Рішення № 23669020, 27.03.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1913/108/12Головуючий у 1-й інстанції Ігнатова Г.В. Категорія - 27 Доповідач - Бершадська Г.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Міщія О. Я., Ткача З. Є.,

при секретарі - Дуда Г.І.

з участю представника апелянта ПАТ КБ "Приват Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Підгаєцького районного суду від 2 лютого 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № TEYOAN02001334 від 7.11.2007 року в сумі 5768,64 дол. США та судових витрат по справі.

Позивач зазначив, що згідно умов кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачці кредит в сумі 12920,57 дол. США на термін до 6.11.2012 р., який остання зобов'язалася повернути разом з відсотками за користування згідно встановленого графіку. Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань, ПАТ КБ "Приват Банк" просив достроково стягнути всю суму заборгованості за кредитним договором станом на 11.08.2011 року в сумі 5768,64 дол. США, що включає:

4444,57 дол. США -заборгованості за кредитом,

778,37 дол. США -заборгованості по процентах за користування кредитом,

204,96 дол. США -заборгованість по комісії,

340,74 дол. США -пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Підгаєцького районного суду від 2 лютого 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором № TEYOAN02001334 від 7.11.2007 року, а саме: заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту -2609,80 дол. США, несплачені відсотки за користування кредитом -216,31 дол. США, заборгованість по комісії за користування кредитом -204,96 дол. США. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору у сумі 230 грн.. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" в користь ОСОБА_2 витрати по оплаті за проведення судово-економічної експертизи в сумі 984,48 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ КБ "ПриватБанк"звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову посилаючись на те, що суд безпідставно надав переваги висновку експерта, який проведено неатестованим експертом та не взяв до уваги і не перевірив підстав збільшення заборгованості по тілу кредиту за погодженими сторонами умовами кредитного договору (про оплату щорічних страхових платежів, які відповідачка самостійно не здійснювала), а також не врахував законності збільшення процентної ставки з 12.96% до 15%, яку остання прийняла, сплачуючи проценти за цією ставкою. ПАТ КБ "ПриватБанк" просив долучити до матеріалів справи меморіальні ордера про сплату страхових платежів та дані про підняття процентної ставки, які долучались в суді першої інстанції до письмового пояснення на висновок експерта, однак відсутні в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що умовами кредитного договору було передбачено страхування заставного майна -автомобіля та особисте страхування. Так як відповідачка в послідуючих роках самостійно не оплачувала страхових платежів, то за умовами договору банк сплачував їх і на вказану суму збільшувалось тіло кредиту. Суд також не взяв до уваги законності підняття процентної ставки з 12.96% до 15%. Після реалізації автомобіля з виручених коштів було погашено просрочену заборгованість та решту було зараховано на погашення поточних платежів. Оскільки виручені кошти не погашали всю існуючу заборгованість за кредитним договором, банк звернувся із зазначеним позовом.

ОСОБА_2 вважає рішення суду законним і обгрунтованим, повністю погоджується з висновком експерта та пояснила, що вона щомісячно сплачувала по 255 дол. США, а потім передала банку автомобіль для реалізації та погашення решту кредиту у зв'язку з неспроможністю виконання умов договору. Страхових платежів самостійно в страхову компанію не оплачувала.

Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що мало місце безпідставне завищення кредиту та неправомірне підняття процентної ставки, а також з того, що банком пропущено строк позовної давності по вимозі про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено, що 7 листопада 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № TEYOAN02001334, за яким банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти на строк з 7.11.2007 р. по 6.11.2012 р. у сумі 12920,58 дол. США на наступні цілі:

? -10455,75 дол. США - на купівлю автомобіля;

? -6,8 дол. США -для слати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2;

? -48,33 дол. США -на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № ТЕYОАК00061028 від 07.11.2007 року, договору особистого страхування №ТЕYОLК00061034 від 07.11.2007 року на строк до 06.11.2008 року;

? -239,98 дол. США -винагороди за надання фінансового інструменту;

? -2233,18 дол. США -на оплату страхових платежів, у випадку та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3; 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,08% на місяць на суму залишку заборгованості.

ОСОБА_2 відповідно зобов'язалась щомісячно в період з 10 по 15 число надавати банку кошти в сумі 253,29 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами 7.11.2007 року укладений договір застави рухомого майна №ТЕYОАN02001334, згідно якого ОСОБА_2 передала в заставу автомобіль Daewoo Nexia 2007 року випуску д.н. НОМЕР_1.

ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши ОСОБА_2 кредит в сумі 10455 дол. США, однак остання не виконувала належним чином зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитом в загальній сумі становить 5768,64 дол.США.

За клопотанням ОСОБА_2 судом призначалась бухгалтерська експертиза на визначення розміру заборгованості за кредитним договором. У висновку експерта зазначено про безпідставне "завищення" тіла кредиту в листопаді 2008 р. на 419,81 дол. США, в листопаді 2009 р. на 278,85 дол. США, та на 51,72 дол. США як різниця між щомісячною сплатою кредиту; а також експертом вказано на безпідставне підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами з 12,96% до 15%.

Задовольняючи частково позов суд погодився з такими висновками експерта та зазначив, що розрахунки надані банком, які знаходяться на а.с. 5-8 та а.с. 38 є суперечливими. Експертом також зазначено у висновку про переплату відсотків у зв'язку з завищенням тіла кредиту і підняттям процентної ставки. Вказані висновки експерта вплинули як на визначення розміру заборгованості за тілом кредиту, так і за відсотками та пенею. Експерт погодився лише з розрахунком заборгованості по комісійній винагороді, яка є сталою -14,64 дол. США в місяць і становить 204,96 дол. США.

ПАТ КБ "Приват Банк" надало суду письмове пояснення на висновок експерта, в якому вказало про те, що за умовами договору ОСОБА_2 зобов'язалась щорічно сплачувати платежі по страхуванню предмета застави -транспортного засобу та особистому страхуванню, а в разі непроведення таких сплат в послідуючих роках власними коштами остання доручала банку проводити їх оплату і на проплачену суму збільшувати тіло кредиту. Банком також було обгрунтовано збільшення розміру процентної ставки по кредиту.

Суд першої інстанції у порушення норм процесуального законодавства не перевірив доводи позивача, а повністю погодився з висновком експерта, який не вправі робити висновки щодо правомірності підняття процентної ставки за кредитом та з інших правових питань.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Так, згідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 цього Кодексу наслідком порушення позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є права кредитора вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних за договором процентів.

Такі ж положення містяться і у п.п. 2.2.10, 2.3.3 кредитного договору.

За умовами кредитного договору, зокрема п. 2.7.7 позичальник зобов'язалась надати банку належним чином оформлені договори застави та страхування наземного транспортного засобу, а також договір особистого страхування. У випадку неподання позичальником банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів за узгодженими банком договорами страхування, банк сплачує страхові платежі за рахунок кредиту відповідно до п. 2.1.3 цього договору. Позичальник зобов'язується погасити суму кредиту направлену на оплату чергового страхового платежу і сплатити відсотки за його використання не пізніше 30 днів з дня перерахування банком страхового платежу. У разі непогашення цієї суми кредиту в зазначений термін вона вважається просроченою і позичальник зобов'язаний сплатити відсотки за їх використання відповідно до п.п.3.2, 3.8 умов договору.

В п. 2.1.3. договору банк зобов'язався проводити перерахування кредитних коштів у випадку непред'явлення позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел до дат їхньої сплати, передбачених договорами страхування. Перерахування коштів на сплату чергових страхових платежів здійснюється у національній валюті України. Якщо кредит надано в іноземній валюті, то позичальник доручив банку одержати готівкою з каси банку суму іноземної валюти, необхідну для сплати чергового страхового платежу, здійснити її продаж у касі банку та отримані від продажу кошти перерахувати на сплату чергового страхового платежу.

З розрахунку заборгованості по кредиту та висновку експерта вбачається, що збільшення ("завищення") тіла кредиту мало місце в листопаді 2008 року на 419,81 дол. США, в листопаді 2009 року на 278,85 дол. США та в листопаді 2010 року на 30,40 дол. США.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що вона самостійно не сплачувала страхових платежів.

Таким чином, суми, які перераховувались банком і йшли в збільшення тіла кредиту були черговими страховими платежами відповідно до умов кредитного договору та договорів страхування, оскільки ОСОБА_2 самостійно їх не сплачувала та не надавала банку підтверджуючих документів. Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: договорами страхування наземного транспортного засобу №ТЕYОА00061028, особистого страхування №ТЕYОLК00061034 та меморіальними ордерами від 6.11.2008 року, 6.11.2009 року, 5.11.2010 року про перерахування зазначених сум ЗАТ СК "Інгосстрах" в 2008 році 2129,76 грн. та 245,15 грн.; в 2009 році -2036,85 грн. та 245,15 грн.; в 2010 році -242,15 грн. (особисте страхування), на які посилався ПАТ КБ "ПриватБанк" в суді першої інстанції і додатково долучав до апеляційної скарги.

Невірним є і твердження експерта про завищення тіла кредиту на 51,72 дол. США, оскільки за умовами договору ОСОБА_2 зобов'язалась сплачувати щомісячний платіж в розмірі 253, 29 дол.США, а не 252,32 дол. США як розрахував експерт.

Відтак, посилання експерта на "безпідставне завищення тіла кредиту" та висновки суду щодо розміру заборгованості по тілу кредиту не відповідають обставинам справи, оскільки перерахування чергових страхових платежів відбулося виключно на підставі умов договору.

В п. 2.3.1 кредитного договору сторони погодились що банк вправі в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі зміни кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення цього Договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати, коли змінена відсоткова ставка набирає чинності. Збільшення відсоткової ставки банком у вищевказаному порядку можливе в межах кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка за кредитами або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та висновку експерта, що збільшення процентної ставки мало місце з 1 листопада 2008 року з 12,96% до 15 %, та ОСОБА_2 сплачувала відсотки по новій ставці.

Позивачем в письмовій формі наводилось обгрунтування підвищення процентної ставки, яке полягало у збільшенні курсу долара США по відношенню до гривні за період з 7.11.2007 р. по 1.11.2008 р.на 14,06%, облікова ставка зросла з 8.0 до 12.0 відсотків річних. Отже, у банку були усі правові підстави для збільшення розміру відсоткової ставки з 12,96% до 15% річних, які були прийняті і виконувались відповідачкою.

Крім цього з долучених апелянтом повідомлення та реєстру № 425 USD на заказні листи -відправлення ПАТ КБ "ПриватБанк" вбачається, що 1.10.2008 р. ОСОБА_2 направлялось відповідне повідомлення про підвищення процентної ставки.

Беручи до уваги те, що збільшення тіла кредиту у зв'язку з неоплатою відповідачкою страхових платежів та підвищення процентної ставки були проведені правомірно, а тому вони вплинули на подальші розрахунки заборгованості за кредитом:по тілу кредиту, відсотках і пені.

За таких обставин висновок експерта не має правового значення для вирішення спору.

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 11.08.2011 р. становить 5768,64 дол. США, з них:

- заборгованість за кредитом становить 4444,57 дол. США , в тому числі просрочене тіло 629,13 дол. США;

- заборгованість за відсотками 778,37 дол. США, в тому числі просрочені відсотки 776, 70 дол. США;

- просрочена заборгованість з комісії 204,96 дол. США;

- заборгованість з пені 340,74 дол. США.

З розрахунку також вбачається, що 9 червня 2010 р. були зараховані в погашення заборгованості по кредиту кошти від продажу автомобіля у сумі 5656,82 дол. США, які погасили існуючі на той час просрочені платежі та вподальшому зараховувались на погашення поточних платежів.

Враховуючи те, що сума коштів від реалізації автомобіля повністю не погасила заборгованості за кредитом та відповідачка не здійснювала платежів на погашення решту суми кредиту згідно графіку погашення, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" про дострокове стягнення заборгованості за кредитом підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції у рішенні зазначив, що розрахунки, надані ПАТ КБ "Приват Банк", які знаходяться в матеріалах справи на а.с. 5-7, та а.с. 38 містять суперечності в зв'язку з чим прийшов до висновку про відсутність належних доказів на підтвердження загального розміру заборгованості.

Такий висновок суду є помилковим, оскільки вказані розрахунки є різними; один з них (на а.с. 5-7) містить розрахунок заборгованості за кредитом, а інший (на а.с. 38) відображає рух коштів по рахунку, відкритому для зарахування коштів спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсотках, винагороді на іншим платежам.

Щодо вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення пені, суд першої інстанції встановив її наявність з 10.08.2010 р. та відмовив у стягненні за пропуском строку спеціальної позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З матеріалів справи вбачається, що звернення з позовом мало місце в серпні 2011 р. (здано на пошту), а тому висновок суду про те, що позивачем пропущено строк позовної давності не відповідає обставинам справи.

Враховуючи обставини справи та вимоги чинного законодавства позов ПАТ КБ "ПриватБанк" є підставним і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню підлягають і судові витрати які включають сплачені судовий збір 459,76 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн., а також 229,88 грн. сплачених при подачі апеляційної скарги, а всього 689,64 грн.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приват Банк" задовольнити.

Рішення Підгаєцького районного суду від 2 лютого 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Приват Банк" 5768,64 дол. США заборгованості за кредитним договором № TEYOAN02001334 від 7.11.2007 року та 689 грн. 64 коп. судових витрат по справі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська