Рішення № 23676374, 05.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2012 Справа № 18/241/12

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 37500, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", 37000, Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Червоноармійська, 163

про стягнення 175 806,30 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 261ро від 12.03.2012 р.;

від відповідача: не з'явилися.

05.04.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" 175 806,30 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.08.2011 р. між сторонами Договору № 23-ЛП на постачання та транспортування природного газу (з урахуванням додаткових угод).

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України супровідним листом № 495 від 03.03.2012 р. (вх. № 3537д від 12.03.2012 р.) надав суду доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 174 447,22 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.08.2011 р. між сторонами Договору № 23-ЛП на постачання та транспортування природного газу (з урахуванням додаткових угод), з яких : 167 084,32 грн. основний борг за період серпень-жовтень 2011 р. (з урахуванням часткової оплати), 5 751,88 грн. пеня за період з 06.11.2011 р. по 26.01.2012 р., 501,25 грн. інфляційні втрати за період листопад 2011 р. - грудень 2011 р., 1 109,77 грн. три проценти річних за період з 06.11.2011 р. по 26.01.2012 р..

Судом дана заява розцінена як заява про зменшення розміру позовних вимог та ухвалою про відкладення розгляду даної справи від 13.03.12 р. була прийнята до розгляду. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви.

Відповідач представництво в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать поштові повідомлення № 3600109277345 про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 09.02.2012 р. про порушення провадження у даній справі та № 3600109376432 про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 13.03.2012 р. про відкладення розгляду даної справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та доповнень до неї.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

01.08.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (споживач) було укладено Договір № 23-ЛП на постачання та транспортування природного газу, (далі-Договір від 01.08.2011 р.), відповідно до якого постачальник зобов'язувався протранспортувати та передати у власність споживачу товар (природний газ), а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору від 01.08.2011 р.).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- ціна за 1000 куб.м. газу на момент укладання цього договору з урахуванням збору до затвердженого тарифу на газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на постачання та транспортування газу магістральними та розподільними мережами становить 3 113,448 грн. (в. т.ч. ПДВ - 518,908 грн.), яка складається з : 2 282,00 грн. - ціна на газ (відповідно до постанови НКРЕ України від 27.12.2010 р. № 1966); 45,64 грн. - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; 32,90 грн. - тариф постачання природного газу, який визначений постановою НКРЕ України від 30.07.2010 р. № 975; 234,00 грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами (п. 5.1 Договору від 01.08.2011 р.);

- оплата планового обсягу газу виконується споживачем за загальною ціною виключно грошовими коштами, на поточний рахунок постачальника, шляхом 100% попередньої оплати не пізніше ніж за до 10 календарних днів до поставки (п. 6.1 Договору від 01.08.2011);

- у разі невиконання споживачем умов, зокрема, п. 6.1 Договору, споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (п. 7.2 Договору від 01.08.2011 р.);

- даний договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2011 р., а в частині проведення розрахунків за послуги до їх повного виконання (п. 11.1 Договору від 01.08.2011 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" було прийнято рішення про зміну назви позивача на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" у зв'язку з необхідністю приведення у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів останнього в частині зміни найменування.

01.06.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного Договору від 01.08.2011 р., згідно якої, зокрема, у преамбулі Договору було змінено назву постачальника, а саме : з "Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на "Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз".

30.06.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до вказаного Договору від 01.08.2011 р., згідно якої сторони, зокрема, внесли зміни до п. 5.1 Договору від 01.08.2011 р. та узгодили, що з 01.07.2011 р. ціна за 1000 куб.м. газу з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%), тарифів на постачання та транспортування газу магістральними та розподільними газопроводами становить 4 090,284 грн. (в. т.ч. ПДВ - 681,714 грн.), яка складається з : 3 023,50 грн. - ціна на газ (відповідно до постанови НКРЕ України від 30.06.2011 р. № 1112); 60,47 грн. - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; 39,60 грн. - тариф постачання природного газу, який визначений постановою НКРЕ України від 30.06.2011 р. № 1135; 285,00 грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами.

