Рішення № 23667943, 26.03.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/37/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Кузнецова Л. М.,

при секретарі -Черкашиній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - Сектор громадянства , імміграції, реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим, встановив:

12.01.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - Сектор громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУМВС України в АР Крим, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй відповідно до свідоцтва про вправо власності на житло, виданого Джанкойським міськвиконкомом 03.09.1999 року, належить квартира АДРЕСА_1 АР Крим. 20.02.1997 року, коли квартира належала позивачу на праві користування, вона уклала з відповідачем ОСОБА_2 договір піднайму строком до 20.10.2000 року, проте відповідач проживав у квартирі до серпня 2005 року. У серпні 2005 року ОСОБА_2 зібрав всі свої речі та виїхав. З цього по теперішній час в квартирі він не проживає, його місцеперебування позивачу невідоме. Добровільно відповідач з реєстрації не знімається, що створює для позивача перешкоди у здійсненні прав власника квартири, вона повинна сплачувати за відповідача комунальні послуги.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити - визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Кочури Кіровської області РФ таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АРК АДРЕСА_2.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. При таких обставинах, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУМВС України в АР Крим вважає позов ОСОБА_1 законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксація судового процесу не здійснювалася.

Вислухавши доводи позивача, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про власність , що видане 03.09.1999 р. Джанкойським виконкомом , належить квартира, що розташована за адресою АРК АДРЕСА_2 (.С.5).

Право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру зареєстровано в Джанкойському БТІ 25.04.2007 р. (а.с.6).

Згідно адресної довідки Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за місцем проживання у квартирі, що належить позивачу ОСОБА_1 за адресою АРК АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач ОСОБА_2 продивав у належній їй квартирі до серпня 2005 року. з того часу зібрав свої речі та виїхав у невідомому їй напрямку.

Зазначені обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вказані особи пояснили в суді, що є сусідами ОСОБА_1, їм відомо, що разом з нею проживав її співмешканець ОСОБА_2, який 6-7 років вже у квартирі не проживає, уїхав до Росії, не бачать його.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у квартирі, належної позивачеві , плату за комунальні послуги не сплачує, тим самим відповідач створює перешкоди в користуванні і розпорядженні житлом, що належить позивачу.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач не проживає у домоволодінні позивача з 2005 року, поважності причин цього суду відповідач не зазначив та не довів належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Частиною 3 цієї ж статті також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Частиною 1 ст. 7 цього ж Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475\97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоча би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира ( ст. ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у домоволодінні робить позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні будинком, вимагає від нього додаткових матеріальних витрат по сплаті комунальних послуг, які нараховуються відповідно до кількості зареєстрованих осіб у домоволодінні. У зв'язку з наведеним право позивача порушено та підлягає судовому захисту.

Таким чином, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі ст. ст. 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 61, 209, 212, 214 - 215, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - Сектор громадянства , імміграції, реєстрації фізичних осіб Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Кочури Кіровської області РФ таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1

Зняти ОСОБА_2 з реєстрації за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Кузнецова