Рішення № 23666104, 17.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р.Справа № 5017/456/2012

За позовом: Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про стягнення 29041,79 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від прокуратури: Жигун І.В. -посвідчення;

Столяренко М.В. -посвідчення;

Від (Одеської міської ради): не з'явився;

Від (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради): ОСОБА_4 -довіреність;

ОСОБА_5 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 17.04.2012р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Столяренко М.В. -посвідчення;

Від (Одеської міської ради): не з'явився;

Від (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради): ОСОБА_4 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звернувся з до суду з позовом до відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки в сумі 35171,68грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2012р. порушено провадження по справі №5017/456/2012.

26.03.2012р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі 29041,79грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, згідно з уточненою заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65028, АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.04.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29.06.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №8/37(далі договір).

Згідно п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого та другого поверхів загальною площею 173, 2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що термін дії договору - з 29 червня 2010 р. до 29 травня 2013 р.

За умовами розділу 2 Договору Орендар зобов'язався щомісячно до 15 числа поточного місяця, сплачувати орендну плату, розмір якої за перший місяць після підписання договору становить 1750 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п. 4.1 договору вказане у п. 1.1 приміщення Орендодавцем передається Орендарю виключно під розміщення камери схову..

Як вказує позивач, на протязі дії вказаного договору оренди, відповідач неналежно виконував прийняті на себе договірні обов'язки, у зв'язку з чим Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради відповідно до ст. 782 ЦК України було направлено на адресу орендаря повідомленням №01-15/1018 від 01.11.2010 року про відмову від Договору №8/37 від 29.06.2009 р. та запропонувало підприємцю ОСОБА_1 у строк до 24.11.2010 р здійснити фактичну передачу нежилих приміщень першого та другого поверхів, загальною площею 173,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, співробітникам Представництва , підписати акт приймання передачі, оплатити заборгованість по орендній платі у сумі 6 431,47 грн. та пені у сумі 127,49грн.. Дане повідомлення було отримано відповідачем 04.11.2010 р.

Як зазначає позивач, відповідач за час дії Договору Орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, чим порушував умови договору оренди та чинного законодавства, у зв'язку з чим Департамент комунальної власності звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.03.2011 р. по справі № 30/17-180-2011 позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було задоволено, а саме виселено Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 з займаного приміщення, стягнута заборгованість з орендної плати в сумі 7096 грн. 94 коп., пені у сумі 374,05 грн., неустойки у сумі 6 129,96 грн.

04.04.2011р. на виконання рішення суду були видані відповідні накази.

12.07.2011р. другим Приморським відділом Одеського міського управління юстиції, було здійснення виселення Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з нежилого приміщення першого та другого поверху, загальною площею 173,2кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та передав Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно п. 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення у встановлений договором 15-денний строк, позивачем згідно уточненої позовної заяви нархована неустойка за період з 01.11.2011 р. по 12.07.2011р. (акт державного виконавця), розмір якої становить 29041,79 грн.

Дії відповідача заступник прокурора Приморського району м. Одеси вважає порушенням інтересів держави в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права та вимагає стягнення з відповідача неустойки в розмірі 29041,79 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. В тому числі, такі випадки передбачені ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст. 2 ГПК України, згідно яких прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і свобод інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Позов подано в інтересах Одеської міської ради в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, оскільки власником комунального майна є територіальна громада м. Одеси, інтереси якої, відповідно представляє Одеська міська рада.

Згідно п.1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради (який є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р., Департамент комунальної власності є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент наділяється Одеською міською радою повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста. Основним завданням Департаменту є управління комунальною власністю, забезпечення надходження коштів до бюджету міста за рахунок ефективного обліку, використання, збереження майна на території громади.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 неустойки в розмірі 29041,79грн. є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65028, АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 29041 ( двадцять дев'ять тисяч сорок одна)грн. 79коп. неустойки.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65028, АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.50 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний тектс рішення складено 19.04.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.