Рішення № 23676388, 10.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 Справа № 18/276/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка", 14013, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16 (поштова адреса 02140, м. Київ-140, а/с 87)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс", 39622, м. Кременчук, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 24

про стягнення 58 002,82 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 09.04.2012 р.;

від відповідача: не з'явилися.

10.04.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" 58 002,82 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.03.2010 р. між сторонами Дистриб'юторського договору № 24/10-Д, з яких : 37 948,50 грн. основний борг, 6 000,00 грн. витрати по оплаті послуг адвоката, 4 210,72 грн. 30% річних, 126,49 грн. інфляційні втрати за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р., 2 127,41 грн. пеня за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р., 7 589,70 грн. штраф.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду (п. 4 ухвали від 16.02.2012 р. про порушення провадження у даній справі та п. 3 ухвали від 15.03.2012 р. про відкладення розгляду даної справи) не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення № 3600109294339 та № 3600109392691 про вручення поштового відправлення -вказаних ухвал суду.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

25.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текс" (дистриб'ютор) було укладено Дистриб'юторський договір № 24/10-Д (далі -Договір, а.с. 14-21), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" зобов'язувався на умовах, визначених цим договором, поставити товар дистриб'ютора, а останній зобов'язувався здійснювати пряму дистриб'юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс-листах Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка", а також здійснювати своєчасну оплату отриманого товару.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- постачання товару здійснюється шляхом доставки товару на склад дистриб'ютора за вказаною у п. 3.1 Договору адресою. Постачання здійснюється окремими партіями, що відпускаються представнику дистриб'ютора, який має при собі довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на його ім'я та документа, що посвідчує особу (п. 3.1, п. 3.2 Договору);

- ціни на кожну партію товару зазначаються в видаткових накладних згідно чинного на дату відвантаження прайс-листа (п. 4.1 Договору);

- оплата за кожну отриману партію товару здійснюється дистриб'ютором у безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару (п. 4.2 Договору);

- у разі затримки оплати за товар дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше ніж на 20 календарних днів дистриб'ютор, окрім пені, сплачує також штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу (п. 6.3 Договору);

- у разі невиконання дистриб'ютором грошових зобов'язань окрім відповідальності, передбаченої п. 6.3 даного Договору, дистриб'ютор зобов'язаний оплатити суму невиконаного зобов'язання з урахуванням установленого індексу інфляції за весь строк прострочення зобов'язання, а також 30% річних від простроченої суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання (п. 6.4 Договору);

- договір набуває чинності з дня його підписання та діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.4 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару відповідачу та факт отримання останнім товару на загальну суму 37 948,50 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 812 від 30.08.2011 р. (а.с. 22), яка підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Факт отримання товару представником відповідача ОСОБА_2 підтверджується довіреністю на отримання товароматеріальних цінностей № 772 від 29.08.2011 р. (а.с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами проводилася звірка взаєморозрахунків та було складено відповідний акт, який підписано сторонами та скріплено їх печатками, згідно якого станом на 31.08.2011 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 37 948,50 грн. (а.с. 38-40).

За даними позивача на момент подання позову до суду в порушення умов Договору відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, заборгованість останнього складає 37 948,50 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 58 002,82 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 25.03.2010 р. між сторонами Дистриб'юторського договору № 24/10-Д, з яких : 37 948,50 грн. основний борг, 6 000,00 грн. витрати по оплаті послуг адвоката, 4 210,72 грн. 30% річних, 126,49 грн. інфляційні втрати за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р., 2 127,41 грн. пеня за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р., 7 589,70 грн. штраф.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та наведених вище норм права не оплатив отриманий товар вартістю 37 948,50 грн. у встановлені у Договорі строки.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37 948,50 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у разі затримки оплати за товар дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше ніж на 20 календарних днів дистриб'ютор, окрім пені, сплачує також штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу (п. 6.3 Договору).

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 217,41 грн. пені за період з 21.09.2011 р. по 01.02.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7 589,70 грн. штрафу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 6.3 Договору та п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі невиконання дистриб'ютором грошових зобов'язань окрім відповідальності, передбаченої п. 6.3 даного Договору, дистриб'ютор зобов'язаний оплатити суму невиконаного зобов'язання з урахуванням установленого індексу інфляції за весь строк прострочення зобов'язання, а також 30% річних від простроченої суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 126,49 грн. інфляційних нарахувань за період з вересня 2011 р. по грудень 2011 р. включно та 4 210,72 грн. 30% процентів річних за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р. суд визнає правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та копію такого залучено до матеріалів справи).

При цьому суд виходить з презумпції правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За приписами ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про стягнення грошей визначається стягуваною сумою. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Оскільки витрати з оплати послуг адвоката є судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, останні помилково включені позивачем при визначенні ціни позову.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення 52 002,82 грн., з яких : 37 948,50 грн. основний борг відповідача за укладеним 25.03.2010 р. між сторонами Дистриб'юторським договором № 24/10-Д, 4 210,72 грн. 30% річних, 126,49 грн. інфляційні втрати за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р., 2 127,41 грн. пеня за період з 21.09.2011 р. по 02.02.2012 р., 7 589,70 грн. штраф. В іншій частині у позові слід відмовити з огляду не невірне визначення позивачем ціни позову.

Позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 6 000,00 грн..

На підтвердження понесених позивачем судових витрат у вигляді витрат по оплаті послуг адвоката останній надав суду :

- копію Договору про надання юридичних послуг адвокатом від 15.01.2012 р., укладеного між адвокатом ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка", відповідно до якого замовник доручив та зобов'язався оплатити, а адвокат взяв на себе зобов'язання надати юридичні послуги (складання позовної заяви щодо повернення заборгованості за товар за Дистриб'юторським договором № 24/10-Д від 25.03.2010 р., укладеним між замовником та ТОВ "Текс", гонорар адвоката 3 000,00 грн., представництво замовника та його інтересів у господарському суді першої інстанції, гонорар адвоката 3 000,00 грн.).

- копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 30-01 від 30.01.2012 р. про сплату позивачем коштів в сумі 6 000,00 грн. з оплати складання позовної заяви та представництво інтересів за договором від 15.01.2012 р..;

- акт від 30.01.2012 р. надання послуг до договору про надання юридичних послуг адвокатом від 15 січня 2012 року;

- свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 451 від 12.06.2009 р..

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі договору між юридичною чи фізичною особою та адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_3 на виконав прийняті на себе зобов'язання з представництва замовника та його інтересів у господарському суді першої інстанції, оскільки згідно протоколів судових засідань у даній справі 15.03.2012 р. позивач представництво у судове засідання не забезпечив, 10.04.2012 р. представництво інтересів позивача у судовому засіданні здійснювала ОСОБА_1 на підставі виданої позивачем довіреності № б/н від 09.04.2012 р.. Отже, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача судових витрат з оплати послуг адвоката за представництво замовника та його інтересів у господарському суді першої інстанції в розмірі 3 000,00 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати покладаються на відповідача в сумі 3 000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката та 1 609,50 грн. витрат з оплати судового збору; в іншій частині понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 55, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" (39622, м. Кременчук, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 11, кв. 24, поштова адреса : 39617, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 66/1), код ЄДРПОУ 30205022 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" (14013, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16, поштова адреса 02140, м. Київ-140, а/с 87), код ЄДРПОУ 35315770 : 37 948,50 грн. основного боргу, 2 127,41 грн. пені, 4 210,72 грн. 30 % річних, 126,49 грн. інфляційних нарахувань, 7 589,70 грн. штрафу, 3 000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката та 1 609,50 грн. витрат зі сплати судового збору..

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 12.04.2012 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.