Постанова № 23673475, 21.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2012 року № 2а-1893/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікма-2010" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» (далі по тексу - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 598/15-3 від 02 грудня 2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1893/12/2670 та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 28 лютого 2012 року.

У судовому засіданні 28 лютого 2012 року представником позивача підтримано позовні вимоги, надано на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження необхідні документи.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у задоволенні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-1893/12/2670 до розгляду у судовому засіданні на 13 березня 2012 року.

У судовому засіданні 13 березня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 598/15-2 порушує права позивача та законні інтереси, та повинно бути визнано протиправним та скасовано з огляду на 1) подання позивачем до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва в порядку, передбаченому законодавством України податкових декларацій з податку на додану вартість, які свідчить про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання та податкового кредиту підтверджується примірниками декларацій з податку на додану вартість позивача, на якій відповідачем поставлено штамп про одержання із зазначенням дати прийняття; 2) розрахунками коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на дану вартість; 3) реєстрами виданих та отриманих податкових декларацій.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні адміністративний позов не визнав, письмових заперечень не надав, але послався на безпідставність позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні. У судове засідання 13 березня 2012 року представник відповідача не зявився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглянув адміністративну справу № 2а-1893/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» (ідентифікаційний код 37194541) зареєстроване як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 12 липня 2010 року за адресою: 01042, місто Київ, вул. Глазунова, 4/47 (копія Довідки серії АА № 417592 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010», затвердженого Протоколом загальних зборів учасників № 01/12/2011 від 01 грудня 2011 року Товариство є юридичною особою за законодавством України, має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки у національній та іноземній валюті.

Пунктом 3.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» визначені основні види діяльності, що здійснює Товариство, зокрема, розробка і практичне здійснення спільних з іноземними інвесторами проектів і комерційних ініціатив, сприяння залученню іноземних інвестицій в економіку України; торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів; спеціалізована оптова торгівля продовольчими та іншими видами торгівлі тощо.

Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 грудня 2011 року № 598/15-3 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010».

Спірне рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 грудня 2011 року № 598/15-3 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийняте на підставі висновку комісії, створеної відповідно до розпорядження Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 грудня 2011 року № 224р, якою встановлено неподання позивачем протягом 12 місяців (з 01 листопада 2010 року по 01 грудня 2011 року) податковому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), що на думку відповідача, свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснення з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту.

Представник позивача зазначає, що такі висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про неподанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» протягом 12 послідовних місяців декларації з податку на додану вартість є необґрунтованими та протиправними.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі по тексту Положення № 1394). Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах "а" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Зокрема, пунктом 184.1. статті 184 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 337.3 статті 337 розділу XVIII Кодексу передбачено особливості анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість - інвестора. Так, відповідно до вказаної норми, якщо інвестор (його постійне представництво), який є платником податку на додану вартість, подає податковому органу декларацію (податковий розрахунок) з податку на додану вартість, яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок/придбання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість не відбувається.

Як вже зазначалось, спірне рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02 грудня 2011 року № 598/15-3 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийняте у звязку з неподанням позивачем до відповідача протягом 12 місяців декларацій з податку на додану вартість, як це визначено підпунктом «г»пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 184.2. статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Таким чином, наведена норма підставою для анулювання визначає саме відсутність оподатковуваних поставок протягом вказаного періоду, тобто операцій платників податку з товарами, що є обєктом оподаткування податком на додану вартість та неподання протягом 12 місяців декларацій з податку на додану вартість.

При цьому, у листі Державної податкової адміністрації України «Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації» від 14 лютого 2011 року № 4021/7/16-1417 зазначено, що відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V Кодексу платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобов'язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

При цьому, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за рішенням платника умовний продаж визначається платником у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду на дату подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно).

Суд зазначає, що доводи представника позивача про те, що протягом 2010 року ним формувався податковий кредит за оподатковуваними операціями його контрагентів, який відображався у податкових деклараціях заслуговують на увагу та спростовують виснвокви комісії, викладені у оспорюваному рішенні з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться копії декларацій з податку на додану вартість з підтвердженням їх подання до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, а саме із печаткою про отримання вхідної кореспонденції, зокрема: податкова декларація з податку на додану вартість від 17 листопада 2010 року (усього податкових зобовязань на суму 196582 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 16 грудня 2010 року (податкових зобовязань на суму 348038 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 18 січня 2011 року (податкових зобовязань на суму 266145 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 16 лютого 2011 року (податкових зобовязань на суму 27080 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 15 березня 2011 року (податкових зобовязань на суму 238,00 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 15 квітня 2011 року (податкових зобовязань на суму 302633 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 19 травня 2011 року (податкових зобовязань на суму 263617 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 20 червня 2011 року (податкових зобовязань на суму 637304 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 20 липня 2011 року (податкових зобовязань на суму 382283 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 19 серпня 2011 року (податкових зобовязань на суму 315981 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 19 вересня 2011 року (податкових зобовязань на суму 1131332 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 19 вересня 2011 року (податкових зобовязань на суму 1131332 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 20 жовтня 2011 року (податкових зобовязань на суму 723226 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 21 листопада 2011 року (податкових зобовязань на суму 793128 грн.); податкова декларація з податку на додану вартість від 16 січня 2012 року (податкових зобовязань на суму 51185 грн.).

При цьому, представником позивача надано суду копій розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту, які подавались до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва протягом 2010 року, що спростовує твердження відповідача про неподання Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» податкових декларацій з податку на додану вартість протягом 12 календарних місяців.

Крім цього, на вимогу суду, представником позивача надано суду докази та підстави правомірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість, що відображались останнім в поданих до відповідача деклараціях з податку на додану вартість, зокрема, надано копії договорів купівлі продажу нафтопродуктів, укладених протягом 2010 року; податкових накладних та договорів поставок нафтопродуктів.

Відповідно до підпункту 5.1.3. Положення № 1394 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Пунктом 5.2. Положення № 1394 встановлено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до підпункту 5.5.2.3. Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Суд зазначає, що відповідачем не виконано покладений на нього Кодексом адміністративного судочинства України обовязок доказування, не надано суду ні довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, ні податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» підялгає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 84 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 598/15-3 від 02 грудня 2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010».

3. Судові витрати в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривни девятнадцять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікма-2010» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шарпакова В.В.