Рішення № 2367202, 21.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/327

21.10.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Волинська фондова компанія»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»

про стягнення 13 627, 19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Климовець З.В. –представник за довіреністю № 373 від 15.07.08.;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Волинська фондова компанія»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»про стягнення заборгованості в сумі 13 627, 19 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він відповідно до взятих на себе зобов’язань за усним договором продав відповідачу товар відповідно до видаткової накладної № - 000000760 від 18.07.2007 року на суму 13 410, 00 грн.

Розрахунок за отриманий товар відповідач не здійснив.

В ході досудового врегулювання спору позивач, 10.04.2008 року направив на адресу відповідача претензію з вимогою протягом 7 днів з моменту її отримання перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості. Однак, відповідач вимоги позивача залишив без відповіді, борг не погасив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 року порушено провадження у справі № 33/327, розгляд справи призначено на 22.09.2008 року.

11.09.2008 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла апеляційна скарга від товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 25.09.2008 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.07.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2008 року призначено розгляд справи на 21.10.2008 року.

У судове засідання 21.10.2008 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 13 410, 00 грн. основної суми заборгованості, 429, 12 грн. індексу інфляції, 169, 26 грн. 3% річних, витрати по оплаті державного мита в сумі 140, 08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням перерахунку судом штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно видаткової накладної № - 000000760 від 18.07.2007 року закрите акціонерне товариство «Волинська фондова компанія»передало товариству з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»товар на загальну суму 13 410, 00 грн.

Товар був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»згідно довіреності на отримання товару серій ЯНЯ №742969 від 09.07.2007 року, Скоком О.О., без зазначення будь-яких претензій по якості та обсягу отриманого товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.05.2008 року позивач направив претензію відповідачу з вимогою перерахувати на рахунок позивач заборгованості у розмірі 13 410, 00 протягом 7 днів з моменту отримання претензії.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав претензію 08.05.2008 року, тобто мав сплатити борг до 14.05.2008 року.

Отже, факт отримання товару та наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 13 410, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок індексу інфляції за період з червня 2008 року по вересень 2008 року:

13 410, 00 * 100,8% * 99,5% * 99,9% * 101, 1% - 13 410, 00 = 174, 04 грн.

За період з 24 червня 208 року по 16 жовтня 2008 року 3% річних становить:

13 410, 00 * 3% * 115 / 366 = 126, 40 грн.

Таким чином сума трьох процентів річних та індексу інфляції становлять 126, 40 грн. та 174, 04 грн. відповідно та підлягають задоволенню.

Відповідно до пп. а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито»ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 13 710, 44 грн., тому сума державного мита –137, 10 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита у розмірі 137, 10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»(юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Голосіївська, 9; фактична адреса: 01601, м. Київ, вул.. Велика Васильківська, 13, оф. 516; код ЄДРПОУ 25586892) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь закритого акціонерного товариства «Волинська фондова компанія»(43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16; п/р 2600830188 у Волинському обл. управлінні ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 303398, код ЄДРПОУ 13356951) суму основного боргу у розмірі 13 410 (тринадцять тисяч чотириста десять) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 40 коп., індекс інфляції у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 04 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 10 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Мудрий С.М.