31.08.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до вказаного Договору від 01.08.2011 р., згідно якої сторони, зокрема, внесли зміни до п. 5.1 Договору від 01.08.2011 р. та узгодили, що з 06.08.2011 р. по 30.09.2011 р. ціна за 1000 куб.м. газу з урахуванням ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%), тарифів на постачання та транспортування газу магістральними та розподільними газопроводами становить 3 473,49 грн., яка складається з : 3 023,50 грн. - ціна на газ (відповідно до постанови НКРЕ України від 30.06.2011 р. № 1112) в т.ч. ПДВ -00,00 грн.; 60,47 грн. - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; 47,52 грн. - тариф постачання природного газу, який визначений постановою НКРЕ України від 30.06.2011 р. № 1135 (в т.ч. ПДВ -7,92 грн.); 342,00 грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами (в т.ч. ПДВ -57,00 грн.).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару споживачу та факт отримання останнім товару (природного газу) за період з серпня 2011 р. по жовтень 2011 року в обсязі 162 385 куб. м. на загальну суму 698 885,55 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання - передачі природного газу, а саме : № б/н від 31.08.2011 р. (за серпень 2011 р.), № 479 від 30.09.2011 р. (за вересень 2011 р.) та № 516 від 31.10.2011 р. (за жовтень 2011 р.). Зазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.

В порушення умов Договорів відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар в сумі 431 801,22 грн..

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складала 167 084,32 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 174 447,22 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.08.2011 р. між сторонами Договору № 23-ЛП на постачання та транспортування природного газу (з урахуванням додаткових угод), з яких : 167 084,32 грн. основний борг за період серпень-жовтень 2011 р. (з урахуванням часткової оплати), 5 751,88 грн. пеня за період з 06.11.2011 р. по 26.01.2012 р., 501,25 грн. інфляційні втрати за період листопад 2011 р. - грудень 2011 р., 1 109,77 грн. три проценти річних за період з 06.11.2011 р. по 26.01.2012 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним транспортування та поставки природного газу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 167 084,32 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 167 084,32 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору від 01.08.2011 р. визначено, що у разі невиконання споживачем умов п. 6.1 Договору (своєчасної оплати товару), споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 818,20 грн. пені за період з 06.11.2011 р. по 26.01.2012 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1 112,37 грн. за період з 06.11.2011 р. по 26.01.2012 р., та інфляційних нарахувань у розмірі 501,25 грн. за період з 06.11.2011 р. по 31.12.2011 р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 7 Закону України № 3674-VI від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем платіжним дорученням № 3459 від 27.01.2012 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) було сплачено судовий збір в розмірі 3 516,13 грн.. Згідно доповнення до позовної заяви № 495 від 03.03.2012 р. (вх. № 3537д від 12.03.2012 р.), яке прийнято судом до розгляду в даному провадженні як заява про зменшення розміру позовних вимог, позивачем було зменшено ціну позову і на момент прийняття даного рішення ціна позову становить 174 447,22 грн..

Таким чином, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27,19 грн. підлягають поверненню останньому із державного бюджету, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 488,94 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (37000, Полтавська обл., м. Пирятин, вул. Червоноармійська, 163), п/ р 26009104520001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092, ідентифікаційний код 32750228 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 37500, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87) на п.р. № 26038303276 філія Лубенське відділення № 146, ПАТ "ДОБУ", МФО 391269, ідентифікаційний код 05524713 : 167 084,32 грн. основного боргу, 5 751,88 грн. пені, 501,25 грн. інфляційних втрат, 1 109,77 грн. 3% річних, 3 488,94 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", 37500, м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87) на п.р. № 26038303276 філія Лубенське відділення № 146, ПАТ "ДОБУ", МФО 391269, ідентифікаційний код 05524713 з Державного бюджету 27,19 грн. сплаченого судового збору платіжним дорученням № 3459 від 27.01.2012 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 09.04.2012 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.