Рішення № 23666095, 17.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа№ 5015/601/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Львів;

до відповідача: Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго», м. Золочів;

про стягнення: 921 443 грн. 43 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора: Тарас С.Б старший помічник прокурора Шевченківського району;

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 17.02.2012 року порушено провадження у справі за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»про стягнення 921443 грн. 43 коп. Розгляд справи призначено на 12.03.2012 року.

В судовому засіданні 12.03.2012 року представник відповідача проти позову заперечує повністю, подав заперечення на позовну заяву №94 від 06.03.2012 року, усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, проти відкладення розгляду справи не заперечив. В судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2012 року.

В судовому засіданні 11.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача подав клопотання про розстрочку заборгованості та зменшення пені на 50%. Розгляд справи відкладено на 17.04.2012 року.

В судовому засіданні 17.04.2012 року прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

17.04.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 20.04.2012 року.

Суть спору: Спір виник між позивачем та відповідачем у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань перед позивачем.

Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України» в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(надалі по тексту рішення позивач) звернувся до господарського суду Львівської області із позовом до Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 921 443 грн. 43 коп.

Прокурор в позовній заяві вказує, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (надалі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач прийняти від та оплатити природний газ в обсязі зазначеному в п. 2 договору.

Також вказує, що умови договору відповідач виконав лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 713 272,29 грн. та просить суд стягнути з відповідача на його користь основний борг у розмірі 713 272,29 грн., 55 474,75 грн. пені, 107 955,58 грн. витрат від інфляції, 44 740,81 грн. трьох процентів річних.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

09.10.2009 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної компанії «Нафтогаз України»в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України (за договором - постачальник) та Міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго»(за договором - покупець) був укладений договір № 22/09-БО-962/32 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі зазначеному в статті 2 договору.

Статтею 2.1 встановлено, що постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року природний газ в обсязі до 880 000 куб.м.

Згідно з ст. 5.1 цього договору, ціна за 1000 куб.м газу становить 2 020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім цього: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 куб. м природного газу, разом з ПДВ 20% 2 619, 19 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено порядок здійснення відповідачем оплати за спожитий природний газ, зокрема, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

09 жовтня 2009 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору поставки природного газу №22/09-БО-962/32 від 09.10.2009 року, відповідно до умов якої, пункт 2.1 договору було доповнено підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 1 512 000 куб.м».

На виконання договору Львівська філія ДК "Газ України" передала відповідачу у жовтні 2009 - квітні 2010 року 1 554 554 куб. м природного газу, що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу, що додаються до позовної заяви, на загальну суму 4 071 672,29 грн.

Згідно з розрахунком основного боргу, відповідач умови договору виконав частково, здійснивши оплату за поставлений газ у розмірі 3 358 400,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 713 272,29 грн.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.10 Договору неустойка нараховується Постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 7.2, п. 7.10, п. 9.3 договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/96-ВР від 22.11.1996 року, ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України відповідач нарахував 55 474,75 грн. пені за період з 12.06.2011р. по 12.12.2011р., відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України - 107 955,58 грн. втрати від інфляції за весь час прострочення ним виконання грошового зобов'язання, 44 740,81 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

В судовому засіданні 12.03.2012 року відповідач подав заперечення на позовну заяву №94 від 06.03.2012 року, в якому зазначає, що згідно ст. 191 ГК України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України. (ч.2 ст. 191 ГК України). Згідно ч. 6 ст. 191 ГК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Також зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про природні монополії»регулюється діяльність у сфері централізованого постачання теплової енергії. Відповідно до ст. 8 цього Закону предметом регулювання діяльності суб'єктів монополій є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. Відповідно до ч.2 ст. 9 цього Закону при регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій враховуються державні дотації та інші форми державної підтримки. Зважаючи на викладене, відповідач не являється субєктом господарювання, що може самостійно встановити тарифи на свої послуги.

