Ухвала суду № 23667488, 04.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 5020-4/490-7/063

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- Никольської Ксенії Борисівни,

прокурора, Прокуратури м. Севастополя- Марченко Миколи Юрійовича,

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура"- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура" на постанову Господарського суду м. Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 22.12.2011 у справі № 5020-4/490-7/063

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура" (вул. Кулакова, 46, кв. 6, м.Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)

за участю Прокурора м. Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 22.12.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 22.12.2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 04.04.2012, представник відповідача та прокурор заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи. Усною ухвалою колегії суддів у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сакура", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

17.12.2007 Прокуратура м. Севастополя повідомила суд про свій вступ у процес по даній справі на стороні відповідача.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, В період з 15.05.2007 по 17.05.2007 працівниками Державної податкової адміністрації у м. Севастополі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Сакура»з питань взаємовідносин з ТОВ «ТВП «Бурім»за період з 01.09.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складений акт № 833/10/23-030/31934654/8 від 18.05.2007 (а.с. 8-25, том 1).

На підставі акта перевірки № 833/10/23-030/31934654/8 від 18.05.2007 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура" прийнято податкове повідомлення-рішення № 000092231/0 від 24.05.2007 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 4 432 245,63 грн., у тому числі: 2 954 830,42 грн. -основний платіж, 1 477 415,21 грн. - штрафні санкції (а.с. 7, том 1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав правових підстав для відображення сум за податковими накладними, виписаними ТОВ «ТВП «Бурім», у податковому обліку пдприємства.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Обов'язковими реквізитами первинних та зведених облікових документів визначено: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Із змісту п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що необхідною умовою виписки і видачі податкової накладної є реєстрація продавця в якості платника податку на додану вартість, що також підтверджується положенням п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону, відповідно до якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2 Порядку).

Пунктом 18 Порядку передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг).

Відповідно до абз. 1 п. 5 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Херсонської області від 01.11.2006 у справі № 14/281-АП-06, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.01.2007, визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «ТВП «Бурім»з моменту державної реєстрації (18.08.2005) та скасовано (припинено) державну реєстрацію вказаного товариства.

Вказаною постановою господарського суду також встановлено, що особа, яка за статутними документами є засновником та керівником ТОВ «ТВП «Бурім»(ОСОБА_1), не вчиняла і не мала наміру вчиняти дії, які передбачені законом для створення юридичної особи, та ніякої діяльності від імені ТОВ «ТВП «Бурім»не проводила.

Таким чином, податкові накладні, акти приймання-здачі виконаних робіт, інші первинні документи ТОВ «ТВП «Бурім», підписані невстановленою та неуповноваженою особою, не мають юридичної сили та не є підставою для відображення у податковому обліку ТОВ «Сакура».

При цьому, посилання позивача на перебування ТОВ "Бурім" у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та у Реєстрі платників податку на додану вартість не спростовує фактів, встановлених постановою господарського суду Херсонської області від 01.11.2006 у справі № 14/281-АП-06.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За викладеного судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура" - залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду м. Севастополя від 22.12.2011 у справі № 5020-4/490-7/063 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська