Постанова № 23673753, 20.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2012 року № 2а-273/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Майстер»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, третя особа Державна податкова адміністрація у м. Києві про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелиос Майстер» (надалі Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі Відповідач) про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що результати фактичної перевірки за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, не відображають дійсні обставини справи, суперечать норм чинного податкового законодавства, а відтак порушують законні права та інтереси Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. При цьому свою позицію, обґрунтовує тим, що ним на підставі та у спосіб, визначені законодавством було проведено перевірку, в ході якої були виявлені порушення норм чинного законодавства, що і стало правовою підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення. У задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 31.08.2011р. на магазині за адресою м. Київ, вул. Закревського,47 (відокремлений структурний підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Майстер») проводилася фактична перевірка по результатам якої було складено акт. В даному акті зазначено, що встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів в сумі 15234,58 грн., не оформлялися прибуткові та видаткові касові ордери на зазначену суму та не відображалися у касовій книзі.

27 вересня 2011 року Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 14 вересня 2011року №0003112330 про сплату штрафних санкцій 76172,90грн. Вказане податкове повідомлення - рішення винесене на підставі акта перевірки №0475/26/57/23/37098764 від 31.08.2011р.

Проте, не погоджуючись з даним рішенням субєкта владних повноважень, Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення, зокрема, подано скарги до ДПА у м. Києві, ДПС України копії направлено ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

За результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві рішенням №11162/10/25-214 від 23.11.2011 року Позивачу відмолено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з висновками викладеними в рішенні ДПА у м. Києві, Позивач подав скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги ДПС України рішенням від 23.12.2011 року №16/10-2415 Позивачу відмовлено в задоволенні скарги.

Виходячи зі змісту рішень винесених субєктами владних повноважень, прийнятими за наслідками розгляду Скарг Позивача, для їх незадоволення слугувала - відсутність документального підтвердження тієї обставини, що перевіряємий об'єкт господарської одиниці являється структурним підрозділом ТОВ «Гелиос Мастер», та посилання на пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 (далі Положення №637), Лист НБУ від 16.04.2010 року №11-110/2010-6116, згідно вказаного листа, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, то така готівка оприбуткована в касі підприємства не своєчасно.

Проте, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що така позиція Відповідача є помилковою, з огляду на наступне.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 №637 визначено, що відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до норм п. 3.7 Положення № 637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Водночас, п. 4.2 Положення № 637 структурним підрозділам, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, надано право не вести касової книги. Це неодноразово підкреслює і НБУ ( листи від 09.08.2010 р. № 11-110/4073-13707).

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, з подальшим направленням на рахунок підприємства, через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача (п. 3.7 Положення №637). Форму цієї супровідної відомості затверджено додатком 6 до Інструкції №45.

Порядок проведення інкасації регулюється Інструкцією з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах України, затвердженою постановою Правління НБУ від 14.02.2007 р. № 45 (далі - Інструкція № 45).

Таким чином, господарською одиницею, що перевірялася, нашого підприємства проводилось та проводиться інкасування готівки у відповідності з правом наданим Положенням №637 та з дотриманням правил інкасування та порядку оформлення документів під час здійснення останньої дії.

Відповідно до п.2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРС або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть»(п.4.2 Положення №637), магазин, як відокремлений структурний підрозділ, оприбуткував готівку у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеківРРО, касову книгу не веде та не оформляє прибуткові та видаткові касові ордери Касова книга ведеться в бухгалтерії підприємства та виписуються прибуткові касові ордери в день надходження готівкових коштів та видаткові касові ордери в день здавання готівкових коштів до банку.

Крім того, Положенням №637 передбачена можливість здавання готівковою виручки відокремленими підрозділами підприємства - юридичної особи я безпосередньо до каси такої юридичної особи, так і до будь якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичної особи, (пункт 2.8 Положення) дана позиція підтверджується в Листі НБУ від 09.08.2010 №11-110/4073-13707 .

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок регулюється Порядком №614 затвердженим наказом ДПА України 01.12.2000 року , зареєстровано в Мінюсті 5.02.2001 №106)

Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.7.5 р. 7 Порядку № 614 використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: 1). наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор; 2). підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій;'3). щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; 4). у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; 5). ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстратора у відповідному розділі книги.

Таким чином, положення Порядку №614 не містять вимог щодо фіксування/відображення в книзі КОРО факту інкасування готівкових коштів до банківської установи.

Щодо відсутності документального підтвердження тієї обставини, що перевіряємий об'єкт є структурним підрозділом Позивача суд звертає увагу на слідуюче.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру. Згідно статті 64 Господарського кодексу України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро служб тощо). Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення те інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, діють на основ положення про них, затвердженого підприємством, можуть відкривати рахунки і установах банків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Таким чином, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру та самостійно вирішує питання про утворення у своєму складі виробничих функціональних та відокремлених підрозділів.

Статтею 132 Господарського кодексу визначено особливості статусу відокремлених підрозділів (структурних одиниць) господарських організацій.

Відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організації визнаються суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність від імені цю господарських організацій без статусу юридичної особи.

Отже, перевіряємо ДПА у м. Києві, господарська одиниця, відповідно до установчих та внутрішніх документів є відокремленим структурним підрозділом та має право не вести касову книгу.

При цьому, не оприбуткування готівки у касовій книзі було спричинено тим, що оскільки перевіряючий обєкт є структурним підрозділом Позивача, готівка інкасується до банку.

Відповідно, до пункту 2.8. Положення №637 відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що Позивачем на адресу ДПА у м. Києві було направлено заперечення до акту вхідний №6611/10 від 07.09.2011р.

Згідно вимог п.86.8 Податкового кодексу України податкові повідомлення -

рішення в разі наявності поданих заперечень посадовими особами платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Так, ДПА у м. Києві та ДПС України не було надано жодних висновків щодо винесення податкового повідомлення рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва без урахування висновків по розгляду заперечень на акт перевірки, що є порушенням статті 86 Податкового кодексу України.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для його задоволення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 128, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 14.09.2011 р №0003112330 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер»штрафної (фінансової) санкції.

3. Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 32 грн. 19 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур