Постанова № 23676694, 17.04.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 13/004-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: Чорненький О.В. - представник,

від відповідача: Мілютіна Л.В. - керівник, Кушнір Н.Ф. - представник,

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест»

на рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року

у справі №13/004-12 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чабаниміськбуд»,

смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область,

до закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест», м. Ірпінь, Київська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чабанівська селищна рада,

смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область,

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

У січні 2012 року ТОВ «Чабаниміськбуд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ЗАТ «Укрбудінвест» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чабанівська селищна рада, про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, а саме повернути будівельний майданчик площею 0,45 га в смт. Чабани по вул. Юності, 3 ТОВ «Чабаниміськбуд». В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладення договору від 31.08.2007 року №8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 позов задоволено повністю. Розірвано договір №8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани від 31.08.2007 року. Вирішено повернути будівельний майданчик площею 0,45 га в смт. Чабани по вул. Юності, 3 ТОВ «Чабаниміськбуд». Присуджено до стягнення з ЗАТ «Укрбудінвест» на користь ТОВ «Чабаниміськбуд» 1073,00 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та істотно порушив договір.

Не погодившись із вказаним рішенням, ЗАТ «Укрбудінвест» звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах ТОВ «Чабаниміськбуд» відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи №13/004-12. Також, як стверджує скаржник, матеріали справи не містять доказів неналежного виконання ним своїх зобов'язань згідно договору від 31.08.2007 року №8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани.

У своїх поясненнях, поданих 13.04.2012 року, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить спірне судове рішення залишити без змін. Стверджує, що ним було надано належні докази невиконання відповідачем умов договору від 31.08.2007 року №8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани. До своїх пояснень позивачем додано проект «Багатоповерхова житлова забудова в с. Чабани по вул. Юності Києво-Святошинського району Київської області. Том 1.1. Вихідні дані на проектування, Загальна пояснювальна записка». При цьому, вказані документи надані позивачем без обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, як то передбачено ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року у справі №13/004-12 апеляційну скаргу ЗАТ «Укрбудінвест» на рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.04.2012 року.

В судовому засіданні 17.04.2012 року представник відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити повністю. Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2012 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Пунктом п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75, передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Також ст. 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У позовній заяві ТОВ «Чабаниміськбуд» зазначено поштову та юридичну адреси ЗАТ «Укрбудінвест»: м. Київ, пр. Перемоги, 125, оф. 1 та м. Ірпінь, вул. Миру, 16 відповідно.

Згідно конверту, повідомлення про вручення та довідка ф. 20 (а.с. 20-21), ухвалу від 20.01.2012 року про порушення провадження у справі №13/004-12 було направлено відповідачеві 25.01.2012 року за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 125, оф. 1.

На вказаній довідці поштового відділення міститься відмітка про повернення ухвали від 20.01.2012 року про порушення провадження у справі №13/004-12 з наступних підстав: «за зазначеною адресою не проживає».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказана адреса не є місцезнаходженням відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, як стверджує скаржник, вона не є поштовою адресою відповідача, оскільки всю кореспонденцію відповідач отримує виключно за юридичною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, в матеріалах справи (а.с. 18) міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено місцезнаходження відповідача: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, 16.

Матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали від 20.01.2012 року про порушення провадження у справі №13/004-12 (а.с. 4), яке було надіслано господарським судом Київської області 25.01.2012 року на адресу ЗАТ «Укрбудінвест» - Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру,16, а отримано останнім 15.02.2012 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що відповідача не було належним чином повідомленою про дату, час та місце засідання господарського суду Київської області у справі №13/004-12, яке відбулося 06.02.2012 року та в якому було прийнято оскаржуване судове рішення, оскільки ухвалу від 20.01.2012 року про порушення провадження у справі №13/004-12 відповідачем було отримано лише 15.02.2012 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про скасування рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що відповідача не було належним чином повідомленою про дату, час та місце засідання господарського суду Київської області у справі №13/004-12.

Пунктом 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та зауваження представників сторін у судовому засіданні 17.04.2012 року, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі з огляду на наступне.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції не надав оцінку правової природі спірного договору та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Задовольняючи позовні вимоги суд застосував загальні вимоги ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 320 Господарського кодексу України.

Предметом спору є розірвання договору на будівництво багатоповерхового будинку у смт. Чабани з посиланням позивача на порушення істотних умов договору з боку відповідача (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник (позивач) зобов'язувався надати підрядникові (відповідачу) будівельний майданчик згідно акту приймання-передачі по вул. Юності, 3 у смт. Чабани, а підрядник зобов'язувався своїми силами і засобами на свій ризик за власні кошти збудувати та здати в експлуатацію у встановлений строк відповідно до проектно-кошторисної документації наступні секції житлового будинку: секцію №1а на 68 квартир та секцію 2 на 27 квартир.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що замовник зобов'язувався передати проектно-кошторисну документацію підряднику, а підрядник зобов'язувався сплатити кошти за раніше виконану проектно-кошторисну документацію (розрахунок вартості якої - додаток №2 до цього договору) у розмірі 20% від загальної вартості проектно-кошторисної документації. При цьому, в п. 3.2 договору сторони передбачили, що підрядник зобов'язувався здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст роботи та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Згідно з п. 12.2 строки виконання робіт за цим договором відповідають строкам робіт, визначеним в проектно-кошторисній документації, але не пізніше 12.03.2012 року.

Колегія суддів дійшла до висновку, що за своєю правової природою договір від 31.08.2007 року №8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани є договором будівельного підряду і до нього застосовуються спеціальні норми глави 61 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами договору не передбачено розірвання договору.

Пунктом 14.2 договору встановлено, що при вирішенні інших питань не обумовлених договором, сторони керуються чиннім законодавством.

В силу ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Приймаючи оспорюванне рішення, господарський суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних взаємовідносин вимоги ст. 651 Цивільного кодексу України та проігнорував ст. 849 Цивільного кодексу України. Частиною 3 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконання належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника..

Пунктом 8.2 договору встановлено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків.

Зі змісту ст. 849 Цивільного кодексу України та п. 8.4 договору випливає, що скористатися правом відмови від договору підряду замовник може лише у разі невиконання підрядником вимоги щодо усунення недоліків. Як вбачається із матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з вимогою усунути недоліки, тобто позивач не набув права на відмову від договору враховуючи вимоги ст.849 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобов'язання може бути, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 Цивільного кодексу України). Порушенням зобов'язання є, зокрема, прострочення боржника.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В даному випадку мова йде про те, що боржник взагалі не виконує дій, що випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював певні роботи по виконанню договору.

Частиною 4 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не буде вважатися таким, що прострочив, якщо він невчасно виконав свій обов'язок внаслідок прострочення кредитора. Так, якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання, невиконання боржником своїх обов'язків в даному випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені чинним законодавством. Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Мова йде про дії кредитора, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки.

Як вбачається із п. 3.1 договору замовник зобов'язувався передати проектно-кошторисну документацію підряднику, а підрядник зобов'язувався сплатити кошти за раніше виконану проектно-кошторисну документацію у розмірі 20% від загальної вартості робіт проектно-кошторисної документації. Пунктом 3.3. договору встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисної документації). Тобто, зі змісту зазначених положень договору вбачається, що підрядник може приступити до виконання зобов'язання по договору тільки після передачі замовником проектно-кошторисної документації.

Матеріали справи не містять доказів надання позивачем (замовником) відповідачу (підряднику) проектно-кошторисної документації, як то передбачено умовами договору (п. 3.1 договору). Висновок суду першої інстанції про те, що позивач надав відповідачу необхідну документацію не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивач не вчинив дій, які встановлені п. 3.1 договору, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку належним чином, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність прострочення відповідача, а тому і не можуть настати правові наслідки порушення зобов'язання у вигляді відмови від договору або його розірвання.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору від 31.08.2007 року №8 на будівництво багатоповерхового житлового будинку у смт. Чабани.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» на рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 06.02.2012 року у справі №13/004-12 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чабаниміськбуд» (Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4-В, код 33661291) на користь закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест» (Київська область, м. Ірпінь, вул. Миру, 16, код 31119158) 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

6. Справу повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Суховий В.Г.

23.04.12 (відправлено)