Постанова № 23674509, 30.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2012 року 13:00 № 2а-1108/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом в інтересах держави в особіПершого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській областідоВідкритого акціонерного товариства «Бердичівський хлібозавод»про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області (далі по тексту - позивач, Комісія) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бердичівський хлібозавод»(далі по тексту - відповідач, ВАТ «Бердичівський хлібозавод») про стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 20 лютого 2012 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та зобовязано позивача до 16 лютого 2012 року подати додаткові докази по справі, а відповідача протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2012 року справу призначено до судового розгляду на 5 березня 2012 року.

У судове засідання, призначене на 5 березня 2012 року, зявився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібозавод». Представники прокуратури та позивача у судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. В звязку з заміною неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібозавод»на належного - Відкрите акціонерне товариство «Бердичівський хлібозавод», суд відклав розгляд справи на 19 березня 2012 року.

Судове засідання, призначене на 19 березня 2012 року, судом відкладалось на 28 березня 2012 року в звязку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 28 березня 2012 року представник позивача наполягав на задоволенні позову. Від прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач у судове засідання вдруге не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 28 березня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні та зобовязав представника позивача у строк до 30 березня 2012 року подати витребувані судом документи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (далі по тексту Закон України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР), Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV (далі по тексту Закон України від 23.02.2006р. № 3480-IV), Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. № 1591 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007р. за № 97/13364 (далі по тексту Положення № 1591) та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007р. № 2272, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12.02.2008р. № 120/14811 (далі по тексту Правила № 2272).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Комісії у відношенні ВАТ «Бердичівський хлібозавод»винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 2 лютого 2011 року № 59-КУ, яким встановлено порушення відповідачем пункту 10 статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР в частині невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 22 лютого 2010 року № 20-КУ, яке було винесено стосовно порушень вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006р. № 3480-IV та пункту 1 глави 7 розділу 5 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. № 1591, а саме: у термін, встановлений чинним законодавством, не опубліковано регулярну інформацію за 2008 рік в офіційному друкованому виданні.

Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 2 лютого 2011 року № 59-КУ надіслано на адресу ВАТ «Бердичівський хлібозавод»8 лютого 2011 року рекомендованим листом, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр поштових відправлень № 95.

17 травня 2011 року уповноваженою особою Комісії винесено постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «Бердичівський хлібозавод»та зобовязано керівника або повноважного представника зявитись 24 травня 2011 року до Комісії для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень.

Вказана постанова надіслана відповідачу 19 травня 2011 року рекомендованим листом, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр поштових відправлень № 272.

24 травня 2011 року уповноваженою особою Комісії на підставі доручення начальника територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 17.01.2011р. № 10-КУ у відношенні ВАТ «Бердичівський хлібозавод»складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 879-КУ.

Вказаним актом встановлено ознаки порушення відповідачем вимог пункту 10 статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР, а саме: невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 2 лютого 2011 року № 59-КУ, термін виконання якого закінчився 4 березня 2011 року.

24 травня 2011 року на підставі Акту про правопорушення на ринку цінних паперів № 879-КУ від 24 травня 2011 року уповноваженою особою Комісії винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 24 травня 2011 року № 879-КУ та постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 24 травня 2011 року надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром поштових відправлень від 26 травня 2011 року № 283.

2 червня 2011 року уповноваженою особою Комісії за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів винесено постанову № 855-КУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, якою на відповідача за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 2 лютого 2011 року № 59-КУ застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Зазначена постанова надіслана відповідачу 6 червня 2011 року рекомендованим листом, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр поштових відправлень № 307.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань зі сплати суми штрафу у строки, визначені законом, і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Стаття 2 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів додержання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Частиною 2 статті 6 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київської області.

Положеннями статті 7 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначено основні завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема якими є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; сприяння розвитку ринку цінних паперів; узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань: встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства; розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

Відповідно до положень статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам; проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій; надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення.; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 40 Закону України від 23.02.2006 № 3480-ІV регулярна річна інформація про емітента це звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Наведеною нормою встановлено перелік відомостей, що належать до річної інформації. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до строків, порядку та форми подання інформації про емітента.

Частина 6 статті 40 Закону України від 23.02.2006р. №3480-ІV закріплює, що строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пункту 15 частини 2 статті 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до покладених на неї завдань, встановлює вимоги щодо обовязкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

На реалізацію наведених положень законодавства України, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2007 року за № 97/13364, затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, яке регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів (далі - Інформація) емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 1 глави 7 розділу V вказаного Положення №1591 передбачено, що розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні, розміщення на сторінці в мережі Інтернет та подання до Комісії.

Розкриття річної інформації здійснюється у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Як встановлено судом, ВАТ «Бердичівський хлібозавод»не було опубліковано регулярну річну інформацію за 2008 рік в офіційному друкованому виданні, а отже, відповідач допустив порушення вимог законодавства про цінні папери.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР до повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відноситься, зокрема, надсилання емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;

Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України від 30.10.1996р. 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що Комісія при прийнятті постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів діяла в межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

При цьому, суд звертає увагу на приписи частини 2 статті 11 Закону України від 30.11.1996р. № 448/96-ВР, відповідно до якої рішення Комісії про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 2 червня 2011 року № 855-КУ.

Беручи до уваги те, що штраф у розмірі 17 000 грн. до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідачем у встановлені законодавством строки сплачено не було, доказів сплати вказаного штрафу станом на день розгляду цього спору відповідачем суду також не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд звертає увагу, що застосування штрафу за невиконання розпоряджень Комісії про усунення порушень законодавства про цінні папери є по своїй суті адміністративно-господарською санкцією у розумінні глави 27 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд звертає увагу, що постанова № 855-КУ від 2 червня 2011 року винесена у звязку з невиконанням відповідачем розпорядження про усунення порушень законодавства про ціні папери від 2 лютого 2011 року № 59-КУ, термін виконання якого закінчився 4 березня 2011 року, отже, позивачем дотримані також і вимоги статті 260 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Відповідно до часини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Бердичівський хлібозавод»(01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 15, оф. 65, код ЄДРПОУ 00377704) до Державного бюджету України шляхом перерахування на рахунок відкритий в Управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком 3111, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко