Постанова № 23673655, 22.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/337

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2012 року 16:12 № 2а-14895/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005952303 від 07.09.2011 р., за участю представників сторін:

представник позивача Приходько О.М.;

представник відповідача Алексєєнко В.М.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 жовтня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" (далі -позивач, ТОВ "АВАТЕХ ГРУП") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005952303 від 07.09.2011 р. (далі -ППР № 0005952303). Позовні матеріали передані на розгляд судді 20.10.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-14895/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2011 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-14895/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 16.08.2011 р. по 17.08.2011 р. ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено невиїзну позапланову перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" за період з 09.08.2010 р. по 31.05.2011 р., за результатами якої складено акт від 17.08.2011 р. № 1873/2303/37200460 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0005952303, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37 367,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00 грн., всього на суму 37 368,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі ППР № 0005952303.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "АВАТЕХ ГРУП", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV); Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон № 755-IV).

За твердженням відповідача, підставою для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій було заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 37 367,00 грн., а саме за березень 2011 р. на суму 16 367,00 грн., за квітень 2011 р. на суму 7 392,00 грн., за травень 2011 р. на суму 13 608,00 грн.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва було складено акти невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" (далі -контрагент позивача) № 1374/23-04/37270433 від 06.06.2011 р., № 1655/23-04/37270433 від 13.07.2011 р., якими встановлено нікчемність правочинів з контрагентами. Згідно висновків зазначених актів перевірки у контрагента позивача відсутня реальна можливість поставок товарів (робіт, послуг), в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" носили характер нікчемного правочину.

Разом з тим, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" було укладено ряд наступних договорів:

Договір надання послуг від 15.03.2011 р. про виконання ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" робіт згідно Специфікації (Додатку № 1 до даного Договору) та зобов'язання позивача прийняти обладнання і належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до Договору. Загальна ціна даного Договору складала 68 200,00 грн., в т.ч. ПДВ -11 366,67 грн. Перелік наданих послуг зазначений у наявних в матеріалах справи копіях Додатку № 2 (Специфікації) до даного Договору, Акту надання послуг № 3103-112 від 31.03.2011 р., податкової накладної № 112 від 31.03.2011 р. на загальну суму 68 200,00 грн., в т.ч. ПДВ -11 366,67 грн.

Договір купівлі-продажу товару від 15.03.2011 р. про здійснення ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" поставки та передачі у власність позивачеві товару та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар, перелік якого зазначений у п. 1.2 даного Договору, наявних в матеріалах справи копіях Додатку № 1 (Специфікації) до даного Договору від 15.03.2011 р., Додатку № 2 (Специфікації) до даного Договору від 04.04.2011 р., видаткових накладних № 1503-107 від 15.03.2011 р., № 0404-151 від 04.04.2011 р., податкових накладних № 107 від 15.03.2011 р., № 151 від 04.04.2011 р. на загальну суму 78 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -13 000,00 грн.

Договір б/н купівлі-продажу товару від 04.05.2011 р. про здійснення ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" поставки та передачі у власність позивачеві товару та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар, перелік якого зазначений у п. 1.2 даного Договору, наявних в матеріалах справи копіях Додатку № 1 (Специфікації) до даного Договору від 04.05.2011 р., видаткової накладної № 04/05/11-153 від 04.05.2011 р., податкової накладної № 153 від 04.05.2011 р. на загальну суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -5 000,00 грн.

Договір б/н купівлі-продажу товару від 14.05.2011 р. про здійснення ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" поставки та передачі у власність позивачеві товару та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар, перелік якого зазначений у п. 1.2 даного Договору, наявних в матеріалах справи копіях Додатку № 1 (Специфікації) до даного Договору від 14.05.2011 р., видаткової накладної № 31/05/11-115 від 31.05.2011 р., податкової накладної № 155 від 31.05.2011 р. на загальну суму 48 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -8 000,00 грн.

ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" виписало на адресу ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" податкові накладні на загальну суму 224 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ -37 366,67 грн.), які підписані від імені ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" Кабишем Р.В. та скріплені печаткою підприємства (наявні в матеріалах справи копії на стор. 27 - 31 матеріалів справи).

Судом встановлено, що за поставлену продукцію ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" розрахувалось шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" безготівкових коштів на повну суму поставленого товару та наданих послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок та платіжних доручень.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд дійшов висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, сплата або нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітний період з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС", придбання товару та надання послуг за вищевказаними договорами надання послуг та купівлі-продажу товару.

Досліджуючи питання щодо реальності придбання позивачем товару та придбання його з метою використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих позивачем реєстраційних документів суд встановив, що ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі іншими машинами та устаткуванням; інших монтажних робіт; оптової торгівлі будівельними матеріалами; оптової торгівлі залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням; роздрібної торгівлі залізними виробами, фарбами та склом.

Під час розгляду даної справи представником позивача надано суду завірені копії наступних документів щодо ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС": свідоцтва № 100318928 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.01.2011 р., довідки про взяття на облік платника податків від 10.01.2011 р. № 32700/29-111.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та відповідно складати податкові накладні. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за березень -травень 2011 року, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Доказів підтвердження того, що ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем суду не надано.

Крім цього, реальність придбання позивачем товарів для подальшого використання їх у своїй господарській діяльності підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг) -це не підтвердження податковими накладними або оформлення їх з порушенням вимог встановлених нормами Закону чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 198.6 статті 198, пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" з його контрагентом - ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС" здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім цього, суд не погоджується з висновками Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" і ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС", виходячи з нижченаведеного.

Частина 1 статті 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною 2 статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 3 цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 18 Закону № 755-IV відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу, що позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Разом з тим, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за березень -травень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "УКРТУРПРОМ ВС", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України є помилковими, відтак визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37 368,00 грн. є протиправним, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем ППР № 0005952303.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0005952303 від 07.09.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" у розмірі 6,80 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова