Постанова № 23674278, 27.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2012 року № 2а-2849/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реакційні труби»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про скасування рішень

за участю представників сторін:

позивача, Антонова К.О.,

відповідач, Кириленка М.Є.,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Реакційні труби»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Реакційні труби»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000722302/0-7771 від 19 лютого 2007 року, № 0004652302/2/50335 від 09 жовтня 2007 року, № 0003392302/2-31907 від 18 липня 2007 року та № 0000722302/2/31157 від 12 липня 2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.01.2012р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа, відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, слухається з обов'язковістю висновків та мотивів суду касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції містить вказівки на дослідження обставини порушення Прокуратурою Дарницького району м. Києва кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Реакційні труби»за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, підтвердження директором ТОВ «Реакційні труби»своєї причетності до фінансово-господарської діяльності позивача та погодився з порушеннями податкового законодавства, викладеними в акті перевірки № 753/2302/32344809 від 16 лютого 2007 року.

Також постанова суду касаційної інстанції містить вказівки про необхідність витребовування від позивача договорів доручення та договорів комісії, укладені між ТОВ «Реакційні труби»та торговцями цінними паперами, які мають відповідні повноваження згідно із законодавством України, акти приймання-передачі векселів, не створив стороні у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин у справі.

Ухвалою про прийняття справи до провадження у позивача було витребувано : засвідчені копії всіх документів щодо придбання та відчуження цінних паперів; письмові пояснення щодо підтвердження директором позивача наявності порушень вимог податкового законодавства ; письмові пояснення щодо стану розслідування (розгляду) порушеної відносно директора позивача кримінальної справи.

Представник позивача в судовому засіданні надав копію постанови від 18.12.2007р. про закриття кримінальної справи відносно директора позивача та пояснень директора, що він не погоджується з висновками акту перевірки.

З огляду на те, що представником відповідача обставина закриття кримінальної справи та відсутність узгодження податкового зобов'язання не заперечувалися, запити судом не направлялися.

У зв'язку з тим, що представник позивача в судовому засіданні 19.03.2012р. повідомив про відсутність інших документів, ніж договори та акти приймання -передачі векселів, справа розглядається за наявними документами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (далі -Відповідач, або ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Реакційні труби"(далі -Позивач, або ТОВ „Реакційні труби") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 01.01.2007р. За результатами перевірки складено акт від 16.02.2007р. №753/2302/32344809 (далі -Акт).

На підставі зазначеного акту ТОВ "Реакційні труби"(далі за текстом Позивач), було винесено податкове повідомлення рішення №0000722302/0-7771 від 19.02.07р., згідно якого донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток 1 356 535,4 грн. (996 368,00 грн. - основного платежу, та 360 167,40 грн. - фінансових санкцій).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався зі скаргою до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України.

За результатами розгляду скарг Позивача загальна сума донарахованих податкових зобов'язань становить:

- податкове повідомлення рішення №0000722302/0-7771 від 19.02.07р., згідно якого донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток 1 356 535,4 грн. (996 368,00 грн. - основного платежу, та 360 167,40 грн. - фінансових санкцій).

- податкове повідомлення рішення №0004652302/2/50335 від 09.10.2007р. про донарахування податкового зобов'язання у вигляді фінансових санкцій на суму 274950,60 грн.

- податкове повідомлення рішення №0003392302/2-31907 від 18.07.2007р. про донарахування податкового зобов'язання у вигляді фінансових санкцій на суму 138 016,60 грн.

Відповідно до Акту перевірки ТОВ "Реакційні труби" в порушення п. 4.1.4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включило до складу скоригованого валового доходу у 2005р.- 2006р. відсотки за погашеними векселями у сумі 3985599,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 996368,00 грн.

При цьому, як зафіксовано на стор. 9 Акту перевірки від 16.02.2007 р. № 753/2302/32344809, відповідач послався на копії актів пред'явлення векселів до платежу.

Як вбачається з зазначених актів, копії яких залучені до матеріалів справи, акти від 01.05.2005р., до договору №Т-128, від 01.04.2005р. до договору №Т-257, від 29.04.2005р. до договору № К-141/1, від 29.04.2005р. до договору № К-141/2, від 04.05.2005р. до договору №Т-360, від 01.06.2005р. до договору №Т-382, від 03.08.2005р. до договору №Т-460, від 17.04.2006р. до договору №Т69/2, від 15.05.2006р. до договору №Т-84/4, від 23.05.2006р. до договору № Т-89/3 від 23.05.2006р., від 01.06.2006р. до договору № Т-96/3 від 01.06.2006р., від 21.07.2006р. до договору № Т-129/4, містять вказівку про нарахування 7% річних на суму векселя.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", законодавство України про обіг векселів складається, зокрема, із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі.

Відповідно до статті 5 Уніфікованого закону, у переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною. Відсоткова ставка повинна бути вказана у векселі; при відсутності такої вказівки умова вважається ненаписаною. Відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо не вказана інша дата.

Статтею 77 вищезазначеного Закону визначено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, передбачає загальні засади щодо включення до складу валового доходу доходів від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

Так само і пп. 4.1.4 п. 4 ст. 4 вищезазначеного Закону визначає загальні поняття щодо включення до складу валового доходу доходів від продажу цінних паперів.

Механізм визначення доходів (збитків) від операцій з цінними паперами визначає пп. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, п.п. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями передбачено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Крім того, пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено поняття - витрати. Так під терміном - витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Також, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено поняття доходи. Так, під терміном доходи слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Суд доходить висновку, що при веденні обліку доходів та витрат від операцій з цінними паперами, для визначення об'єкту оподаткування за правилами п.п. 7.6 вищезазначеного Закону використовуються лише ті операції, які відбуваються при переході права власності, зокрема, отримання чи передача коштів як компенсація вартості, яка передається (сплачується) у зв'язку з таким відчуженням.

Натомість, відсотки, які нараховуються на векселі, не пов'язані з переходом права власності, а пов'язані з його наявністю, тобто сплачуються емітентом векселя його власнику як компенсація користування коштами, за час утримання векселя, а не як вартість векселя.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 7.6.1, усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Тобто доходи від векселя, які отримані (нараховані) не у зв'язку з набуттям (відчуженням) такого векселя, а у зв'язку з наявністю права власності на нього, мають оподатковуватися за загальними правилами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян