Постанова № 23676693, 24.04.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 року Справа № 40/5005/17448/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні, що відбулося 12.04.2012 року:

прокурора: не з'явився;

позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 01-17/2/21вих від 11.01.2012

року;

відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 11/016-юр від 30.12.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року у справі № 40/5005/17448/2011

за позовом: Прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

до: Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

про: внесення змін до п. 4.1 договору оренди від 20.09.2007 року,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2011 року прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»(надалі ПАТ «ДніпроАзот») про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ПАТ «ДніпроАзот», з урахуванням уточнення позовних вимог, виклавши його в наступній редакції: «п. 4.1. Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України».

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року (суддя Красота О.І.) по справі № 40/5005/17448/2011 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, ПАТ «ДніпроАзот»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року у справі № 40/5005/17448/2011 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення по справі.

В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що суд безпідставно прийшов до висновку про наявність між сторонами спору щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Так, позивач не звертався до ПАТ «ДніпроАзот»з письмовою пропозицією про внесення змін до спірного договору, а лист від 13.09.2011 року № 01-09вих/2/470 не можна вважати письмовою пропозицією про внесення змін до договору , оскільки він в порушення вимог ст. 654 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України не містить вказівки на детальний зміст умов, що пропонуються до внесення у текст договору.

Крім того, рішенням суду першої інстанції у даній справі внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007 року, з урахуванням яких розмір орендної плати та форма її платежу залишаються поза регулюванням договором, оскільки новою редакцію п. 4.1 договору ці умови не визначені, що в свою чергу може бути підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 12.04.2012 року.

12.04.2012 року у судовому засідання було оголошено перерву до 24.04.2012 року.

Прокурор у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Беручи до уваги, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для перегляду справи, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ДніпроАзот»підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.09.2007 року між Дніпродзержинською міською радою -орендодавець та ПАТ «ДніпроАзот»-орендар укладено договір оренди земельної ділянки (надалі -Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,0025 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Менделеєва, гараж № 4 в дворі будинку № 3.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 20.04.2007 року № 174-09/V (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 3.1. Договору договір укладено строком до 20.04.2017 року.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 81,96 грн. без ПДВ на рік, що становить 6, 83 грн. без ПДВ на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого надаються орендарю додатково орендодавцем.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 4.4 Договору).

Пунктом 9.2.3 Договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених умовами цього договору.

Державна реєстрація договору проведена 25.09.2007 року за № 08048.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 20.09.2007 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ПАТ «ДніпроАзот», шляхом викладення його в наступній редакції: «п. 4.1. Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року внесені зміни до частин 4, 5 статті 21 Закону України «Про оренду землі», згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим законом.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування 04.06.2008 року.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року (від 02.12.2010 № 2755-VІ) Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статтей 651 та 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно із статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження з розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні міські, сільські та селищні ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади (розділ Х перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення № 116-08/VІ від 27.05.2011р. "Про плату за землю", яким затверджено коефіцієнти розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки, розпорядниками яких є Дніпродзержинська міська рада, доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства.

Одночасно пунктом 5 цього рішення міською радою була встановлена з 01.07.2011 року до 31.12.2012 року пільга із земельного податку у розмірі 30% від суми, що зараховується до місцевого бюджету (тобто орендної плати, що повинна сплачуватися орендарями земельних ділянок) -для платників плати за землю, які використовують земельні ділянки, що відносяться в тому числі до земель житлової та громадської забудови. Відповідно до п. 6 цього рішення розмір річної орендної плати повинен визначатися у співвідношенні до земельного податку з урахуванням пільги, встановленої цим рішенням.

Дніпродзержинською міською радою, згідно матеріалів справи (т. 1 а.с. 17), було направлено на адресу ПАТ «ДніпроАзот»лист від 13.09.2011 року № 01-09вих/2/470 з пропозицією укладання додаткової угоди до спірного договору, відповідь на який позивачу не надано.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Проте, приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції залишив поза увагою положення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України також передбачено встановлення розміру орендної плати саме в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вніс зміни до спірного договору, з урахуванням яких розмір орендної плати залишився поза регулюванням договору, оскільки новою редакцією договору ця умова не визначена.

Окрім цього, колегія суддів також враховує, що у запропонованій прокурором м. Дніпродзержинська редакції п. 4.1 спірного договору не врахована встановлена рішенням Дніпродзержинської міської ради № 116-08/VI від 27.05.2011 року надана орендарям земельних ділянок, в тому числі відповідачу, пільга з земельного податку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що запропонована редакція п. 4.1 договору № 08048 від 25.09.2007 року не містить конкретного розміру орендної плати з урахуванням встановленої пільги, що повинна сплачуватися орендарем земельної ділянки -ПАТ «ДніпроАзот», що унеможливлює задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 06.07.2011 року у справі № 5005/444/2011, від 16.08.2011 року у справі № 5005/3340/2011, від 30.11.2011 року у справі № 39/5005/8696/2011, від 03.08.2011 року у справі № 5005/585/2011, від 06.09.2011 року у справі № 5005/3435/2011, від 04.04.2012 року у справі № 22/5005/14777/2011.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 року у справі № 40/5005/17448/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (51931, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) на користь Публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»(51909, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) 536 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв