 15.01.2008 р.;

відповідача - не з’явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія-Харків", м. Харків

про стягнення 2461500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія-Харків" на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" 2 461 500,00 (два мільйона чотириста шістдесят одна тисяча п'ятсот грн., 00 коп.) грн., судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою вказаною в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12.09.2008р. №46/2-6901, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази і обґрунтування, судом встановлено наступне.

18.04.2006р. між ТОВ "Капітал-Плюс" та ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (надалі -Позивач) було укладено договір купівлі-продажу векселів №Т-251/06, згідно якого позивач придбав простий вексель № 80351641366650 від 25.04.2006р., емітований ТОВ "Промекологія - Харків" (надалі - Відповідач) номінальною вартістю 2 461 500,00 грн., строк оплати за пред’явленням.

В пункті 2.3. вищевказаного договору, сторони узгодили, що передача вищезазначеного векселю у власність позивача здійснюється за іменним індосаментом та підтверджується актом прийому-передачі векселів, підписаний сторонами.

Позивач отримав вексель від ТОВ "Капітал-Плюс", що підтверджується індосаментом виконаним на самому векселі на ім’я ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (оригінал векселя залучено до матеріалів справи) та актом прийому-передачі векселя від 26.04.2006р.

Відповідно до статті 2 Женевської Конвенції від 07.06.1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі Уніфікований закон застосовувається до переказних та простих векселів, які видані на момент набуття чинності цієї Конвенції. Спірний вексель видано 25.04.2006р., а 06.01.2000р. для України набула чинності Женевська конвенція 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Таким чином, спірні відносини мають регулюватися Уніфікованим Законом “Про переказні векселі та прості векселі” та Законом України "Про обіг векселів в Україні".

За приписами статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема що стосується індосаменту та реквізитів векселя, положення щодо строку платежу, давності.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону.

Судом встановлено, що наданий до матеріалів справи вексель №80351641366650 від 25.04.2006р. містить всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 75 Уніфікованого закону.

Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними.

Статтею 70 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі” встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, що випливають із переказного векселя, погашаються після закінчення трьох років, які обчислюються із дати настання строку платежу.

Відповідно до ст. 78 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі”, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем. За спірним векселем № 80351641366650 від 25.04.2006р., номінальною вартістю 2 461 500,00 грн., строк оплати за пред’явленням. Держатель такого векселя повинен пред'явити його до платежу протягом одного року від дати складення. У разі не пред'явлення до платежу простого векселя, векселедержатель має права за ним до векселедавця (ст. 53, 78 Уніфікованого Закону). Позовні вимоги заявлені в межах строків, встановлених статтею 70 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”.

Відповідно до ст. ст. 70, 78 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”, право вимоги отримати платіж по векселю у позивача зберігається до векселедавця протягом трьох років, які обчислюються із дати настання строку платежа, незалежно від опротестування векселя.

Відповідно до ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно зі ст. 14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя. Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити, після настання строку, визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю), відповідач не надав докази оплати по вищезазначеному векселю, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. ст. 1, 16, 75, 76, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”, ст. ст. 1, 4, 12, 33-36, 43, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія-Харків", код ЄДРПОУ 34332706, (61001 м. Харків, пр-т Московський, 94, кв. 107А) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", код ЄДРПОУ 05750295, (61007, М. Харків, пр-т Московський, 275 (у т.ч. р/р 26002032034803 АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005)) грошові кошти у сумі 2 461 500,00 грн., державне мито в сумі 24615,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Здоровко Л.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.11.2008р.