Постанова № 23672557, 19.04.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/4154/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенко І.М.

при секретарі Бебешко Ю.О.

за участю

представників позивача Падасенко Ю.В., Дубовіка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83017, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою Господарського суду Донецької області від 23.11.2010 року по справі №42/78Б Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

27.03.2012 року позивачем подано приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, як реєстратору єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, заяву про вчинення реєстраційної дії, а саме - виключення записів про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, які належать боржнику на праві власності з Єдиного державного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна.

Однак відповідачем було надано письмову відмову у здійсненні таких дій з посиланням на усні роз'яснення Головного управління юстиції у Донецькій області та відсутність правових підстав.

Позивач зазначив, що згідно із п. 1.5 вказаного Положення, право внесення та вилучення записів до Реєстру заборон про заборону, арешти щодо нерухомого майна, та вчинення інших дій належить реєстратором Реєстру заборон. Реєстраторами зокрема виступають: державні нотаріальні контори, державні нот оральні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу, державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії, помічник (консультант) нотаріуса.

Аналогічні положення містяться і в п. 2 Тимчасового порядку реєстрації іпотек, затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 410 від 31 березня 2004 року.

Тобто, позивач зазначив, що виключення відповідачем 1 у даному випадку записів про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна власності згідно Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна та виключення записів з Державного реєстру іпотеку, не буде вважатися нотаріальною дією, яку має право здійснювати тільки той самий нотаріус, який наклав ці обмеження.

Таким чином, позивач вважає, що Приватний нотаріус має провести лише реєстраційні дії, які передбачені законом, тобто Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалення господарським судом Донецької області 23.11.2010 року постанови про визнання ТОВ «Укркнотракт» банкрутом має ознаки такого юридичного факту та тягне наслідки, передбачені статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, скасовує арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Крім того, позивач зазначив, що при укладанні договорів про доступ до цих реєстрів, реєстратори виконують делеговані державою функції.

Таким чином, позивач просив зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_3, як реєстратора Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна провести реєстрацію виключення записів заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, яке належить боржнику ТОВ «Укрконтракт» на праві власності, а саме записи: в реєстрі заборон за №7674328, контрольна сума 995507Б64; в реєстрі заборон за №7675416, контрольна сума 542В6ГЕ7БД; в реєстрі заборон за №7689506, контрольна сума 550А222Г07; в реєстрі заборон за №7689548, контрольна сума Е1Б4В1Д79Г та виключення записів з державного реєстру іпотек щодо майна, яке належить боржнику ТОВ «Укрконтракт», а саме: в реєстрі іпотек за № 7705375, контрольна сума 04В694928Б; в реєстрі іпотек за № 7705973, контрольна сума 2124Е5857Б; в реєстрі іпотек за № 7695418, контрольна сума А3Е63А05БД; в реєстрі іпотек за № 7695465, контрольна сума ДБЕ79А64В7.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, свої вимоги мотивував аналогічно викладеному у позовній заяві, надав відповідні пояснення на заперечення відповідача, просив позов задовольнити повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце повідомлявся належним чином. 19.04.2012 року через канцелярію суду надав клопотання відповідно до якого зазначив, що проти позову не заперечує та просить суд розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази які є в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Згідно ч.3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Так, в судовому засіданні встановлено, що постановою Господарського суду Донецької області від 23.11.2010 року по справі № 42/78Б Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» (код ЄДРПОУ 21651641) визнано банкрутом. Ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Падасенко Юлію Валеріївну.

В ході ліквідаційної процедури було виявлено, що в Єдиному державному реєстрі відчуження об'єктів нерухомого майна існують записи щодо наявності обтяжень на майно, яке належить банкруту - підприємству ТОВ «Укркотракт», а саме: в реєстрі заборон за №7674328, контрольна сума 995507Б64; в реєстрі заборон за №7675416, контрольна сума 542В6ГЕ7БД; в реєстрі заборон за №7689506, контрольна сума 550А222Г07; в реєстрі заборон за №7689548, контрольна сума Е1Б4В1Д79Г та виключення записів з державного реєстру іпотек щодо майна, яке належить боржнику ТОВ «Укрконтракт», а саме: в реєстрі іпотек за № 7705375, контрольна сума 04В694928Б; в реєстрі іпотек за № 7705973, контрольна сума 2124Е5857Б; в реєстрі іпотек за № 7695418, контрольна сума А3Е63А05БД; в реєстрі іпотек за № 7695465, контрольна сума ДБЕ79А64В7.

У відповідності до абзацу 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та частини 1 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ліквідатором Падасенко Ю.В. 27.03.2012 року за №02/27-03 до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 була подана заява про скасування обтяжень на вищезазначене нерухоме майно.

Однак, листом від 30.03.2012 року вих. №29/02-31 приватний нотаріус ОСОБА_3 повідомив, що згідно приписів діючого законодавства України, він не має жодних підстав для скасування обтяжень на зазначене в заяві майно.

Позивач, з відмовою про скасування обтяжень на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Укрконтракт» не погоджується та вважає, що її незаконною.

Так, проблемою даного спору є питання щодо проведення реєстрації виключення записів заборон відчуження та виключення записів з державного реєстру іпотек.

З приводу спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У розумінні ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За ст. 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, кваліфікую чою ознакою змісту адміністративного позову відповідно до положень частини 4 ст. 105 КАС є юридична значущість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків зазна ченої особи від такого рішення, дії чи бездіяльності.

Внесення до Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна, згідно Положенню про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, та Державному реєстру іпотек (за Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410) стосовно обтяження нерухомого майна іпотекою, здійснюють реєстратори.

