Рішення № 23676375, 19.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа№ 5015/722/12

За позовом: Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ", м. Новий Розділ, Львівської області;

про: стягнення 732061,78грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Старостенко О.В.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 -пров. ю/к (дов.№ б/н від 30.12.2011р.)

відповідача: ОСОБА_2 -нач. юр. від.(дов. №01 від 03.01.2012р.

Представникам сторін роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники сторін відмовилися, відводів не заявлено.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Державним підприємством "Енергоринок", м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ", м. Новий Розділ, Львівської області про стягнення 732061,78грн.

Обставини спору:

Ухвалою суду від 24.02.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.03.2012р.

Ухвалами суду від 26.03.2012р., від 19.04.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у вказаних ухвалах.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2012р. подав клопотання № 71/3432 від 18.04.2012р. (вх. №8440/12 від 19.04.2012р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення 581789,82грн., у зв'язку із частковим погашенням основної суми боргу та просить стягнути з відповідача 115640,81грн. основного боргу за електроенергію за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., 3335,24грн. інфляційних нарахувань, 5202,05грн. 3% річних, 25396,43грн. пені та 697,43грн. штрафу.

Крім того, представником позивача подано заперечення №71/3433 від 18.04.2012р. (вх. №8442/12 від 19.04.2012р.) на відзив відповідача, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні заяви про розстрочку.

У судовому засіданні 19.04.2012р. представник відповідача подав клопотання №1649 від 19.04.2012р. (вх. №8448/12 від 19.04.2012р.) про припинення провадження в частині стягнення 581789,82грн., у зв'язку із частковим погашенням основної суми боргу, а також просить відмовити позивачу у стягненні 25396,43грн. пені, 3335,24грн. інфляційних втрат, 5202,05грн. 3% річних, 697,43грн. штрафу та розстрочити виконання рішення на один рік.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

31.07.2006р. між сторонами укладено Договір №3546/01, відповідно до умов п.2.1 якого, Державне підприємство "Енергоринок" (позивач) зобов'язувався продавати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" -правонаступник Закритого акціонерного товариства "Енергія-Новий Розділ" (відповідач) зобов'язувався купувати електроенергію та здійснювати її оплату, відповідно до умов Договору. Пунктом 6.1. передбачено, що оплату за куплену електроенергію відповідач здійснює відповідно до Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання позивачем з поточних рахунків із спеціальним режимом використання відповідача, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків відповідача.

Перерахування коштів відповідача за куплену у позивача електроенергію здійснюються кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов п. 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену відповідачем у позивача у цьому місяці з урахуванням умов п.п. 6.4 та 6.5 цього Договору та окремих рішень Кабінету міністрів України (п. 6.2 Договору).

Відповідно до вимог п. 6.4. Договору, сторони погодили, що остаточний розрахунок за куплену відповідачем у позивача електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим з поточних або інших рахунків відповідача. У цьому випадку відповідач зобов'язаний обов'язково вказати призначення платежу.

На виконання умов Договору, за період з 01.07.2011р. по 30.11.2011р., позивачем продано, а відповідачем придбано електроенергію в обсязі 15381,432 тис. кВт.г., на загальну суму 6675498,54грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за липень-листопад 2011р., які підписані та скріплені печатками сторін.

Станом час розгляду справи, відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 581789,82грн. основної суми боргу.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, то він не звільняється від відповідальності як передбачено статтею 229 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за Договір №27 від 31.07.2006р. виконав повністю, відповідачем оплата за електроенергію здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 115640,81грн. основного боргу (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 20.08.2011р. по 31.01.2011р. в розмірі 25396,43грн.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано( п.6 ст.232 ГК України).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню. Судом самостійно здійснено перерахунок належної до стягнення пені, відповідно до якого стягненню підлягає пеня в розмірі 8674,79грн. за період з 08.06.2011р. по 08.12.2011р. В частині стягнення решти суми пені -відмовити.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3335,24грн. інфляційних втрат та 5202,05грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач повністю виконав умови договору та здійснив передбачені ним роботи, а відповідач порушував умови договору і проводив оплату несвоєчасно.

Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання Договору відповідач не надав, відтак, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 599, 625, 655, 627, 692 ЦК України, ст.ст.174,193, 229-231 ГК України, ст.ст.28,33,34,44,48,49,82,84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 7, ідентифікаційний код 33525073) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 21515381) - 115640,81грн. основного боргу за електроенергію, 3335,24грн. інфляційних нарахувань, 5202,05грн. 3% річних, 8674,79грн. пені, 697,43грн. штрафу та 14641,24грн. судового збору.

3. У задоволенні решт позовних вимог відмовити.

Наказ видати, відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.04.2012р., керуючись вимогами ст. 85 ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.