Постанова № 23676859, 19.04.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 5023/8638/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 3009 від 30.09.2011 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 1511 від 15.11.2011 р.)

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача -не з'явився

3-го відповідача -не з'явився

4-го відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (довіреність ВРН № 477637 від 15.11.2011 р.)

5-го відповідача -не з'явився

6-го відповідача - не з'явився

7-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 1044Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі №5023/8638/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашуба", м. Харків

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків ,

2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТ-Цитрон", м. Харків ,

3: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Харків ,

4: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Харків ,

5: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м. Харків ,

6: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, м.Харків ,

7: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Кашуба", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд відновити порушене відповідачами право приватної власності ТОВ "Кашуба" на наступні нежитлові приміщення: №1 (сходова клітина-15,4 кв.м.), № 10 (сходова клітина-14,2 кв.м.), в літ. О-4, загальною площею 29,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Рилєєва, 60 шляхом укладання договору оренди в редакції, вказаній у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5023/8638/11 (суддя Бринцев О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5023/8638/11 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідач ФОП ОСОБА_7 відзив на апеляційну скаргу позивача не надав, в судовому засіданні його представники пояснили, що вважають рішення суду законним, обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні всіх обставин справи і підстави для скасування відсутні. Просять рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5023/8638/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ФОП ОСОБА_9 у відзиві на апеляційну скаргу позивача зазначає, що суд першої інстанції надав належну та повну правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, щодо спонукання відповідачів до укладання договорів оренди сходових клітин та дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Просить рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5023/8638/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

1-й, 2-й, 3-й, 5-й, 7-й відповідачі відзиви на апеляційну скаргу позивача не надали.

У відзиві на позовну заяву ТОВ „СПЦ-Цитрон" пояснив . що вход до його нежитлових приміщень здійснюється через приміщення - тамбур, тому він не порушує права власності позивача.

1-й, 2-й, 3-й, 5-й, 6-й, 7-й відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 101-103, 105-106).

Ухвала суду від 23.03.2012 р. про призначення апеляційної скарги до провадження, яка була направлена на адресу ФОП ОСОБА_6: 61202, АДРЕСА_1, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти про сплинення строку зберігання (т. 2 а.с. 107-). Місце знаходження ФОП ОСОБА_6 за зазначеною адресою підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців(а.с.99,т.1).

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на господарський суд з'ясовувати адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі, надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, тому судова колегія вважає, що ФОП ОСОБА_6 належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутністю, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Кашуба" належать на праві власності нежитлові приміщення: № 1 (сходова клітина - 15,4 кв.м.), 10 (сходова клітина - 14,2 кв.м.), 11 (щитова - 14,0 кв.м.) в літ."О-4", загальною площею 43,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Рилєєва, 60,що підтведжується договором купівлі -продажу від 20.05.2009 р., який нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 1547, та свідоцтвом про право власності. Дані нежитлові приміщення розташовані на цокольному поверсі п'ятиповерхового будинку. (т. 1 а.с. 38-39).

Відповідачам також належать приміщення на 2-му - 5-му поверхах п'ятиповерхового будинку, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Рилєєва, 60. Крім того, згідно договорів купівлі -продажу та доданих технічних паспортів, кожному з них належать на праві власності частина сходових клітин на певному поверсі, який вони займають.

Таким чином, позивач та відповідачі є співвласниками нерухомого майна (нежитлових приміщень) за адресою м. Харків, вул. Рилєєва, 60.

Згідно технічного висновку ТОВ "Харківреконструкція", здійсненого на замовлення ТОВ "ОСОБА_2, про можливість експлуатації сходинкових клітин в нежитловій будівлі літ."О-4", дана нерухомість є колишньою адміністративною будівлею заводу електротехнічного обладнання, розміщена по лінії забудови вул. Рилєєва в місті Харків. Будівля обладнана двома сходинковими клітинами. Вертикальний зв"язом між поверхами здійснюється виключно через дані сходинкові клітини. При цьому, дані сходинкові клітини є евакуаційними та інші шляхи для евакуації із приміщень з другого по п"ятий поверхи відсутні (а.с.48.т.1).

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що відповідачі щоденно користуються власністю ТОВ "Кашуба" -сходовими клітинами без дозволу власника і оформлення договору оренди. При цьому апелянт (позивач) зазначає, що вхід до будинку здійснюється за двома сходовими клітинами, в яких розміщені двохмаршеві сходи, які є його власністю. У зв'язку з тим, що відповідачі щоденно користуються власністю позивача, останній звертався до відповідачів із пропозиціями про укладення договорів оренди належних йому нежитлових приміщень (сходів), проте пропозиції залишились без задоволення, тому позивач вважає, що його права та охоронювані законом інтереси, як власника майна порушуються відповідачами. Позивач вважає, що відновлення його права власності можливе „шляхом укладення договорів оренди".

Колегія суддів розглянула матеріали справи, вислухала пояснення присутніх представників сторін та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Докази звернення позивача до відповідачів в порядку передбаченому ст. ст. 641-646 Цивільного кодексу України; ст. 181 Господарського кодексу України із пропозицією про укладення договорів позивачем не надані.

Згідно п.3 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.6 Господарського кодексу України до загальних принципів господарювання відноситься свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняти пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Порядок укладення договору визначено ст.ст. 641-646, 648 Цивільного кодексу України

Таким чином, укладання договору є добровільною дією сторін, та ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Разом з тим, ч.3 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування .

У відповідності до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Проте позивачем не надано до суду доказів, що укладення договору оренди з користування сходовими клітинами засновано на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єктів господарювання або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для відповідачів.

Також позивач не надав суду доказів того, що між ним та відповідачами існували попередні договори та останні зобов'язані укласти договір оренди на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність обставин, що передбачають обов'язковість укладення договору. В такому випадку відсутні правові підстави в примусовому порядку зобов'язувати відповідачів укласти договір оренди на користування сходовими клітинами.

Крім того, судова колегія приймає до уваги, що згідно технічного висновку ТОВ "Харківреконструкція", здійсненого на замовлення ТОВ "Кашуба", про можливість експлуатації сходинкових клітин в нежитловій будівлі літ."О-4", по АДРЕСА_2, вертикальний зв'язок між поверхами здійснюється виключно через спірні сходинкові клітини. При цьому, дані сходинкові клітини є евакуаційними та інші шляхи для евакуації із приміщень, що знаходяться з другого по п"ятий поверхи -відсутні (а.с.48.т.1). Аналогічна інформація міститься також в довідці Державної інспекції техногенної безпеки України (Ленінський райвідділ м. Харкова Головного управління держтехногенбезпеки у Харківській області) від 16.12.2011 за № 23/54178 (а.с.4,т.2).

Отже вимоги позивача про захист його права власності „шляхом укладення договорів оренди" із відповідачами є безпідставними.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував положення ст.ст. 319; 317; 321 Цивільного кодексу України; ст. 20 Господарського кодексу України є необґрунтованими, оскільки в оскаржуваному рішенні було дано аналіз зазначеним нормам права та вказано про те, що обставини справи не дають правових підстав застосувати такий спосіб захисту права, як передбачений в ст. 20 Господарського кодексу України - установлення господарських правовідносин.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що належні способи захисту права власності передбачені в главі 29 Цивільного кодексу Укаїни, які позивачем не застосовані.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі №5023/8638/11 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5023/8638/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанови по справі № 5023/8638/11 підписано 17.04.2012 р.