Рішення № 23676249, 12.04.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.2012 Справа № 5008/110/2012

За позовом прокурора Свалявського району в інтересах держави в особі Свалявської міської ради, м. Свалява

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Свалява-Міськбуд", с. Голубине Свалявського району

ПРО стягнення 38071,08грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди від 11.11.2006р.

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви прокурора Свалявського району від 12.03.2012р. про збільшення заявлених позовних вимог)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -представник за дорученням №368/02-9 від 12.03.2012р.

від відповідача - ОСОБА_2 -представник за довіреністю №15 від 21.02.2012р.

від прокуратури - ОСОБА_3 -прокурор відділу ЦСВ облпрокуратури

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2012р. порушено провадження у справі №5008/110/2012 та призначено справу до розгляду на 28.02.2012р.

Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Прокурор у процесі заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі та у поданому суду письмовому поясненні вказує на неотримання від позивача додатків до позовної заяви, що унеможливлює подання ним повного та ґрунтовного заперечення по суті позовних вимог. Також просить відкласти розгляд справи з мотивів, наведених в поданому суду клопотанні.

Ухвалою суду від 28.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 13.03.2012р.

В засіданні суду за письмовою згодою представників сторін судом, у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.03.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

26.03.2012р. судом повторно оголошено перерву в судовому засіданні до 03.04.2012р., та до 12.04.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги з урахуванням їх збільшення задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Прокурор у процесі заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. Зокрема, вказує на те, що у відповідності до договору оренди нерухомого майна від 11 листопада 2006р. укладеного між Свалявською міською ради (орендодавець) та ТОВ «Свалява-Місьбуд» (орендар) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлову будівлю колишнього Палацу культури лісокомбінату площею 5005,4 кв.м. розміщене за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язався відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору сплачувати орендну плату.

Відповідно до умов договору від 01 листопада 2006 року та Акту приймання-передачі, що є додатком до цього договору, ТОВ "Свалява-Міськбуд" добровільно приймало в оренду будівлю в аварійно-небезпечному стані, яка потребує негайного капітального ремонту покрівлі і будівлі в цілому.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди ТОВ "Свалява-Міськбуд" зобов'язувалося протягом двох років провести капітальний ремонт орендованої будівлі, що на даний час не виконано і підтверджується фотокопіями до Акту прийому-передачі №2 від 18.01.2011 року, укладеного на виконання рішення Свалявської міської ради від 13.01.2011 року №50 „Про припинення дії договору оренди нерухомого майна" та розпорядження міського голови від 18.01.2011 року №5 „Про створення комісії".

У зв'язку з тим, що будівля колишнього Палацу культури лісокомбінату потребувала капітального ремонту, сесією міської ради на клопотання ТОВ "Свалява-Міськбуд" періодично приймалися рішення про звільнення від сплати орендної плати за орендоване майно.

З моменту укладення договору оренди, ТОВ „Свалява-Міськбуд" не зверталося до Орендодавця - Свалявської міської ради чи до суду з питанням про виключення із зазначеного договору оренди пунктів 3.1 та 5.3 (стосовно сплати орендної плати).

Помилковими є посилання ТОВ "Свалява-Міськбуд" на статтю 762 Цивільного кодексу України, так, як в оренду приймалося майно, яке потребувало проведення протягом 2- років капітального ремонту для подальшого його використання під відкриття торгово-виставкового центру. Умови договору оренди Орендарем не виконано, а саме не проведено протягом 2-х років капітальний ремонт будівлі. Окрім цього, на даний час, з моменту укладення договору оренди від 01.11.2006 року технічний стан будівлі значно погіршився, що підтверджується фотокопіями, які є додатком до Акту прийому-передачі №2 від 18.01.2011 року, який представники ТОВ "Свалява-Міськбуд" -ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися підписати, хоча були присутні при обстеженні будівлі.

Представник відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з мотивів, викладених у поданих суду письмових поясненнях та вказує на те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати за листопад-грудень 2007р., так як такі заявлені із пропуском строку позовної давності.

Крім цього, впродовж усього терміну дії договору оренди об'єкт оренди був не придатний до використання.

Згідно п.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В акті прийому-передачі об'єкта оренди вказано, що будівля передавалась нам в аварійно-небезпечному стані та з 1995 р. не використовувалась взагалі. Тобто протягом останніх одинадцяти років до того, як відповідач взяв в оренду будівлю, вона взагалі не використовувалась та знаходилась в стані не придатному до використання.

Орендарю передавалась будівля з метою збереження та проведення капітального ремонту. Стверджує, що протягом двох років ним проводився капітальний ремонт відповідно до умов договору. На третій рік оренди орендарем було надіслано позивачу пропозицію про розірвання договору, у зв'язку з відсутністю можливості надалі здійснювати охорону об'єкта оренди та проводити капітальний ремонт.

Згідно п. 2 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.5.1 договору оренди було передбачено тільки обов'язок орендаря провести капітальний ремонт на протязі двох років.

Стверджує, що протягом цих двох років ним проводився капітальний ремонт об'єкта оренди та всі роботи приймались орендодавцем - позивачем.

Всі зобов'язання згідно договору виконані, а відтак, орендар не в змозі відповідати за законодавчо встановлений обов'язок орендаря проводити капітальний ремонт об'єкта оренди.

Окрім того, експертний звіт ПП Ярини підтверджує факт непридатності будівлі до використання та перебування її в аварійно-небезпечному стані.

Також вважає за доцільне відмітити, що рішенням господарського суду Закарпатської області, доданим до матеріалів справи, встановлено, що відповідач має право на викуп об'єкта оренди. Однак, Свалявська міська рада не виконала рішення суду, що набрало законної сили.

Якби питання про викуп відповідачем об'єкта оренди було вирішено, то орендар став би власником орендованого майна і відповідно була б відсутня підстава для сплати орендної плати.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та прокурора ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, відповідача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме Свалявською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Свалява-Міськбуд", м. Свалява 01 листопада 2006 року було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до територіальної громади міста Сваляви та села Драчино. Предметом договору оренди є не житлова будівля колишнього Палацу культури лісокомбінату площею 5005, 4 кв.м, розташована у АДРЕСА_2

Вказана будівля передана орендарю згідно акта приймання-передачі від 01.11.2006. У акті зазначено, що будівля перебуває в аварійно-небезпечному стані, потребує негайного капітального ремонту покрівлі і будівлі в цілому, з 1995 року будівля не використовується.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що орендар зобов'язується на протязі двох років провести капітальний ремонт будівлі, а п.6.3 - , що орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його ремонт, реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Договір укладено на три роки - з 01 листопада 2006 року до 30 жовтня 2009 року включно ( п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач провів капітальний ремонт будівлі з дозволу орендодавця, в результаті чого питома вага частки орендаря у вартості об'єкта оренди склала 44%, що підтверджується експертним висновком про вартість оцінюваного майна, затвердженого 22 квітня 2010 року рішенням 38 сесії Свалявської міської ради № 38/483 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2010р. у справі №11/45.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми 38071,08грн. заборгованості по орендній платі за використання орендованого майна за період листопад-грудень 2007р. та за період з листопада 2009р. до 13.01.2011р.

Враховуючи, що об'єктом оренди є майно, яке відноситься до комунальної власності, то до взаємовідносин сторін підлягають застосуванню як норми спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна" так і відповідні норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Пункт 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує на те, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розгляд справи, господарський суд встановив, що позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, передав у користування відповідачу нежитлове приміщення площею 5005,4кв.м. за адресою: м. АДРЕСА_1 (факт передачі підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщення - а.с. 14); відповідно до п. 10.1 договору оренди від 01.11.2006р. строк дії договору встановлюється у три років -з 01.11.2006р. до 30.10.2009; пунктом 10.6 даного договору сторони встановили, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін договору про його припинення чи зміну протягом одного місяця після закінчення строку чинності договору такий вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах (сторони в ході розгляду справи не заперечують факт продовження строку дії договору); пунктом 3.1 договору сторони встановили, що за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцеві орендну плату, розмір якої визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 14 сесії Свалявської міської ради ІУ скликання від 26.03.2004р. „Про плату за оренду комунального майна" та за перший місяць оренди складає 2318,70грн.

Натомість, відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату позивачеві не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 38071,08грн. за період листопад-грудень 2007р. та за період з листопада 2009р. до 13.01.2011р.

У відповідності до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частин 1, 6 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідності до частини 2 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України).

Про застосування позовної давності у даній справі було заявлено ТОВ „Свалява-Міськбуд" у заяві від 03.04.2012р.

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності щодо вимог позивача по стягненню орендної плати за період листопад-грудень 2007р., а позивачем не було надано суду доказів поважності пропуску цих строків, то в позові в частині стягнення суми 4637,40грн. слід відмовити саме в зв'язку з пропуском позовної давності.

Разом з тим, решта суми заборгованості по орендній платі у розмірі 33433,68грн. за період листопад-грудень 2007р. та за період з листопада 2009р. до 13.01.2011р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з огляду на таке.

Згідно зі ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України та частини 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Наведеному кореспондуються обов'язок наймача за користування майном справляти плату, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (абз. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України). Пункт 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказує на те, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Окрім того, саме оплатність переданого за договором найму майна характеризує суть правовідносин сторін за відповідним договором найму.

Разом з тим, згідно з імперативними приписами ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Зважаючи на те, що норма ч.6 ст.762 ЦК України не містить договірних застережень, то її застосування в орендних правовідносинах сторін ніяким чином не залежить від таких обставин, як-от, невизначеність в договорі умов щодо звільнення орендаря від внесення орендної плати через неможливість користування орендованим майном, за яку орендар не відповідає; обізнаність чи необізнаність орендаря з незадовільним (аварійним) технічним станом орендованого нерухомого майна чи фактичним його використанням іншими особами тощо.

За відповідними рішеннями позивача відповідач звільнявся від сплати орендних платежів протягом двох років з моменту укладення договору, тобто на період обов'язку, визначеного пунктом 5.1 договору стосовно проведення орендарем капітального ремонту орендованого майна.

Після 30.10.2009р. орендар не звертався до орендодавця з проханням вирішити питання про звільнення від орендної плати, зменшення її розміру чи розірвання договору оренди в судовому порядку у випадку відсутності згоди орендодавця на його розірвання.

Відтак, з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та відповідачем не доведено звернення орендаря до орендодавця з пропозиціями про звільнення від внесення орендної плати протягом певного часу (періоду неможливості користування орендованим майном).

Вказаним вище спростовуються доводи орендаря про доведеність порушення його прав діями орендодавця.

З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено обставин неможливості використання ним орендованих приміщень після 30.10.2009р. з незалежних від товариства причин та обумовлену цим наявність передбачених ч.6 ст.762 ЦК України підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати в спірний період.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Свалява-Міськбуд" (адреса 89320, с. Голубине, 192 Свалявського району, код ЄДРПОУ 33000657):

- на користь Свалявської міської ради, м. Свалява (адреса: 89300, м. Свалява, вул. Духновича, 2, р/р 342249997000234 ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 04953884) суму 33433,68грн. заборгованості по орендній платі;

- в дохід Державного бюджету України (УДК у м. Ужгород, банк ГУ ДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р №31216206783002; код ЄДРПОУ 22108040) суму 1069 (одна тисяча шістдесят дев'ять) грн. 50коп. судового збору.

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 24.04.2012р.

Суддя О.Ф. Ремецькі