Постанова № 23672303, 19.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2012 р. 11:40 Справа №2а-9779/09/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК

про скасування рішення

Суть спору: Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування рішення №1239 від 27.07.09р. про застосування фінансових санкцій в сумі 13296,92грн. та нарахування пені в розмірі 29745,98грн., мотивую чи тим, що на думку позивача внаслідок неправомірних дій відповідача щодо перерозподілу грошових коштів у підприємства зросла недоїмка по страхових внесках і, відповідно, збільшилась пеня й штрафні санкції, що призвело до помилкових нарахувань недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.09р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 27.07.09р. прийнято рішення №1239 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а саме пеня в розмірі 29745,98грн. та фінансові санкції у розмірі 13296,92грн. за період з 20.11.08р. по 08.07.09р. (а.с. 7).

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. При цьому Закон № 1058-ІV не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків.

При цьому, відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до ч.14 ст. 106 Закону рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Судом встановлено, що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09р. у справі № 2-а-3197/08/8/0170 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.12.08р. у справі № 2а-3197/08/8, якою задоволений позов Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя. Визнані протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів позивача, сплачених на оплату страхових внесків на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1032 від 13.12.07р. після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 1032 від 13.12.07р. та в період примусового виконання цього рішення. Крім того, визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня «Таврида», на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р., в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку (а.с. 12-20, 45-54).

Під час розгляду судом справи № 2а-3197/08/8/0170 судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» оскаржило рішення № 1032 від 13.12.07р. до Господарського суду АРК у термін 10 робочих днів з дня одержання, тому звернення позивача до Господарського суду АРК з позовом про оскарження Рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені та факт прийняття цього позову до провадження зупинило строки сплати цих фінансових санкцій та пені до винесення судом рішення у справі. Таким чином, виходячи з положень вищезазначених норм Закону № 1058, відповідач повинен був зупинити стягнення за рішенням № 1032 саме на період судового оскарження цього рішення, але безпідставно не зробив цього.

Ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з тим, що виконавче провадження за рішенням №1032 досі відкрито та ведеться примусове його виконання, Управління ПФУ не має право перерозподіляти страхові внески підприємства на користь погашення заборгованості за рішенням №1032.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Оскільки стягнення за рішенням №1032 повинно було бути зупинено на період судового оскарження цього рішення, то нарахування пені повинно здійснюватись з моменту набрання судовим рішенням, яким відмовлено в задоволенні позову про скасування рішення №1032, законної сили, а саме з 05.06.08р. Однак, як свідчать матеріали справи, зокрема, оскаржуване рішення відповідача №1239, пеня нарахована за цим рішенням за період з 20.11.08р. по 08.07.09р.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2008 року та згідно з карткою особового рахунку підприємство повинно було сплатити 132969,14грн. (а.с. 79-80). Фактично підприємством за жовтень 2008 року було сплачено 163600,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями які є в матеріалах справи та підтверджується довідками про сплату страхових внесків наданими підприємством (а.с. 76-78). Підприємством своєчасно та в повному обсязі були сплачені страхові внески за жовтень 2008 року.

Позивачем в судовому порядку було оскаржено вимогу Управління ПФУ №Ю-926 від 07.11.08р., в суму якої входить заборгованість за жовтень 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.11р. по справі №2а-7284/08/8 за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про скасування вимоги №Ю-926 від 07.11.08р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 926 від 07.11.08 року про сплату боргу у розмірі 1009698,48грн. стосовно Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.11р. постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.11р. по справі №2а-7284/08/8 залишено без змін (а.с. 147-152).

Отже, Управління ПФУ не мало права нараховувати пеню та фінансові санкції на спірну на той час суму недоїмки за жовтень 2008 року. Вимога, в яку включено суму недоїмки за жовтень 2008 року, була оскаржена підприємством в судовому порядку, як факт існування боргу на дату формування вимоги, і яку, за результатами розгляду скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до абзацу 2 ч. 12 ст. 106 Закону України № 1058, у разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.

На суми пені та фінансових санкцій, накладених (нарахованих) у період з 01.01.07р. до 01.01.09р., між підприємством та Управлінням ПФУ підписано Договір про розстрочення від 20.12.10р.

Відповідно до п. 11 Постанови Правління ПФУ від 21.05.09 «Про затвердження Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року», Страхувальнику, який протягом шести місяців з дня укладення окремого договору у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за цей період не накладаються (не нараховуються).

Отже, в подальшому, в зв'язку з тим, що підприємство виконує умови договору та не допускає виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, Управління ПФУ не має право нараховувати пеню та штрафи.

Вивчивши надані документи, з урахуванням вимог ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення №1239 від 27.07.09р.. про нарахування позивачу пені за несвоєчасну сплату позивачем фінансових санкцій, у звязку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення по справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №1239 від 27.07.09р. про застосування фінансових санкцій в сумі 13296,92грн. та нарахування пені в розмірі 29745,98грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ОКПО 05905680) 3,40грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.