Так, згідно Розпорядження Голови Золочівської районної державної адміністрації від 22.12.2011р. № 666 на виконання Голови Львівської обласної державної адміністрації від 21.12.2011р. № 1341/0/5-11 було зменшено субвенцію з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення в сумі 734 984,29 грн. Таким чином, держава не виконала свого зобов'язання відшкодувати різницю в тарифах, яка покрила б основний борг, що став предметом цього позову. Причому, розпорядження були прийняті в кінці року, доведені до підприємства лише у січні 2012 року. До цього часу підприємство було впевнене у проведенні таких взаєморозрахунків і повному погашенню основного боргу по договору № 22/09-БО-962/32. Підприємство не має власних коштів для того, щоб розрахуватись за споживчий природний газ.

Також, відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій за порушення умов договору та вважає вимогу про стягнення з підприємства штрафних санкцій необґрунтованою, зазначаючи, що заборгованість по договору виникла з незалежних від підприємства обставин у зв'язку з невідповідністю затверджених тарифів на теплову енергію фактичним витратам на їх виробництво.

Подане відповідачем заперечення на позовну заяву судом до уваги не береться, оскільки одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, як зазначається у ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні 11.04.2012 року представник відповідача подав клопотання, в якому просить розстрочити основний борг та штрафні санкції на один рік рівними частинами, а також зменшити пеню на 50%.

Зважаючи на те, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, про що свідчить баланс та звіт про фінансові результати, суд прийшов до висновку частково задоволити в клопотанні про розстрочку та зменшити строк до девяти місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Розрахунок пені позивачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно, однак зважаючи на клопотання сторони та скрутне матеріальне становище відповідача, суд прийшов до висновку задоволити в клопотанні про зменшенні пені на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає основний борг у розмірі 713 272,29 грн., 27 737,38 грн. пені, 107 955,58 грн. витрат від інфляції, 44 740,81 грн. трьох процентів річних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, який звертається до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

У ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»вказано, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів. В даному випадку шкода заподіяна державі в особі Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Відповідно до п. 13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729, постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошовими коштами. Відповідно до п. 2 вказаної постанови, споживачі, які не уклали договір про закупівлю природного газу та/або не здійснюють розрахунків за використаний природний газ і послуги з його транспортування, обмежуються у газопостачанні або відключаються від газових мереж у встановленому порядку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.1. договору встановлено порядок здійснення відповідачем оплати за спожитий природний газ. зокрема, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується, (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.10 Договору неустойка нараховується Постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

12.03.2012 року відповідач звернувся із клопотанням про зменшення розміру пені на 50%, та розстрочення основного боргу та штрафних санкцій на один рік рівними частинами, з огляду на важке фінансове становище підприємства, що підтверджується балансом та звітом про фінансові результати.

Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Це положення доповнюється також і змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та, положенням п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

З огляду на викладене, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, суд зменшує розмір нарахованої позивачем пені на 50%, та вважає за доцільне стягнути з позивача решту пені в розмірі 27 737,38 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З огляду на викладене, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, суд вважає за доцільне клопотання про розстрочку виконання рішення суду задоволити частково, розстрочити основний борг та штрафні санкції на девять місяців рівними частинами.

Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання перед позивачем у розмірі 713 272,29 грн., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача, частково задоволити позовні вимоги та стягнути із відповідача основний борг у розмірі 713 272,29 грн., 27 737,38 грн. пені, 107 955,58 грн. витрат від інфляції та 44 740,81 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 550-552, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, ст. ст. 2, 229-231 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго», 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 28 (ЄДРПОУ 20808336) на користь Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України», 79039, м. Львів, вул. Єрошенка, 28 (код ЄДРПОУ 25559381) 713 272, 29 грн. основного боргу, 27 737,38 грн. пені, 107 955,58 грн. витрат від інфляції, 44 740,81 грн. трьох процентів річних, шляхом розстрочення виконання рішення строком на 9 (девять) місяців рівними частинами.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго», 80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 28 (ЄДРПОУ 20808336) в доход державного бюджету 17 874,13 грн. судового збору.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в частині 27 737 грн. 38 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.