Рішення № 23666334, 18.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р.Справа № 5017/529/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Цитрус Дискаунт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕЛЬ ГРЕКО"

про виселення

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 18.04.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Цитрус Дискаунт" звернулось до суду з позовом про виселення Відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „ЕЛЬ ГРЕКО" з не житлового приміщення, загальною площею 135 кв.м розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Преображенська, 30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2012р. було порушено провадження по справі №5017/529/2012.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, яке було повернуто з відміткою „за закінченням терміну зберігання" .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю „ЕЛЬ ГРЕКО" є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві та на яку здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94 офіс.605.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.04.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

19.08.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Цитрус Дискаунт" та товариством з обмеженою відповідальністю „ЕЛЬ ГРЕКО" був укладений договір суборенди нежилого приміщення (далі -договір).

Відповідно п.2.2. договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р.

Згідно п.1.1 договору, Орендар зобов'язується передати, а Суборендар зобовязується прийняти в тимчасове користування за плату на визначений строк частину нежилого приміщення загальною площею 135 кв.м, яке розташовано за адресою м. Одеса, вул.. Преображенська, 30 (далі -об'єкт).

Орендар зобов'язується передати, а Суборендар зобов'язується прийняти об'єкт по акту приймання -передачі на протязі 2 днів після укладення цього договору (п.2.1 договору).

Судом встановлено, що 19.08.2011р. за актом приймання -передачі, Орендар передав а Суборендар прийняв у користування орендоване майно.

Відповідно п. 5.1.4 договору, Суборендар зобов'язаний в установлений договором строк вносити суборендну плату за користування об'єктом.

Суборендар зобов'язується оплачувати суборендну плату за користування об'єктом в розмірі 2640грн. з ПДВ в місяць (п.3.1 договору).

Згідно п.1 додаткової угоди до договору суборенди від 19.08.2011р. Суборендар зобов'язується оплачувати суборендну плату за користування об'єктом в розмірі 50886,81грн. з ПДВ в місяць, що еквівалентно в іноземній валюті по кусу НБУ на день підписання цього договору 6417 доларам США. Курс НБУ на момент підписання договору склав 7.93грн.

При цьому, п.3.3 договору визначено, що сплату суборендної плати, Суборендар здійснює щомісячно, починаючи з дати надходження рахунків від Орендаря, в строк на пізніше 5-ти банківських днів від дати отримання Суборендарем рахунку. Якщо Суборендар не отримав від Орендаря рахунків, він зобов'язаний до 5-го числа поточного місяця сплатити суму суборендної плати за поточний місяць, вказану в п.3.1 договору на поточний рахунок Орендаря. Форма оплати: шляхом перерахування грошових коштів Суборендарем на розрахунковий рахунок Орендаря (п.3.5 договору).

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилась в період з серпня 2011р. по березень 2012р. (включно) заборгованість в розмірі 364341,29грн.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що Орендар має право в односторонньому порядку розірвати договір у разі невиконання суборендарем своїх обов'язків, передбачених розділом. 5.

У разі не виконання Суборендарем Розділу 3 договору, тобто прострочення оплати суборендної плати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Орендар має право відмовитись від договору відповідно ст. 782 ГК України (п.7.4 договору).

Відповідно п.10.4 договору, Орендар має право розірвати договір суборенди, письмово попередивши про це Суборендаря не менше чим за тридцять днів до розірвання, при цьому, в даному випадку договір не вважається розірваним в односторонньому порядку. Після закінчення тридцяти днів з дати отримання повідомлення договір вважається розірваним. У такому разі, Суборендар зобов'язаний передати приміщення по акту приймання -передачі Орендареві на протязі одного дня з моменту розірвання договору.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.10.2011р., відповідно якої повідомив відповідача про розірвання договору, вимогою повернути орендоване майно та сплати заборгованості . Вказана претензія була повернута позивачу з відміткою „За закінченням терміну зберігання"

19.12.2011р. позивач повторно направав відповідачу претензію, згідно якої повідомив відповідача про розірвання договору, вимогою повернути орендоване майно та сплати заборгованості .

Втім, відповідач вимоги позивача не виконав, заборгованість на сплатив орендоване майно не повернув.

Невиконання відповідачем умов договору суборенди від 19.08.2011р. спричинило звернення позивача до господарського суду Одеської області із позовною заявою за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а в силу вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймач справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору суборенди, позивач передав а відповідач прийняв в тимчасове користування частину нежилого приміщення загальною площею 135 кв.м, яке розташовано за адресою м. Одеса, вул.. Преображенська, 30, що підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі від 19.08.2011р. та зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату.

Умовами ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Господарським судом встановлено, що в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати позивач двічі направляв на адресу відповідача претензії в яких повідомляв відповідача про розірвання договору оренди, вимагав повернути орендоване майно та сплатити заборгованість. Проте претензії позивача були залишені відповідачем без відповіді.

Враховуючи відсутність правових підстав на зайняття відповідачем частини нежилого приміщення загальною площею 135 кв.м, яке розташовано за адресою м. Одеса, вул.. Преображенська, 30 , позовні вимоги щодо виселення відповідача є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про виселення відповідача з займаного приміщення

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕЛЬ ГРЕКО" (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94 офіс.605., код. 37811604) з нежилого приміщення загальною площею 135 кв.м, яке розташовано за адресою м. Одеса, вул.. Преображенська, 30, та передати вказане приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю „Цитрус Дискаунт" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 25, офіс 445; код. 34055340).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕЛЬ ГРЕКО" (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94 офіс.605., код. 37811604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Цитрус Дискаунт" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 25, офіс 445; код. 34055340) 1073 ( одну тисячу сімдесят три) грн. -судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний тектс рішення складено 23.04.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.