Ухвала суду № 23675615, 17.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 квітня 2012 р. № 5005/4889/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С.,розглянувши заяву Підприємства "Робітнича солідарність"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 28.12.2011у справі№5005/4889/2011за позовомПрокурора міста Тернівки Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради в особі Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство"доПідприємства "Робітнича солідарність"простягнення 239 900,51 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Тернівка Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради в особі Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство " звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до підприємства "Робітнича солідарність" (з урахуванням уточнень до позовної заяви) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 121 622,47 грн., 3568,18 грн. пені, 33 327,74 грн. інфляційних збитків, 7 998,33 грн. 3% річних та судових витрат. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 у справі №5005/4889/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 121622,47грн. основної заборгованості, 3 568,18 грн. пені, 33 327,74 грн. інфляційних збитків, 7 998,33 грн. 3 % річних та судові витрати. Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011 у справі №5005/4889/2011 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 залишено без змін.

Підприємство "Робітнича солідарність" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.12.2011 у справі №5005/4889/2011, в якій просить заяву задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України пункту 1 частини першої статті 611, частини третьої статті 651, частини другої статті 652, частини першої статті 782, статей 546, 784 Цивільного кодексу України та пункту 4 статті 226 Господарського кодексу України. В обґрунтування доводів, викладених у заяві, заявником подано копії постанов Вищого господарського суду України від 25.01.2011 у справі №3/81/10, від 12.01.2011 у справі №16/131, від 12.01.2011 у справі

№11/214-10(33/220-10(10/300-09), копію постанови Верховного Суду України від 21.02.2011 та рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.03.2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 28.12.2011 у справі №5005/4889/2011, про перегляд якої заявлено, зазначеною постановою залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних. При цьому Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин виходив з того, що відповідачем у порушення умов договору оренди не виконано належним чином свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, що відповідно до приписів законодавства є підставою для задоволення позову про стягнення основної заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також пені за прострочення виконання зобов'язання.

Водночас у постанові від 12.01.2011 у справі №11/214-10(33/220-10(10/300-09), Вищий господарський суд України скасував рішення та постанову судів попередніх інстанцій, відмовив у позові про стягнення збитків та неустойки за використання орендованого майна після закінчення дії договору оренди. При цьому суд касаційної інстанції зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач документально не обґрунтував позов, не довів порушення своїх прав, а також виникнення зобов'язань відповідача перед ним (збитки позивач обґрунтував умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті випадкового збігу обставин; не довів вчинення правопорушення, за яке стягується неустойка відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що орендоване приміщення було повернуто балансоутримувачу в день закінчення договору оренди). Таким чином, наведена постанова не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені судами обставини у цій справі в порівнянні з постановою, про перегляд якої просить заявник.

Разом з тим, не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права і рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.03.2011 з огляду на те, що у цій цивільній справі суди дійшли аналогічних висновків як і у справі №5005/4889/2011 в частині наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за послуги звязку за неналежне виконання договірних зобов'язань. При цьому судом відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення штрафу, оскільки зобов'язання між сторонами припинилися у зв'язку з розірванням договору (яким і було передбачено стягнення штрафу), а така санкція не може бути застосована на майбутнє. В наведеній частині судові рішення в цій справі та у справі №5005/4889/2011 прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, чим спростовуються доводи заявника щодо ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Крім того, як на докази неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2011 у справі №3/81/10, від 12.01.2011 у справ №16/131, якими рішення та постанови судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до судів першої інстанції. Оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, на зазначені постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України. Разом з тим, посилання заявника як на докази неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права на постанову Верховного Суду України від 21.02.2011 також не відповідає приписам пункту 1 статті 11116 ГПК України, оскільки такими доказами можуть бути судові рішення судів касаційної інстанції та не може бути постанова Верховного Суду України, ухвалена в порядку розділу ХІІ2 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Підприємству "Робітнича солідарність" у допуску справи №5005/4889/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко С.Могил В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)