Отже, за даних обставин відповідач 1, як реєстратор Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, виконує делеговані йому законодавством повноваження із внесення та виключення записів про заборону відчудження нерухомого майна, а також державної реєстрації іпотек, рішення ті дії якого беспосередньо впливають на обсяг прав та обовязків позивача, а тому відповідач за даних спірних правовідносин є субєктом владних повноважень у розуміні ст. 3 КАС України.

За приписами ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про відновлення платоспроможності), який є спеціальним у регулюванні правовідносин щодо відновлення платоспроможності суб'єкта господарювання, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

На підставі ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси серед інших нотаріальних дій мають право в тому числі посвідчувати правочини, накладати та знімати заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, а також вчиняти інші нотаріальні дії, визначені цією правовою нормою.

Порядок накладення заборони визначений ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та п. 250-252 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (далі за текстом - Інструкція 20/5).

Зокрема заборона накладається при видачі кредиту кредитором, при посвідченні договорів та інших випадках, та реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Накладені заборони щодо відчуження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за N 364/3657 (зі змінами), чи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830.

Правовідносини із зняття заборони встановлені зокрема ст. 74 Закону України «Про нотаріат» та п. 253 Інструкції № 20/5.

У відповідності до вказаних норм, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Як вбачається із Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5 Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про: обтяження нерухомого майна, тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з Реєстру заборон.(п. 1.1).

Згідно п. 1.5 цього ж Положення право внесення та вилучення записів до Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна, та вчинення інших дій належить реєстраторам Реєстру заборон. Реєстраторами зокрема виступають:

- державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;

- державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

- помічник (консультант) нотаріуса.

Відносно обтяження майна іпотекою та правовідносин із її реєстрації, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Іпотекою, у розумінні ст. 1 Закону України «Про іпотеку», є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За ст. 9 цього ж Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Отже, обтяження майна іпотекою тягне обмеження для власника у розпорядженні власним майном, зазначені у ст. 9 Закону України «Про іпотеку».

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»). Такий порядок, зокрема, встановлений Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410

Внесення до Реєстру іпотек відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду. При цьому, Державний реєстр іпотек це єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної (п.п. 1, 6 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410).

Після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Реєстраторами Державного реєстру іпотек є: державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, тощо (п. 2 Тимчасового порядку реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 410 від 31 березня 2004 р.).

Отже, виходячи з аналізу наведених положень, реєстратором Реєстру заборон та Державного реєстру іпотек можуть виступати не тільки приватні нотаріуси, але й інші суб'єкти, якими з адміністратором укладений відповідний договір, та які мають доступ до цього реєстру через комп'ютерну мережу.

Таким чином, суд вважає доводи позивача з приводу того, що нотаріус фактично може діяти у статусі нотаріуса (при вчиненні нотаріальних дій), та реєєстратора (при здійсненні дій з Реєстром заборон та Державним реєстром іпотек) законними та обгрунтованими, а здійснюючи повноваження реєстратора, нотаріус не здійснює нотаріальних дій, оскільки дія із технічного внесення запису у вказані Реєстри не є нотаріальною, так як за таких обставин, не підпадає під перелік нотарільних дій, що визначений ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

Підтвердженням наведеного доводу є також і те, що вносити записи до Реєстру заборон може не тільки нотаріус, алей й інші суб'єкти (ДП «Інформаційний центр», помічники нотаріусів»). Разом з цим рішення про визнання особи банкрутом не є результатом вчинення нотаріальної дії, але є підставою для внесення записів до в тому числі і Реєстру заборон.

При цьому, позивачем вірно зазначено в своєму позові, що така постанова суду є юридичним фактом, із яким Закон пов'язує скасування арешту та інших обмежень на майно боржника, якого визнано банкрутом, і Закон не встановлює будь-яких виключень із цього правила - постанова суду є самодостатньою підставою для скасування арештів майна та обтяжень його іпотекою незважаючи на те, що вона не передбачена у якості підстави для зняття заборони та виключення запису з Державного реєстру іпотек у Законі України «Про нотаріат» та Інструкції № 20/5.

Враховуючи вказані доводи та правові норми, наявність рішення господарського суду про банкрутсво боржника, що є підставою для скасування арештів та обтяжень його майна, суд вважає позовні вимоги законними та такими що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» до Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати реєстратора Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек - приватного нотаріуса ОСОБА_3 провести реєстраційні дії з виключення записів про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, що належить ТОВ «Укрконтракт» (ЄДРПОУ 21651641) на праві власності, а саме записи:

- в реєстрі заборон за №7674328, контрольна сума 995507Б64;

- в реєстрі заборон за №7675416, контрольна сума 542В6ГЕ7БД;

- в реєстрі заборон за №7689506, контрольна сума 550А222Г07;

- в реєстрі заборон за №7689548, контрольна сума Е1Б4В1Д79Г.

Зобов'язати реєстратора Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек - приватного нотаріуса ОСОБА_3, провести реєстраційні дії з виключення записів з Державного реєстру іпотек щодо майна, належного ТОВ «Укрконтракт» (ЄДРПОУ 21651641), а саме записи:

- в реєстрі за № 7705375, контрольна сума 04В694928Б;

- в реєстрі за № 7705973, контрольна сума 2124Е5857Б;

- в реєстрі за № 7695418, контрольна сума А3Е63А05БД;

- в реєстрі за № 7695465, контрольна сума ДБЕ79А64В7.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 19 квітня 2012 року.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.